Частина палива використовується як джерело теплової енергії – спалюється. Друга значна частина піддається складній попередній переробці, в більшості високотемпературній.
Процеси термічної переробки палива діляться на фізичні та хімічні.
Фізичні способи основні на поділі палива на фракції за температурами кипіння, застосовуються для переробки рідкого палива, в основному нафти та продуктів одержаних з неї, без деструкції молекул речовин палива.
До хімічних способів переробки палива відносяться:
1. Різні види піролізу (іноді їх називають сухою перегонкою) – це нагрівання сировини без доступу повітря.
Найчастіше застосовується для переробки твердого палива. Внаслідок піролізу одержують складні речовини: тверді – кокс, напівкокс, дерев’яне вугілля та леткі продукти – суміш пари та газів.
2. Крекінг – процес розщеплення важких молекул сировини на більш легкі під впливом температури.
Розрізняють термічний та каталітичний крекінг.
Термічний крекінг ведуть при високій температурі і тискові вище 1,5мПа (500-600°С і тиск до 7,0мПа).
Каталітичний крекінг ведуть при більш низьких температурах (450-520°С) при нормальному тискові, з застосуванням каталізаторів.
3. Газифікація твердого палива заклечається у перетворенні органічної частини малоцінного палива у горючі гази, шляхом його неповного спалювання до оксиду вуглецю (ІІ).
4. Гідрірування або гідрогенізація палива ще має назву гідрокрекинг або риформінг, заклечається в тому, що під тиском у середовищі водню при високій температурі і в присутності каталізаторів, відбувається хімічне перетворення з збагаченням вихідних речовин воднем. Піддають як тверде, так і рідке паливо з метою одержання бензину, гасу та дизельного палива з важких залишків та низькоякісних вуглеводнів.