І. Впишіть відсутні вирази у наступні твердження:
1. Соціальний інститут – це.............. сукупність........................, призначення якої є реалізація...............................
2. Інституційний порядок суспільства залежить від............... між окремими соціальними інститутами.
3. Основними соціальними інститутами є.............................
4. Інституційний порядок суспільства визначається обсягом..........., делегованої державою іншим соціальним інститутам та способом їх взаємного контролю.
5. Центральним соціальним інститутом є............., бо вона є монопольним............влади.
6. Держава є соціальний інститут, призначений для примусового...... порядку на певній території.
7. Соціотворчі можливості держави визначаються її співчастю у господарській діяльності, соціальних............ і вилученнях, відношенням до культурної моделі майбутнього, контролем над розв’язанням.......... конфліктів, можливостями соціальної............... (Допишіть характеристики, яких тут не вистачає.).
II. Визначте своє ставлення до нижче поданих тверджень за раніше приведеною схемою:
1. Соціальний інститут – це впорядкована сукупність соціальних організацій, призначенням якої є реалізація соціальних функцій.
2. Соціальні інститути – це стійкі форми спільної діяльності людей, що виникли і склалися у процесі історичної еволюції.
3. Інституційний порядок суспільства визначається розподілом функцій між основними соціальними інститутами, характером їх взаємного контролю, способом розв’язання назрілих соціальних конфліктів.
4. Держава є інструментом законного використання влади.
5. Держава є засобом владної консолідації суспільства.
6. Держава є органом класового панування.
7. Держава – це сукупність взаємопов’язаних закладів і організацій, що здійснюють управління суспільством в інтересах певного класу.
8. Держава є органом збереження існуючого соціального порядку в інтересах усього суспільства і на визначеній ним законній основі.
9. Держава є єдино можливим суб’єктом розвитку.
10. Держава лише забезпечує необхідні передумови розвитку.
11. Держава – це орган, котрий забезпечує достатні передумови розвитку.
12. Монополізація державою всього соціального механізму розвитку є ознакою тоталітаризму.
13. Соціотворчі можливості держави визначаються успішністю господарської діяльності, співучастю у накопиченнях і вилученнях, владною підтримкою обраної суспільством культурної моделі майбутнього.
14. Соціотворчі можливості держави залежать від характеру політичного режиму.
15. Соціотворчі можливості держави залежать від її здатності до мобілізації соціальної активності.
16. Соціотворчі можливості держави пропорційні її здатності до справедливої винагороди за вклад у розвиток.
17. Соціотворчі можливості держави визначаються її здатністю до продуктивного розв’язання соціокласових конфліктів.
Додайте декілька тверджень, у яких виражається Ваша особиста думка щодо соціотворчих можливостей держави.
ІІІ. Визначте характер соціальної нестабільності (порушення рівноваги, соціальна криза, повна соціальна дезорганізація), пов’язаної із відсутністю у держави певних позитивних якостей:
1. Відсутня одна позитивна якість: лише демократія, лише економічний прогрес, лише задоволення потреб, лише соціальна мобілізація.
2. Відсутні дві позитивні ознаки: демократія та економічний прогрес, демократія і винагорода, демократія і соціальна мобільність, економічний прогрес і винагорода, економічний прогрес і соціальна мобілізація, винагорода і соціальна мобілізація.
3. Відсутні три позитивних ознаки: тобто в наявності є лише одна: тільки демократія, тільки економічний прогрес, тільки винагорода, тільки соціальна мобілізація.
Теми для рефератів
1. Інституційний порядок промислово розвинених суспільств.
2. Держава у системі інституційного порядку суспільства.
3. Соціальні функції держави.
4.Соціотворчі можливості держави.
5.Соціологічна діагностика співучасті держави у розвитку.
6. Політична ситуація та можливості історичного прогресу в сучасному українському суспільстві.
Література
1. Аргайл М. Психология счастья. – М.: Прогресс, 1990.
2. Большой толковый социологический словарь.– М.: Вече, 1999. – Т. 1, 2.
3. Веселовский Вл. Классы, слои, власть: Пер. с польск.– М.: Прогресс, 1981.
4. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективніших суспільств. – К.: Основи, 1993.
5. Гнатенко П.І. Український національний характер. – К.: “Док-К”, 1997.
6. Зиновьев А.А. Запад. Феномен западизма. – М.: Центр полиграф, 1995.
7. Костенко О.О. Україна перед сфінксом третього тисячоліття. – Харків: Основи, 1993.
8. Михеев В.И., Зайцева М. И. Проблемы социальных изменений ХХ века. – М.: Сов. наука, 1987.
9. Лаврентьев В.Н. Новые индустриальные страны Азии: перестройка промышленной структуры. – М.: Наука, 1992.
10. Недюха Н.П. Системный анализ немарксистской идеологии. – К.: Высшая школа, 1991.
11. Общественное мнение и власть: механизмы взаимодействия. – К.: Наукова думка, 1993.
12. Пономарев Л. Н., Шинкаренко В.В. В чьих руках колесо истории? – М.: Мысль, 1989.
13. Психология масової політичної свідомості та поведінки / Відп.ред. В.О. Васютинський. – К.: Вид-во “Док-К”, 1997.
14. Социальные деформации: причины, механизмы, пути преодоления. – М.: РАН, 1992.
15. Ястремский О.І. Моделювання економічного розвитку. – К.: Либідь, 1992.