Тема 4. Світові релігії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДЫ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

 

ЗатвердженО

на засіданні кафедри

філософії

Протокол №

від ___.___.10 р.

 

 

Робоча НАВЧАЛЬНА програма

з навчальної дисципліни «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

для студентів всіх спеціальностей І ФОРМ НАВЧАННЯ

 

Донецьк 2010

Укладач:                                 к.ф.н., доцент Білецький В.В.

 

Рецензент:                           к.ф.н., доцент Попов В.Ю.

Робоча навчальна програма ухвалена на засіданні кафедри філософії «__» _______ 2010 року, Протокол №___

 

Завідувач кафедри  

                                                            доктор філософських наук,

                                                            професор Андрєєва Т.О.

Зміст робочої НАВЧАЛЬНОЇ програми

1. Вступ ……………………………………………………………..…………………………4

2. Навчальна програма курсу ………………………………………….……………………..7

3. Література…………………………………………………………………..…………….…8

4. Модульне планування…….……………………………..……………………..…..….….. 9

5. Плани семінарських, практичних занять…………………………………………………10

6. Організація самостійної роботи студента ………………………………….....................14

7. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю..……………………......17

Додаток (Система оцінювання академічних досягнень студентів)………………………..27

 

Додаток А Система оцінювання академічних досягнень студентів з дисципліни

 

Додаток В Карта самостійної роботи студента

 

 

Вступ

Опис

Релігієзнавство - наука та навчальна дисципліна, що вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії, визначення релігії як специфічного ціннісно-світоглядного явища культури.

Об’єктом науки про релігійні системи є реакції людини на прояви сакрального, надприроднього, трансцендентного. Предметом – внутрішні та зовнішні аспекти «зустрічі» людини з священним, Богом чи богами. Релігієзнавство - порівняно молода, проте є одною з найдавніших галузей гуманітарної науки. Її складові почали конституватися в систему знання лише у новий час, але знання про релігію виникли ще у першому столітті до нашої ери. 

Релігія – це загальне ім'я для безлічі моделей сакральної інтерпретації світу і людину, в основі яких лежать специфічні психологічні стани, віра в існування певного універсального інобуття, що володіє абсолютним ціннісним статусом, кінцевим екзистенційним змістом і сотеріологічною значимістю.

Ця наука дає можливість орієнтуватися у складному й багатогранному світі сакральних змістів, ставитися до їх артикуляторів толерантно, шанобливо відноситися до їх вірувань.

 

Формальна характеристика дисципліни. Її місце у навчальному процесі

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Курс: бакалавр   Кількість кредитів, відповідних ECTS - 1   Залікових модулів: 2 Тем: 5	Фах підготовки студентів –   Бакалавр	«За вибором» Рік підготовки: 2 Семестр ІІІ, IV Лекції: 20 години* Семінари: 18 годин - у кожній академічній групі*   Форми та засоби контролю знань: модульний контроль, підсумковий контроль (залік) Схема проведення оцінювання – 100 бальна рейтингова шкала   *ці кількісні характеристики можуть змінюватися – згідно графіку навчального процесу на кожному конкретному факультеті.

Викладання навчальної дисципліни «Релігієзнавство» структуроване за двома модулями, 5-ма темами, назви і зміст яких приведено нижче.

Модуль 1.

(Вступ. Міфологічний світогляд. Національні релігійні системи)

Тема 1. Визначення віри. Релігія як форма свідомості, її структура

Поняття віри взагалі і релігійної зокрема. Релігія як специфічна форма світогляду, її сутнісні ознаки (культ, релігійні дії та організація). Тлумачення феномену релігійності з позиції соціології, філософії та богослов’я.

Релігієзнавство в системі наук. Об'єкт та предмет релігієзнавства. Академічне релігієзнавство й богослов'я. Основні категорії Релігієзнавства і їх предметне поле. Структура академічного Релігієзнавства. Питання релігійної толерантності.

Тема 2. Міфологічний світогляд, його форми

Міфологічний світогляд як основа релігійного. Базові характеристики міфологічного світогляду і причини виникнення віри у надприродне. Синкретизм раціо- та віри, інтемпоральність міфу тощо.

Форми реалізації міфологічного світогляду: тотемізм, табу, магія, фетишизм та анімізм – їх наукове сутнісне тлумачення. Релікти міфологічного світогляду у сучасної людини.

Тема 3. Національні релігійні системи

Логіка формування національних релігійних систем, їх якісні оціночні ознаки. Динаміка розвитку національних релігій – на прикладі систем Давнього Єгипту і античності (антропоморфізм, ієрархізація, вибудування генеалогії, функціональної специфіки пантеону).

Індуїзм. Концепція Брахми і Атману. Ієрархія ілюзорних світів. Сансара. Карма. Система Йога. Мета реінкарнації. Індуїзм як політеїстична релігійна система, спрямована на індивідуальний духовний прогрес.

Національні релігії Китаю. Основи національних релігій Китаю.

Даосизм. Концепція Дао. Принципи даосизму.

Конфуціанство. Причини популяризації. Сутність конфуціанства як філософсько-етичного вчення. Принципи конфуціанства.

Іудаїзм. Концепція надприродного, Завіту. Роль іудеїв за релігійним віровченням. Стисла характеристика релігійних текстів. Базові релігійні свята, їх сакральний смисл. Релігійна спільнота іудеїв.

Модуль 2.

(Світові релігії. Нетрадиційні релігійні системи)

Тема 4. Світові релігії.

Причини виникнення феномену світових релігій.

Буддизм як модифікація індуїзму. Легенда про Будду. “Чотири шляхетні істини”. “Шляхетний восьмирічний шлях порятунку” Будди. Морально-етичні норми буддизму. Монастирі і сангха. Трипітака - ядро буддистської канонічної літератури. Напрямки буддизму. Тхеравада (хінаяна) і махаяна. Вчення про Бодхісаттв.

Іслам. Виникнення ісламу, причини його популяризації. Тези вчення Мухаммада. П’ять „стовпів віри” ісламу: шахада, салят, саум, закят, хадж. Культ в ісламі. Коран - священна книга мусульман. Сунна. Організація ісламу. Базові свята. Умма у сучасному світі. Напрямки у ісламі.

Християнство. Виникнення християнства. Нікеоцарградський Символ віри – базові загальнохристиянські догми. Вчення про Трійцю. Культові дії – таїнства і свята. Причини розколу християнства на православ’я і католицизм. Додаткові догмати католицизму. Filioque. Вчення про непогрішність Папи. Католицький догмат про чистилище. Вчення про Діву Марії в католицизмі. Культові особливості католицизму. Організація католицької церкви. Реформація в Європі й ранній протестантизм. Доктринальні особливості протестантизму. Догмат про приречення. Культ і організація протестантизму. Соціально-політична доктрина протестантизму. Пізній протестантизм (баптизм, адвентизм, п’ятидесятництво тощо).