Визначення амплітуди рухів у суглобах

Оцінювання функціонального стану хребта та кінцівок починається з вивчення обсягу активних і пасивних рухів у суглобах. Рухи в сагітальній площині, називають згинанням та розгинанням (флексія, екстензія). У фронтальній площині можливі відведення (абдукція) та приведення (аддукція). Крім того, виділяють рухи навколо подовжньої осі: ротацію внутрішню та зовнішню. Вивчення обсягу активних (здійснюється хворим) та пасивних рухів (здійснюється дослідником) доцільно проводити у порівнянні з симетричним суглобом. Вимірювання рухів проводять за допомогою кутоміра (рис. 1.16-1.36). Обмеження рухів у суглобі називається контрактурою. Контрактура може бути згинальною, розгинальною, приведеною, відведеною – за видом руху, який обмежений. За етіологічним фактором контрактури бувають дерматогенні, неврогенні, міогенні, десмогенні та артрогенні. Відсутність рухів у суглобі називається анкілозом, який може бути фіброзним або кістковим.


а)	б)
Рис. 1.16 Клінічний приклад визначення обсягу рухів у правому колінному суглобі за допомогою кутоміра: а) згинання; б) розгинання (обмеження згинання в правому колінному суглобі).

а)	б)
Рис. 1.17 Клінічний приклад визначення обсягу рухів у лівому колінному суглобі: а) згинання; б) розгинання (повний обсяг рухів у лівому колінному суглобі).

Рис.1.18 Визначення обсягу рухів у шийному відділі хребта: а) нахил убік;

б) згинання; в) розгинання.

а)

б)

в)

Рис. 1.19 Визначення обсягу рухів у грудному відділі хребта:

а) нахил убік; б) симптом Отта, який використовують для вимірювання обсягу рухів у грудному відділі хребта. Над остистим виросток С₇ маркером ставлять першу точку і відміряють донизу 30 см та ставлять другу точку, при згинанні відстань збільшується до 32 см в нормі, а при розгинанні зменшується до 28 см.; в) ротаційні рухи.

Рис.1.20 Визначення обсягу рухів у поперековому відділу хребта за симптомом Шобера, лікар маркером наносить першу точку над остистим відростком S₁ та другу точку на 10 см вище, при згинанні в нормі вона повинна збільшуватися до 13-14 см, а при розгинанні зменшуватися до 8-9 см. При згинанні також виміряють відстань між пальцями та підлогою.

130-140°

Рис. 1.21 Визначення обсягу рухів у кульшовому суглобі: згинання та розгинання в положенні лежачи.

Рис.1.22 Визначення обсягу рухів у кульшовому суглобі: перерозгинання в положенні лежачи.

Рис. 1.23 Визначення обсягу рухів у кульшовому суглобі: відведення та приведення в положенні лежачи.

Рис.1.24 Визначення обсягу рухів у кульшовому суглобі: зовнішня та внутрішня ротація в положенні лежачи.

Рис.1.25 Визначення обсягу рухів у колінному суглобі: згинання, розгинання та перерозгинання.

а)

б)

в)

Рис.1.26 Визначення обсягу рухів у гомілковоступаковому суглобі:

а) пронація; б) супінація; в) тильна та підошвена флексія.


а)	б)	в)
Рис.1.27 Визначення обсягу рухів у суглобах пальців стопи: а) оцінювання рухливості в пальцях стопи; б) вимірювання згинання; в) вимірювання розгинання.

ж)

л)

к)

і)

з)

г)

д)

е)

а)

б)

в)

Рис. 1.28 Обстеження стопи. Найбільш часті варіанти будови переднього відділу стопи: а) грецька, б) квадратна, в) єгипетська. Оцінювання медіальної поздовжньої арки стопи: г) норма; д) відсутність арки або плоскостопість; е) ненормально висока арка або пола стопа. Оцінювання положення заднього відділу стопи: ж) нормальне положення з вальгусним відхилом п`яткової кістки від 0 до 6°; з) якщо кут вальгусного відхилення перевищує 6° це вальгусна стопа (в разі будь-якого варусного відхилення п`яткової кістки констатують варусну стопу). Найбільш важливі деформації пальців: і) молоткоподібний палець в проксимальному міжфаланговому суглобі; к) молоткоподібний палець в дистальному міжфаланговому суглобі; л) кігтеподібний палець (за Lelievre).


а)	б)	в)
Рис.1.29 Визначення обсягу рухів у плечовому суглобі: а) згинання та розгинання; б) відведення та приведення; в) зовнішня та внутрішня ротації.


а)	б)
Рис. 1.30 Визначення обсягу рухів у ліктьовому суглобі: а) згинання, розгинання та перерозгинання; б) пронація та супінація.

а)

б)

Рис. 1.31 Визначення рухів у променевозап`ястному суглобі: а) тильна та долонна флексії; б) променева та ліктьова девіації.

Рис. 1.32 Міжнародно визнані позначення суглобів ІІ–V пальців кисті: DIP – дистальний міжфаланговий суглоб; PIP – проксимальний міжфаланговий суглоб; MCP– метакарпофаланговий суглоб.

Рис.1.33 Міжнародно визнані позначення суглобів І пальця кисті: IP –міжфаланговий суглоб великого пальця; MCP – метакарпофаланговий суглоб великого пальця; CMC – карпометакарповий суглоб великого пальця кисті.