Позашкільна робота (похідні форми)

Лекція № 4.

Використання форм позакласної та позашкільної  роботи в процесі вивчення історії рідного краю.

План.

Позакласна краєзнавча робота в школі: основні напрями та форми. Вимоги до організації.

Стаціонарні форми позакласної роботи з краєзнавства.

Позашкільне краєзнавство (похідні форми).

1.

Позакласна робота – це організація вчителем різних видів діяльності учнів поза уроком або поза школою, яка забезпечує оволодіння учнями теоретичних та практичних знань і умінь, сприяє більш глибокому засвоєнню історичного досвіду і явищ навколишньої дійсності.

 

Форми ПР:

І. За к-кістю учасників

- масова і фронтальна

- групова чи гурткова

- індивідуальна

ІІ. За часом проведення:

- систематична

- епізодична.

ІІІ. За місцем та способом проведення.

В учнівській позакласній та позашкільній краєзнавчій роботі ви­діляють стаціонарні і похідні форми.

Похідні форми: прогулянки, екскурсії, одноденні та багато­денні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти тощо.

Основні вимоги до позакласної краєзнавчої роботи:

- відповідність навчально-виховним планам школи

- добровільний характер

- переважання групових та фронтальних форм організації колективу

- відповідність загальній системі знань, що засвоюються протягом вивчення інших шкільних дисциплін

- єдність теоретичної і практичної роботи

- взаємодія класної і позакласної форм роботи (не дублювати, а доповнювати і поглиблювати матеріал)

- використання різноманітних методів та форм роботи

- використання дослідницької роботи

- постійне поновлення тематики роботи

- відповідність рівню підготовки та віковим особливостям школярів.

 

Позакласна робота (стаціонарні ф-ми).

 

- робота на географічному майданчику, фенологічні спостереження,

- зустрічі з видатними земляками (учасниками подій, громадськими діячами, письменниками)

- уявні подорожі краєм,

- позакласне читання творів про історію рідного краю, читацькі конференції

- випуск краєзнавчого журналу, радіо- і стінна газета,

- ли­стування та обмін краєзнавчою літературою з іншими навчальними закладами

- видання альма­нахів

-  видання історичної періодики (стінгазети, газети, бюлетеня, журналу)

- краєзнавчі олімпіади, конференції, лек­торії, диспути

- шкільні краєзнавчі естафети, конкурси, виставки,

- інтелектуальні історичні ігри (КВК, вікто­рини, брейн-ринг, «Що? Де? Коли?»)

- історичний вечір (ювілейні, тематичні, біографічні, істоток-краєзнавчі, звітні)

- спектакль, творчий вечір, літературно-музична композиція  на краєзнавчу  тематику

- святкування урочистих дат (заснування міста, військова слава, ювілей знаменитого земляка тощо)

- створення виставки чи музею з історії рідного краю

- написання «малої історії» села, міста, школи тощо, збірника історичних нарисів

- створення документального фільму про історію міста, села тощо

- історичне моделювання (створення реконструкцій)

- тиждень історії рідного краю

- робота  учнівських об’єднань (факультатив, секція, історичний гурток факультатив, клуб, тов-во)

 

Найпоширенішими з організаційних стаціонарних форм позакласної крає­знавчої діяльності з учнями є: факультатив, секція, гурток, товариство, клуб,

Факультатив.

           Факультативні заняття проводяться переважно з учнями 1 класу або кількох паралельних. Заняття факультативу пов’язані з навчальною програмою і мають на меті поглибити і розширити знання, отримані на уроках.

Основні напрями роботи краєзнавчого факультативу.

- теоретична підготовка

- семінарські та лабораторні заняття

- самостійна робота

- екскурсії, походи експедиції

- підсумкове заняття у формі конференції.

Секція — первинна форма шкільних (студентських) крає­знавчих об'єднань (гуртків, клубів, товариств), їхня складова частина. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує 10. Секції організовуються в гуртках, де налічуєть­ся від 18 до 25 членів.

       Гурток — самодіяльна група учнів (студентів), що займають­ся поглибленим вивченням рідного краю. Гурток– об’єднання невеликої групи учнів для тривалої (не менше року) роботи з вивчення окремих питань з історії. Гурток як основна форма здійснення позашкільної роботи з дітьми сприяє розширенню і поглибленню спеціальних знань, задоволенню індивідуальних інтересів і нахилів, розвитку творчих здібностей, організації дозвілля та відпочинку шляхом залучення дітей до різноманітних видів діяльності. Тематичне планування та кількість годин визначається керівництвом навчально-виховного закладу.

Це основна і найпо­ширеніша форма краєзнавчої роботи в школі.

Товариство (громадська організація) — самодіяльна орга­нізація, із понад 30—40 членами, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство може складається з 3—5 спорідне­них за змістом роботи секцій (географічних, біологічних, істо­ричних, літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців).

Клуб — найвища форма організації краєзнавчої роботи. Він об'єднує різні секції і гуртки. Членами клубу мо­жуть бути 60 і більше учнів.

                                                 

Позашкільна робота (похідні форми)

Розрізняють такі основні напрямки позашкільної краєзнавчої роботи: