Тринадцять положень віри згідно Мойсея маймоніда

1. Вірую вірою непохитною, Що Творець, да буде благословенне ім’я Його, є Творець і радник всіх створінь і що Він вам здійснював, здійснює і буде здійснювати всі справи.

2. Вірую вірою непохитною, Що Творець, да буде благословенне ім’я Його, є Єдиний, і не має Йому подібного, і що Він сам є Богом нашим, був, є і буде.

3. Вірую вірою непохитною, Що Творець, да буде благословенне ім’я Його, не є тілом, не має жодних ознак тілесних, і подібного немає.

4. Вірую вірою непохитною, Що Творець, да буде благословенне ім’я його, є першим і останнім.

5. Вірую вірою непорушною, що тільки до самого Творця, да буде благословенне ім’я його, можна молитись і що не можна молитись ні до кого іншого.

6. Вірую вірою непорушною, що всі слова пророків є правдою.

7. Вірую вірою непорушною, що пророцтво Мойсея, вчителя нашого, мир йому, було правдивим і що він був найпершим з пророків, з тих, хто були перед ним і хто був за ним.

8. Вірую вірою непорушною, що весь Закон, який зараз в руках наших, є тим самим, що був даний Мойсеєві, вчителю нашому, мир з ним.

9. Вірую вірою непорушною, що цей Закон не буде змінений і що, не буде об’явлено інший Закон від Творця, да буде благословенне ім’я його.

10. Вірую вірою непорушною, що Творець, да буде благословенне ім’я його, знає всі вчинки людей і всі їх помисли, як сказано: той, хто створив їх серця зразу, який спостерігає всі їх вчинки.

11. Вірую вірою непорушною, що Творець, да буде благословенне ім’я Його, відплачує добром тим, хто дотримується Його заповідей і карає тих, хто їх порушує.

12. Вірую вірою непорушною в прихід Месії, а якщо би навіть спізнився, все одно буду виглядати його кожен день, чекаючи, що прийде.

13. Вірую вірою непорушною, що буде воскресіння в той час, коли це буде за волею Творця, – да буде благословенне ім’я Його і возвеличена пам’ять про Нього назавжди і на віки віків.

Мойсей Маймонід   Положення віри

ЦАДИК – ОПОРА СВІТУ

Бог є всюди, Він існує і з’являється у всіх творіннях. Немає нічого на світі, в чому не було би Бога, або що було б від Нього відірване. Іяк Бог скривається у всіх окремих створіннях своїх, так він також існує в великому творінні, яке називаємо світом. Жодне тіло не могло б існувати без душі, тобто, без Нього. Назва кожної речі тілесної є тільки окресленням сутності духовної, що знаходиться в ній. І так, наприклад, духовну сутність в їжі звемо хлібом, сутність духовну в шатах називаємо одягом, а сутність духовну, тобто душу в людині, називаємо людиною; тіло його, що звичайно називається людиною, є тільки шати, або тої душі покров.

(...) Цадик є опорою світу, його центром, його душею і його життям. Інші люди є тільки тілом, що черпає свої соки, і додають життя, свої умови життя власне з цієї душі. Цадик є посередником між людьми і Богом, і навіть між Величчю Бога і самим Творцем. Люд повинен зв’язати себе з цадиками, щоб мати можливість отримати відповідну форму, підкорити матерію цій формі і наблизитись до Вічного.

(...) Яким чином може людина зв’язати себе з цадиком? 3а допомогою віри. Людина повинна свято і наївно вірити в цадика і все виконувати, що він їй накаже.

(...) І як люди зв’яжуть себе з цадиком через віру, так поєднується цадик з людьми, через любов до них. Його ставлення до людей є як ставлення матері до дітей своїх. А коли це обоюдне ставлення «віри і любові» пов’яже цадика з людьми, а людей з цадиком, тоді може цадик багато зробити для людей і не тільки в цьому світі, але і в світі майбутньому. Тому, що «душа цадика іде через брами пекельні і підносить душі з собою пов’язані, які вже були віддані злу».

Ізраєль-Бен-Еліезер (Баал-Шем-Тов) Цадик.



ХРИСТИЯНСТВО

НОВИЙ ЗАВІТ.

ЄВАНГЕЛЬСЬКА БІОГРАФІЯ ІСУСА

Від Матвія 1

18.  Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.

19. А Йосип, мужїї, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.

20. Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.

21. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.

Від Матвія 2

1. Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Іудейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зі сходу,

2. І питали: Де народжений Цар Іудейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.

З.  І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.

4. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?

5. Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Іудейськім, бо в пророка написано так:

6. І ти, Віфлеєме, земле Іудина, не менший нічим між осадами Іудиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.

7. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.

8. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.

9. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.

10. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.

11. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.

12. А уві сні остережені, щоб не вертатисьдо Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.

13. Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.

14. І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.

15. І він там зоставався аждосмерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.

16. Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.

19. Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:

20. Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.

21. І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.

23. А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.

 

Від Матвія З

1. Тими ж днями приходить Іван Хреститель, і проповідує в пустині юдейській,

2. Та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!

5. Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Іудея, і вся йорданська околиця,

13. Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.

14. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?

15.  А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.

16. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.

17. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!

 

Від Матвія 4

17. Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!

23. І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.

24. А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.

25. І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Іудеї, і з Зайордання.

Від Матвія 10

1. І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.

2. А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;

3. Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, іТадей;

4. Симон Кананіт, та Іуда Іскаріотський, що й видав Його.

5. Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,

6. Але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.

7. А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.

Від Матвія 25

31. Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

33.  І поставить оівець праворуч Себе, а козлищ - ліворуч.

34. Тоді скаже Цар тим, хто по праву руку від нього: «прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, що підготовлене вам від створення світ». …

41. Тоді скаже тим, що ліворуч: «відійдіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, підготований дияволу та ангелам його»…..

46. 1 ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

 

Від Матвія 26

1. І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

2. Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

3. Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

4. І радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

5. І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

14. Тоді один із Дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15. І сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16. І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

17. А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

18. А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

19. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

20. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

26. Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, пола­мав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

27. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

28. Бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

29 Кажужвам, що віднині не питимуЯ від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

47. І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Іуда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

48. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

49. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

50. Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

 

Від Матвія 27

1. А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

11. Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: чи Ти Цар Іудейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

27. Тоді то намісникові вояки, до Преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

28. І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

291, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Іудейський!

30. І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

31. А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

32. А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

33. І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

34. Дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

35. А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

36. І, посідавши, стерегли Його там.

37. І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Іудейський.

38. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

39. А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

40. І Сказали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

41. Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

42. Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

43. Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

44. Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

45. А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

46. А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані, цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

47. Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

48. А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

49. Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

50. А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

57. А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

58. Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

59. І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

60. І поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

 

Від Матвія 28

1. Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.

2. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.

З. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як

4. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.

5. А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, боязнаю, Що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.

6. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.

7. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!

16. Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.

17. І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.

18. А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.

19. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина і Святого Духа,

20. Навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.

 

БІБЛІЯ.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: