Схема аналізу керівництва трудовою діяльністю дошкільників

МЕТОДИЧНА В ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

МЕТА: Виконання професійних функцій вихователя дітей дошкільного віку.

ЗАВДАННЯ

1. Здійснювати комплексне навчання, виховання, розвиток особистості дошкільника. Формувати життєву компетентність дитини відповідно  програми «Я у Світі».

2. Удосконалювати педагогічні вміння та навички.

3. Формувати творче ставлення до педагогічної діяльності в умовах особистісно орієнтованого підходу до вихованців.

4. Упроваджувати в освітній процес ДНЗ різні форми взаємодії з батьками вихованців.

5. Здійснювати наукове дослідження і повідомляти про його результати на педагогічній раді дошкільного закладу.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

Практика проводиться на базі дошкільних навчальних закладів і триває 6 тижнів. Студент-практикант працює в конкретній віковій групі позмінно.

І зміна - з 7.30 до 13.00;

П зміна – з 12.00 до 18.00

За тиждень до педагогічної практики кожному студентові необхідно розробити план науково-дослідної роботи:

- науковий апарат курсової роботи, погоджений з науковим керівником;

- перспективний план виконання конкретного наукового дослідження.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Під час практики студенти виконують таку роботу:

1. Спостерігають та аналізують роботу вихователя, ознайомлюються з умовами дошкільного закладу, дітьми групи, календарними та перспективними планами вихователів, допомагають у роботі вихователеві та помічнику вихователя, складають індивідуальний календарний план на перші 2 дні практики, працюють за планом власного наукового дослідження,

2. З 3 дня практики проводять ігрову, навчальну, трудову та інші види діяльності дітей за розгорнутими конспектами. Зміст роботи, її аналіз та оцінку фіксують у щоденнику.

3. Уточнюють, розширюють, закріплюють педагогічні знання, творчо трансформують їх на рівень професійних умінь та навичок, ураховуючи потреби, інтереси, бажання і можливості вихованців конкретної групи та вимоги програми «Я у Світі».

4. Підтримують у групі позитивний клімат, забезпечують охорону здоров’я дітей, попереджають неадекватні прояви поведінки.

5. Аналізують методичну роботу (власну та колег), оцінюють результати навчально-виховного процесу в групі, рівень розвитку і вихованості дітей, удосконалюють професійні вміння, навички.

6. Організовують одну з колективних форм взаємодії з батьками: лекторій для батьків, круглий стіл тощо.

7. Організовують дозвілля та розваги для дітей згідно з календарним планом.

8. Здійснюють щоденну роботу з батьками: бесіди, консультації тощо.

9. Проводять педагогічне дослідження відповідно плану.

10. Беруть участь у роботі педагогічної ради, на якій ознайомлюють педагогічний колектив з результатами власного наукового дослідження.

ФОРМИ ЗВІТНОСТІ

1. Щоденник педагогічної практики.

2. Конспекти 6 залікових занять.

3. Конспект проведення гри.

4. Конспект проведення трудового процесу.

5. Конспект залікового режимного процесу.

6. Конспект проведення розваги.

7. Протоколи обговорення залікових заходів.

8. Сценарій лекторію чи засідання круглого столу для батьків.

9. Текст доповіді за темою свого наукового дослідження.

10. Характеристика на студента-практиканта.

11. Дидактичний матеріал, який виготовлявся для проведення залікових заходів.

12. Індивідуальний звіт студента (в довільній формі).

13. Груповий звіт – презентацію, який ілюструє хід практики.

 

Загальна схема аналізу заняття в дошкільному закладі

(навчальної діяльності)

Реалізація вихователем професійних умінь:

1)  правильно визначити програмовий зміст заняття і завдання;

2)  методично правильно скласти конспект і грамотно його оформити;

3)  прийоми організації дітей на занятті;

4)  прийоми зацікавлення дітей темою заняття;

5)  керувати сприйняттям нового матеріалу дітьми;

6)  методично правильно показати спосіб виконання завдання;

7)  доцільно використовувати різноманітні методи і прийоми керівництва пізнавальною активністю дітей у процесі заняття: запитання, вказівка, пояснення схвалення тощо;

8)  регулювати свій психофізичний стан: знаходити м’язові затискачі і позбавлятися їх звичним способом.

9)  тримати в колі своєї уваги всю групу дітей, помічати труднощі під час виконання ними завдань, вчасно допомагати;

10) правильно користуватися технікою мовлення (дихання, дикція, голос, темпоритм);

11)  користуватися мовою тіла, не порушуючи конгруентності;

12) керувати активністю дітей, доцільно імпровізувати;

13) доцільно користуватися комунікативними якостями мовлення: логічно, послідовно, зрозуміло викладати матеріал, дотримуватися норм літературної мови;

14) об’єктивно оцінювати діяльність дітей на занятті;

15) вдало переходити від однієї частини заняття до іншої, від заняття до іншого виду діяльності.

Схема аналізу проведення гри

Реалізація вихователем професійних умінь:

1) вибрати гру відповідно до віку дітей і їх інтересів;

2) правильно визначати мету гри і завдання;

3) організовувати початок гри: розподіл ролей, пояснення і закріплення правил, вибір необхідних атрибутів і матеріалів, вибір місця тощо;

4) керувати ходом гри залежно від віку дітей, брати в ній участь, граючи основну, другорядну роль чи виконуючи функцію спостерігача і консультанта;

5) користуватися прямими і непрямими прийомами керівництва грою: показ, пояснення, порада, включення в гру тощо;

6)  володіти технікою мовлення;

7)  говорити грамотно, правильно, образно, красиво;

8) вирішувати проблемні та конфліктні ситуації в процесі гри;

9) оцінювати діяльність дітей у грі залежно від вікових та індивідуальних особливостей;

10) робити перехід на іншу гру чи вид діяльності.

Схема аналізу керівництва трудовою діяльністю дошкільників

Реалізація вихователем професійних умінь:

1) планувати різноманітні види праці протягом дня;

2) використовувати у взаємозв’язку засоби трудового виховання: формування знань про працю дорослих, трудове навчання, самостійну трудову діяльність дітей;

3) залучати дітей до праці, використовуючи різноманітні способи, щоб викликати зацікавленість та інтерес: постановка завдань в ігровій формі, прохання, звертання до дітей за порадою, життєві ситуації, право вибору дитиною завдання тощо;

4) забезпечувати посильність дитячої праці, враховуючи вікові та індивідуальні особливості вихованців;

5) регулярно залучати кожну дитину до праці, орієнтуючись на рівень розвитку її трудових умінь, навичок та інтересів;

6) добирати для всіх видів праці обладнання, яке відповідає педагогічним, гігієнічним вимогам;

7) використовувати в процесі трудової діяльності співробітництво з дітьми: знайти міру своєї активності щодо них, міру втручання, довіряти дитині, враховувати її інтереси, розуміти труднощі, співпереживати тощо;

8) доцільно застосовувати прийоми керівництва працею дітей (вказівка, запитання, порада, показ способу дії, пояснення, нагадування, виконання операції разом з дитиною тощо);

9) формувати елементи культури праці у дітей: вміння планувати етапи власної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально використовувати знаряддя та матеріали, ураховувати фактор часу в роботі, порівнювати результати із запланованими та виправляти недоліки, об’єктивно оцінювати власні результати праці, взаємодіяти в процесі праці з іншими дітьми;

10) аналізувати трудову діяльність дітей і адекватно її оцінювати, враховуючи вік вихованців;

11) розвивати творчість у дитини в процесі виконання деяких трудових завдань.