Семінарське заняття № 8

Тема 5. “НЕтрадиційні релігійні Системи”

(2 години)

П Л А Н

1. Причини виникнення нетрадиційних релігій

2. Різновиди новітніх релігійних систем, їх приклади

3. Небезпека псевдо релігійних спільнот і організацій.

 

Теми ДОПОВІДЕЙ та індивідуальних завдань

1. Причини виникнення новітніх релігійних організацій.

2. Приклади сучасних (нетрадиційних) релігій (неоязицництво, «муніати», «мормони», «кришнаїти» - один напрям на вибір).

3. Небезпека псевдорелігійних організацій

 

Організація самостійної роботи студента

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процесу у ДонНУ, самостійна робота студента є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом.

Самостійна робота над навчальною дисципліною «Релігієзнавство» включає:

- опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення питань, що передбачені для самостійного опрацювання (див. у попередньому розділі);

- підготовку до виступу на семінарському занятті;

- виконання індивідуальних завдань (пропонована форма за данною дисипліною - реферат).

Засвоєння курсу “Релігієзнавство” передбачає аргументоване та змістовне обговорення питань, які пропонуються для семінарів. Це поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, дає можливість підготовки доповідей, повідомлень, рефератів за інтересами студентів та завданням викладача.

 

Для системного і цілісного засвоєння навчального матеріалу студентові необхідно:

1. Засвоїти лекційний матеріал.

2. Ознайомитися з планом семінару та рекомендованою літературою.

3. При необхідності отримати консультації викладача з питань, що стосуються доповідей та рефератів.

4. Освоїти та використовувати навчально-методичний і науковий потенціал бібліотек ДонНУ (починати рекомендовано з навчально-методичної бази кафедри філософії).

 

 

Семінарське заняття з курсу “Релігієзнавство” передбачає такі форми роботи:

1. Усна відповідь на одне з питань семінару

2. Письмова робота (самостійна, контрольна) за завданням викладача (контрольними питаннями за темою) (до 30 хв.)

3. Усна доповідь за тезами реферату (7-10 хв.)

4. Додаткове повідомлення (2-7 хв.)

5. Доповнення (2-3 хв.)

 

Докладніше про деякі з цих форм роботи на семінарі.

Усна відповідь на контрольне запитання семінару обирається за бажанням викладача чи студента (останнє - за попередньою консультацією) і повинна стисло ввібрати всі головні аспекти проблеми.

Письмова доповідь – якомога більш ґрунтовне розкриття окремого контрольного питання під час самостійної роботи. Письмова доповідь передбачає довільне оформлення з мінімумом формальних вимог, але виступ перед аудиторією є обов’язковим. Вибір теми для письмової доповіді – довільний, разом з цим категорично не рекомендується вибір однієї теми більше ніж двома студентами (для охоплення на семінарі всіх можливих тем).

Доповнення – за бажанням студента більш глибоке роз’яснення певної грані контрольного запитання. Проводиться після базової доповіді.

Виконання індивідуального завдання(ІЗ). Це завершена теоретична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює один або кілька змістових модулів (тем дисципліни).

ІЗ з філософії може протікати шляхом перевірки якості написання студентом творчої роботи (найчастіше - реферату, але при бажанні студент може претендувати на написання статті, тез до виступу на конференції) за запропонованою тематикою. При цьому орієнтовна тематика реферативних робіт надається (дивись Плани семінарських занять).

Мета ІЗ - самостійне вивчення студентами частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення знань та усвідомлення сфер їх практичного застосовування, а також розвиток навичок самостійної роботи студента.

Принципова схема виконання ІЗ – студент, ознайомившись з переліком тем рефератів, запропонованих у цій Програмі, може обрати одну за кожним заліковим модулем (загалом – дві). Реферат здає на перевірку викладачеві, тези з нього заслухуються на семінарському занятті. Якісна підготовка реферату однозначно позитивно позначається на модульній і підсумковій успішності за курсом „Релігієзнавство” – див. наступний розділ.

Додаткові роз’яснення для якісного виконання ІЗ

Оскільки за даною дисципліною домінуючою формою ІЗ є реферат, то його виконання потребує додаткового роз’яснення.

Це письмова самостійна робота студента за встановленою тематикою. Має мету огляду фрагменту певного змістового модуля з позицій даної дисципліни.

Вимагає від студента вміння творчо працювати з літературними джерелами - виділяти і грамотно узагальнювати актуальний для теми матеріал.

Реферат має включати титульний аркуш, зміст, чітку структуру, висновки, список використаних джерел. Вимоги оформлення посилань, цитат, таблиць, берегів і рисунків – загальнонаукові (див. бюлетені ВАК України). Обсяг реферату – до 25 аркушів А4. Чистовик реферату подається на перевірку у найпростішому переплетеному стані – скажімо, швидкозшивачем.

Найбільш доцільною є побудова реферату з двох розділів – у першому студент має довести своє вміння опрацьовувати літературні джерела за даною темою, у другому – творчо мислити, виявляти аналітико-синтетичні якості мислення, простежуючи, наприклад, соціальні аналогії минулого і сучасності тощо. Разом з цим однозначно доцільною є консультація з викладачем – стосовно ньюансів структури роботи.

Захист реферату передбачає попередню перевірку його викладачем і виступ з тезами на семінарському занятті.

Потрібно добре усвідомити, що підготовка реферату – творча робота, побудована на власному креативному пошуці, внаслідок якої студент-дослідник формулює власні припущення, умовиводи тощо. Ця робота не має нічого спільного з копіюванням чужого тексту з Інтернету або електронних (або будь-яких інших) носіїв інформації. У випадку підозри щодо такої несумлінності студента викладач буде змушений у співбесіді перевірити, чи вільно володіє студент матеріалом, який викладений у тексті під назвою “реферат”, може його відтворити тощо. Якщо це відбудеться, то такий текст оцінюватися не буде – це варто пам’ятати. До того ж факт плагіату з Інтернету легко перевірити за допомогою програми “Антиплаг” або аналогічних.

 

Наукова стаття і виступ на конференції – передбачають ініціативність і достатньо високу академічну активність студента. При наявності у студента бажання висвітлити нові або недостатньо актуалізовані в навчальній програмі курсу проблеми, він може проконсультуватися з викладачем, чітко означити попередню назву статті.

При цьому студентові потрібно познайомитися з формальними вимогами до наукових статей, висунені ВАК України. Термін написання статті – до трьох тижнів. Як правило, ця робота проводиться після одного чи кількох виступів з рефератами або ґрунтовного опрацювання літератури за курсом. Після написання статті для її публікації студентові необхідно отримати на неї рецензію, належними чином оформити і направити до редакції наукового видання (бажано фахового). На всіх етапах підготовки статті необхідна консультативна допомога викладача (принаймні автора даного посібника) студентові гарантується.

 

Рис. 6.1. Зразок оформлення титульного аркуша реферату

	Донецький національний університет Кафедра філософії Реферат З курсу “Релігієзнавство”            на тему: “_____________”                                                                         Виконав: студент групи_________ _____________________ Преревірив ___________ _____________________ Оцінка “___”, “____”, “____”   м. Донецьк 200__р.     Донецьк, 200_.