Допоміжні методичні матеріали для організації та проведення дослідження

Увесь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої логічної схеми:

• Обґрунтування актуальності обраної теми.
• Постановка мети і конкретних завдань дослідження.
• Визначення об’єкта і предмета дослідження.
• Вибір методів (методик) проведення дослідження
• Опис процесу дослідження
• Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвинутої форми.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв’язані відповідно до цієї мети. Це зазвичай робиться у формі перерахування (вивчити…, описати…., встановити…, вияснити… тощо).

Потім формулюється об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обраний для вивчення.

Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему наукового дослідження.

Одним з головних етапів наукової праці є вибір методів дослідження – інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.

Опис процесу дослідження – основна частина роботи, де висвітлюються методика й техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

Заключним етапом наукового дослідження є висновки, що містять те нове і суттєве, що складає наукові й практичні результати проведеної наукової роботи.

Допоміжні методичні матеріали для організації та проведення лекційних занять. *

 

«Ви не можете вважати, що

Ви щось досконало знаєте, доки

Ви не можете пояснити це Вашій бабусі».

А. Ейнштейн

 

Слово «лекція» має в основі латинське слово lectio – читання. Лекція з’явилась ще в Стародавній Греції, отримав свій подальший розвиток в Стародавньому Римі та в середні віки.

Лекції являються одним з найважливіших видів учбових занять і складають основу теоретичної підготовки студентів. Вони повинні давати основні наукові знання по дисциплінам, що вивчаються, розкривати найбільш складні питання, формувати світогляд. Лекції повинні носити, як правило, проблемний характер, відображати актуальні питання теорії та практики, сучасні досягнення науки й техніки й сприяти розвитку творчого мислення.

 

За структурою лекція складається з наступних основних розділів:

 

*Основы педагогики и психологи высшей школы. Под.ред. А.В. Петровського М. – Из-во Московського университета, 1986. 303 с.

Допоміжні методичні матеріали для організації та проведення семінарських занять. *

Семінарські заняття отримали свою назву від латинського слова seminarium, що означає розсадник. Вони проводились в давньогрецьких та римських школах як поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів та заключень викладачів.

В сучасних вищих школах семінар – один з основних видів практичних занять для поглибленого вивчення того чи іншого предмету.

В оцінці якості семінарського заняття, в плануванні підготовки до нього можуть бути корисними наступні критерії.

 

 

* Основы педагогики и психологи высшей школы. Под.ред. А.В. Петровського М. – Из-во Московського университета, 1986. 303 с.

 

 

Технологія підготовки наукових доповідей, лекцій, промов.*

«Найвищим серед достоїнств оратора

є не лише сказати те, що потрібно, але

і не сказати того, що не потрібно»

Цицерон

 

 

*Наумовець А.Г. Ви віч-на-віч з аудиторією. Дещо про «технологію» наукових доповідей, популярних лекцій, дисертаційних промов і конкурсних проектів К. – В-цтво «Наукова думка» 2003. 56 с.