Правила техніки безпеки

Перед початком проходження навчально-виробничої практики студент-практикант зобов’язаний пройти інструктаж по правилам техніки безпеки на робочому місці із обов’язковою фіксацією дати та підписом в журналі інструктажів студентів (аспірантів) з техніки безпеки (Додаток 10).

Документи практики

До документів навчально-виробничої практики належать: наказ про педагогічну практику; протоколи засідань кафедр, індивідуальні звіти студентів про проходження практики, звіт факультетського керівника практики.

Наказ про практику. Є головним документом, що визначає терміни та порядок проходження практики, базові кафедри, базові навчальні заклади, викладачів-методистів, порядок та термін здачі звітів про практику. Наказ готується та надається факультетським керівником практики деканові факультету за 20 днів до початку її проведення. Наказ про практику складається факультетським керівником після подання кафедрами виписок із протоколів із переліком викладачів-методистів та закріплених за ними студентів-практикантів.

Протоколи відповідних рішень кафедр містять розподіл студентів між керівниками-методистами, результати оперативного контролю за проходженням практики, результати обговорення та оцінки індивідуальних звітів практикантів.

Індивідуальний звіт про проходження педагогічної практики є головним звітним документом, що надає студент. Текст індивідуального звіту включає такі компоненти у зазначеній послідовності:

1. титульний аркуш (Додаток 1);

2. зміст із найменуванням та номерами початкових сторінок усіх розділів звіту;

3. характеристику практиканта з бази практики з рекомендованою оцінкою (Додаток 7);

4. індивідуальний план студента (Додаток 2)

5. розгорнутий звіт про проходження практики за встановленою формою (Додаток 4);

6. щоденник практики (Додаток 3)

7. форма по опрацьованим за період практики літературним джерелам (не менше 5-ти) (Додаток 6).

Індивідуальний звіт практиканта має відповідати загальним вимогами до оформлення звіту з науково-дослідної роботи.

Загальний звіт про проведення навчально-виробничої практики подається факультетським керівником практики деканові факультету, затверджується Вченою радою факультету. Звіт включає в себе кількісні характеристики практики (число студентів, що пройшли практику, число задіяних викладачів-методистів, перелік базових навчальних закладів, оцінки практики тощо), а також зауваження щодо організації практики, пропозиції щодо її вдосконалення. Форма звіту додається (Додаток 9).

Перелік установ та організацій для проходження навчально-виробничої практики

(за даними на 2009р.)

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Інститут соціальної та політичної психології АПН України

3) Інститут спеціальної педагогіки АПН Уукраїни

4) Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України

5) Інститут європейських досліджень НАН України

6) Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України

7) Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України

8) Київська міська наркологічна клінічна лікарня “Соціотерапія”

КМКПНЛ імені Павлова №1

Центр кризисних станів

11) Консалтингова та маркетингова агенція “In Mind”

12) Спеціалізована школа № 15 з поглибленим вивченням англ. мови Голосіївського р-ну.

13) Гімназія № 117 імені Лесі Українки Печерського р-ну

14) Ліцей № 38 ім. В.М. Молчанова Шевченківського р-ну

15) Гімназія № 48 Шевченківського р-ну

16) Гімназія № 153 ім. О.С Пушкіна Шевченківського р-ну

17) Київський міський медичний коледж № 4

18) Гімназія “Консул” № 86

19) Спеціалізована школа № 44 Голосіївського р-ну

20) Спеціалізована школа № 135

21) Спеціалізована школа № 57

22) Учбовий комплекс “Олександрійська гімназія”

23) Український гуманітарний ліцей

24) Спеціалізована школа № 73

Положення про педагогічну практику

Загальні положення

Педагогічна практика є важливим компонентом освітньої підготовки студентів факультету психології. Педагогічна практика готує майбутнього спеціаліста до викладання психологічних дисциплін, що є одним із головних напрямків професійної діяльності випускника факультету.

Педагогічна практика студентів факультету організується відповідно до “Положення про проведення практики студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка” та даного положення.

Умовою успішного проходження педагогічної практики є оволодіння студентом змістом фундаментальних психологічних дисциплін, методикою викладання психології.

У відповідності з навчальним планом факультету психології педагогічну практику проходять студенти IV курсу в обсязі 4 кредитів (144 години) протягом чотирьох тижнів із початку 8 семестру з відривом від навчання, та студенти V курсу за освітньо-кваліфікаційним напрямком підготовки «спеціаліст» в обсязі 10 кредитів (360 годин) 6 тижнів із початком 10 семестру з відривом від навчання.

 

Мета й завдання практики

Мета педагогічної практики - оволодіння студентами головними вміннями, необхідними для успішного викладання психології.

Завдання практики для студентів.

1. Безпосередньо ознайомитись з формами та методами викладання психологічних дисциплін;

2. Оволодіти вміннями готувати та проводити лекційні, практичні заняття, уроки з психологічних дисциплін;

3. Здобути вміння критично оцінювати та рецензувати навчальні заняття своїх колег та робити на підставі цього висновки щодо організації власної викладацької роботи.

Зміст практики

Головні напрямки діяльності практиканта:

1. Відвідування навчальних занять, що проводить керівник практики від базового навчального закладу, із метою вивчення досвіду й методів викладацької роботи;

2. Відвідування занять, що проводять студенти-практиканти, із наступним обговоренням та письмовим рецензуванням;

3. Оволодіння методикою підготовки до навчальних занять;

4. Самостійне проведення лекцій, практичних занять, уроків.

Педагогічну практику студенти IV та V курсу проходить у середніх та вищих навчальних закладах І-ІІІ рівня акредитації.

Керівництво базових навчальних закладів закріплює студентів за викладачем відповідного фаху, який здійснює безпосередній контроль за проходженням практики й оцінює її нарівні з викладачем-методистом від університету.

Керівник-методист практики з відповідної кафедри факультету надає всебічну консультативну допомогу практиканту, здійснює загальний контроль підготовлених студентами навчально-методичних матеріалів, контактує з викладачем, за яким закріплено студентів-практикантів.

До початку самостійного проведення навчальних занять студент надає керівникові від базового навчального закладу тексти лекцій, методичні розробки практичних занять або уроків. Обсяг тексту лекції має бути у межах одного друкованого аркуша, методичних розробок практичних (семінарських) занять, уроків - 5-7 сторінок. Після погодження тексту лекцій і методичних розробок із керівником студент допускається до самостійного проведення занять.

Обсяг відвіданих студентом-практикантом аудиторних занять, що проводились керівником практики від базового навчального закладу чи іншими студентами-практикантами, становить 12 академічних годин.

Обсяг проведених під час педагогічної практики аудиторних занять складає 8 академічних годин:

1. 2 лекції - 4 години;

2. 2 практичних (семінарських) заняття - 4 години.

У разі організації практики у школі обсяг проведених аудиторних занять повинен бути рівноцінним.

На залікових заняттях мають бути присутні керівник практики від базового навчального закладу, студенти-практиканти. Після закінчення заняття проводиться обговорення, в якому приймають участь всі присутні. В ході обговорення висловлюються зауваження теоретичного (стосовно змісту лекції, семінару) та методичного (якість подачі матеріалу, управління аудиторією, активність студентів, використання технічних засобів навчання тощо) плану. Студенти-практиканти фіксують свої зауваження у письмовій формі у вигляді рецензії, керівник практики від базового навчального закладу надає характеристику з рекомендованою оцінкою.

Організація практики

Забезпечення якісного проведення практики передбачає виконання ряду організаційних заходів:

1. Кафедра встановлює бази практики.

2. Керівник розподіляє студентів за місцем проходження практики.

3. Керівник від кафедри та представник від бази практики обговорюють та складають програму практики.

4. Педагогічна практика починається з організаційних зборів за участю керівників практикою від факультету та студентів ІV курсу. На зборах обговорюються заходи по організації, проведенню та контролю успішності практики, програми практики, методичні вказівки, права та обов’язки практикантів, керівників від баз практики, керівників від факультету, загальні вимоги щодо оформлення звітної документації.

5. На період проходження практики керівником практики від кафедри або від факультету призначається староста на групу яка проходитиме практику на певній базі.

6. Старости зобов’язані вести облік відвідувань, забезпечувати навчально-виробничу дисципліну студентів-практикантів, своєчасно доводити інформацію про доручення керівника до групи.

7. Протягом практики безпосередній керівник від кафедри та безпосередній керівник від базового закладу повинні приймати проміжні звіти студентів.

8. Після закінчення навчальної практики усі студенти здають звітну документацію безпосереднім керівникам практикою від кафедр.

9. Педагогічна практика зараховується студентам, які успішно виконали програму практики, вчасно подали звітну документацію і якісно доповідали на засіданні кафедри. В деяких випадках можливе проведення конференції (розширене засідання декількох кафедр) для захисту звітів.

Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює декан факультету та факультетський керівник практикою, який призначається розпорядженням декана факультету.

До обов’язків факультетського керівника входить підготовка наказу про практику, загальне керівництво нею та координація методичного керівництва з боку кафедр. По закінченню практики факультетський керівник за результатами обговорення практики на засіданнях кафедр готує письмовий звіт декану.

Керівництво практикою студентів за кожною кафедрою покладається на завідуючих кафедрами, які планують розподіл студентів-практикантів між викладачами-методистами, а також здійснюють контроль за проходженням практики.

Безпосереднє керівництво педагогічною практикою кожного студента виконує викладач-методист, якого призначає кафедра відповідно до педагогічного навантаження. До обов’язків викладача-методиста входить допомога студенту-практиканту у виконанні завдань практики, їх оцінка, звіт про проходження практики.

Перелік орієнтовних тематичних завдань для педагогічної практики*

№ з/п	Найменування видів робіт	Обсяг роботи
Організаційно-методична робота
1.	Складання індивідуального плану роботи на період проходження практики.	1 інд. план
2.	Оформлення звітної документації про виконану роботу.	1 звіт
3.	Самостійне ознайомлення зі специфікою та напрямками роботи навчального закладу (за допомогою методичних літературних джерел та мережі Інтернет).
4.	Робота в бібліотеці, самопідготовка. Аналіз необхідних для підготовки до проведення лекційних та семінарських занять літературних джерел	>10 джерел
5.	Спрямувати власну навчальну діяльність на активне оволодіння методами підготовки до учбового заняття, а також оволодіння методами ораторської майстерності, формування навичок та готовності виступу перед малими та великими аудиторіями.
6.	Самостійна підготовка рецензії на проведені учбові заняття інших практикантів	2 рецензії
7.	Консультації в навчально-методичних та наукових центрах, з викладачами-методистами, керівниками практики.	За необхід- ністю
Навчально-педагогічна робота
8.	Спостереження за навчально-виховною роботою яка проводиться в навчальному закладі
9.	Відвідування лекційних та семінарських занять керівника практики та іншого студента-практиканта	12 академ. годин
10.	Самостійне проведення лекційних занять.	4 академ. години
11.	Самостійне проведення семінарських занять.	4 академ. години
Просвітницька діяльність
12.	Підготовка та проведення бесіди з учнями та педпрацівниками метою якої є спонукання до більш детального та поглибленого вивчення психологічних дисциплін.	>1 бесіда

* Студент-практикант обирає один або декілька за бажанням чи потребою напрямів роботи. Організаційно-методичний напрямок роботи є обов’язковим для виконання.