Порядок нарахування амортизації прямолінійним та виробничим (по кількості випущеної продукції) методами і відображення її обліку

Амортизаційна політика є найважливішим питанням господарської та фінансової діяльності. В умовах ринкової економіки вона постійно перебуває в полі зору господарств та фірм, а також держави. З одного боку, амортизація – це витрати, що їх включають у витрати виробництва та у собівартість продукції. З іншого боку, амортизаційні відрахування – це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших основних засобів. В країнах ринкової економіки застосовують кілька методів нарахування амортизації. Найважливішими з них є: 1)метод лінійної амортизації; 2)метод нарахування амортизації за кількістю випущеної продукції; 3)метод подвійної норми амортизації; 4)метод суми цифр років експлуатації. Приклад. Первинна вартість верстата – 33000 дол. Строк служби – 5 років. Припустима ліквідаційна вартість верстата після закінчення строку експлуатації – 3000 дол. Лінійна амортизація. Річна сума амортизації залежить від строку служби об’єкта. Береться до уваги також ліквідаційна вартість. У прикладі річна сума амортизації = (33000-3000)/5 років = 6000 або 20% (100%/5 років або 6000/30000). Щорічно впродовж 5 років сума амортизації буде 6000 дол.(по одній лінії), тобто 20% від 30000 дол. Необхідно відзначити, що в багатьох країнах Західної Європи (наприклад у Франції) при розрахунку амортизації нехтують очікуваною ліквідаційною вартістю об’єктів основних засобів. Амортизація за кількістю випущеної продукції. Застосовується в тому разі, якщо об’єкт основних засобів використовується нерівномірно по  періодах, тобто в кожному періоді кількість продукції істотно коливається. Тоді визначають ставку амортизації на один виріб за формулою: (Первинна вартість – Ліквідаційна вартість) / Кількість продукції до випуску протягом строку експлуатації. Припустимо, що підприємство планує виготовити за 5 років експлуатації об’єкта 15000 одиниць продукції. Ставка амортизації = (33000 – 3000)/15000=2 дол./од. Сума амортизації за звітний період визначається множенням ставки амортизації на кількість випущеної продукції. Припустимо, що підприємство у звітному періоді випустило 2500 од. продукції. Сума нарахованої амортизації буде: 2*2500 = 5000 дол. За МСБО кожне підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації основних засобів. Проте, обравши той чи інший метод, підприємство не повинно змінювати його на інший упродовж звітного чи звітних періодів. Всякі зміни повинні обгрунтовуватись і висвітлюватися в пояснювальній записці до річної фінансової звітності. Нараховані суми амортизації відображаються в обліку, як витрати підприємства, з одного боку, і як накопичена амортизація (знос), з іншого боку. Амортизація за перший рік експлуатації буде відображатися: Дт “Витрати на амортизацію”; Кт “Амортизація (знос) основних засобів (устаткування)”. Зазначимо, що в зарубіжній практиці “Амортизація основних засобів” ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: “Амортизація устаткування”, Амортизація транспортних засобів”, “Амортизація будинків” тощо. В США, як і в деяких інших країнах, є різниця між амортизацією основних засобів для цілей фінансової звітності (обліку) та цілей оподаткування. Для цілей оподаткування застосовується так звана система прискореного відновлення вартості - мінімізує податок на прибуток (заохочення інвестицій) - (держава встановлює строки експлуатації різних груп основних засобів та норми амортизації).