Загальна корисна різниця температур і її розподіл по корпусах

Загальна різниця температур ∆t_заг багатокорпусної прямотечійної установки являє собою різницю між температурою Т₁ первинної пари, гріючої перший корпус, і температурою вторинної пари Т'_к, що надходить з останнього корпуса в конденсатор

                                  ∆t_заг = Т₁ -Т'_к.                                     (32)

Загальна різниця температур не може бути цілком використана через наявність температурних утрат. Тому корисна різниця температур для всієї установки буде менше ∆t_заг.

Для БВУ загальна корисна різниця температур дорівнює різниці між температурою Т₁ свіжої пари, гріючої перший корпус, і температурою конденсації Т'_n  вторинної пари, що виходить з останнього (n-го) корпуса, за винятком суми температурних утрат S∆ в усіх корпусах установки (з обліком ∆'''), тобто

                                          S∆t_кор=Т₁-Т'_n - S∆.                               (33)

Загальна корисна різниця температур S∆t_кор повинна бути розподілена між корпусами з урахуванням умов їх роботи. Як випливає з основного рівняння теплопередачі, поверхня нагріву (F) корпуса при заданих тепловому навантаженні Q і коефіцієнті теплопередачі k визначається величиною ∆t_кор. Відповідно зменшення коефіцієнту теплопередачі по корпусах, обумовлене, наприклад, збільшенням в'язкості розчину, що випарюється, можна компенсувати збільшенням корисної різниці температур в них.

Поверхня нагріву усієї випарної установки при даних теплових навантаженнях корпусів буде також залежати від розподілу загальної корисної різниці температур між корпусами. В основі найбільш застосовуваних способів розподілу SDt_кор лежать економічні міркування.