Лекція 2. Формування і розвиток соціально-психологічних знань (2год.)

  Б. Д. Паригін про донаукові емпіричні передумови виникнення соціальної психології (досвід використовування законів суспільної психології, що стихійно склався; ораторське мистецтво Стародавньої Греції; досвід використовування засобів мистецтва в буденному і святковому житті; досвід використовування мистецтва у формуванні емоційного поля релігійних дійств; досвід дійств жерців, шаманів тощо; культурно-психологічні традиції  буддизму).

Перший етап становлення соціальної психології - накопичення знань в сферах філософії і загальної психології. Філософські витоки і передумови соціально-психологічноїтеорії: ідеї Платона; ідеї Аристотеля; соціально-психологічні пояснення процесів суспільно-політичного життя Макіавеллі, Гоббса, Гассенді, Спінози, Локка і Руссо; концепція соціальної детерміації розвитку особистості  Гельвеція; філософсько-антропологічне пояснення ролі і сутності  соціально-психологічного спілкування (Л. Фейєрбах); теорія історичного розвитку  Гегеля; науковий аналіз соціально-психологічних явищ   в працях російських філософів (В.Белінський,  О.Герцен, М.Чернишевський, М.Добролюбов); українська філософська думка про взаємовплив людей і їх роль в розбудові суспільства (Г.Сковорода, С.Яворський, Ф.Прокопович, Г. Кониський, М.Костомаров,  П.Куліш, Т.Шевченко).  

2 етап – "описовий" (феноменологічний): виділення описової соціальної психології з філософії (соціології) в самостійну сферу знання.  

Соціальні передумови.     Передумови    в системі наук про людину: школа соціальної філософії,  школа соціальної антропології,  школа англійського еволюціонізму, школа ранньої соціології,  загальна психологія; психіатрія.

Виділення соціально-психологічний явищ в самостійний клас.

Розробка специфічних способів вивчення соціально-психологічний явищ: теорія психології народів  (М.Лацарус, Ґ.Штейнталь і В.Вундт); теорія психології мас(Г.Тард), теорії про соціальні інстинкти  (В.Мак-Дуггал).

3 етап – оформлення соціальної психології в експериментальну науку  (В. Медэ, Ф.Оллпорт, В.Бехтерев).

 Класична теорія організації та управління  Ф.Тейлор   А.Файоль. Неокласичною концепція "людських стосунків" Е.Мейо.  Вчення про первинну групу  Ч.Кулі.

Соціально-психологічні варіанти ос­новних течій психологічної думки: біхевіоризм, психоаналіз, гештальтизм, когнітивізм   інтеракціонізм.

Формування і розвиток основних напрямів сучасної соціальної психології: вивчення індивідуальної соціальної поведінки; аналіз діадичної взаємодії і комуніка­тивних процесів; дослідження малих груп та психологічне вивчення соціальних проблем. Зростання впливу когнітивізму, увага до прикладної сторони дослідження.    

Особливості розвитку вітчизняної соціальної психології. Дослідження соціальної детермінації психіки людини (П.П.Блонський, К.М.Корнілов).  

 Педологія та соціальна психологія. Проблема колективу, його впливу на особистість, взаємо­відносин колективу та особистості (О.С.Залужний,   Є.О.Аркіна). Психотехніка, соц­іально-психологічні аспекти управління (П.М.Керженцев, О.К.Гастєв).  Питання психологчного впливу - навіювання,   наслідування / В.МБехтерєв, Ю.Платонов /.

Заборона рефлексології, педологіїта інших наук.  ІдеїА.С.Макаренка, Б.А.Блонського. Л.С.Виготського.

Стагнація соціальної психології (друга половина 40 -х — 50-тіроки ХХст.). Розробка соціально-психологічної проблематики  у межах загальної, педагогічної психології та психології праці.  

Відродження соціальної психології. Дискусія 60-х років про соціальну психологію (В.М.Мясіщев, Б.Д.Паригін, Е.С.Кузьмін, О. Г.Ковальов, В.М.Колбановський, К.К.Платонов).  

 Розвиток сучасної вітчизняної соціальної психології. Актуальні проблеми сьогодення.

Основні поняття: міфологічна, філософська, наукова соціальна психологія, культурно-історична концепція соціальної психології, теорія психології народів,  теорія психології мас, теорія соціальних інстинктів, біхевіоризм, психоаналіз, гештальтизм, когнітивізм, інтеракціонізм, соціальна поведінка,  діадична взаємодія, комуніка­тивні процеси, мала група, психотехніки, рефлексологія, педологія.

Семінар 2.  Історія розвитку соціальної психології.