Житлово-побутові умови

Під час аналізу житлово-побутових умов сім’ї з’ясовується, наскільки сприятливим для дитини є житло й оцінюються елементарні комунальні умови (гаряча вода, опалення тощо), інтер’єр, зовнішній вигляд помешкання, його облаштованість, чистота. Це також аналіз переваг та недоліків місця проживання сім’ї (міста, села, селища, регіону).

Зайнятість

Надзвичайно важливими для соціального працівника є результати оцінки зайнятості батьків, а саме: інформація про місце роботи батьків, рівень їх зайнятості, умови праці. При цьому потрібно виявити:

● хто в сім’ї працює;

● який вплив має робота батьків на дитину, на стосунки з нею;

● який графік роботи батьків;

● чи працюють батьки ще десь за сумісництвом, і як це впливає на догляд, виховання і розвиток дитини;

● яким чином робота чи її відсутність розцінюється членами сім’ї.

Доходи

Оцінюючи доходи сім’ї, необхідно проаналізувати ті фінансові надходження чи заощадження, на які можна розраховувати протягом тривалого періоду. Отже, соціальний працівник вивчає:

● заробітна плата кого із батьків становить основний дохід сім’ї;

● чи вистачає реальних доходів сім’ї для піклування про дитину, забезпечення її потреб у захисті, вихованні та повноцінному розвитку;

● чи стабільний прибуток сім’ї;

● чи сім’я отримує всі належні їй допомоги, виплати;

● яким чином сім’я використовує всі ресурси, розподіляє бюджет тощо.

Соціальна інтеграція сім’ї

Цей показник характеризує ступінь інтеграції сім’ї у соціум, громаду. Його індикаторами є:

● чи дружить сім’я з іншими родинами;

● чи відчуває себе членом територіальної громади;

● чи відвідує громадські заходи, масові свята;

● яку позицію (активну, нейтральну чи пасивну) у житті громади займає сім’я тощо.

Ресурси громади

У ході аналізу цього показника оцінюється наявність, доступність, рівень ресурсів і їх вплив на сім’ю. Соціальний працівник має з’ясувати:

● чи володіє громада необхідними ресурсами та резервами для підтримки та допомоги сім’ї; чи є за місцем проживання сім’ї кінотеатр, школа, будинок творчості, поліклініка, лікувальні, розважальні заклади, соціальна служба, неурядові організації, що працюють із дітьми і для дітей тощо;

● чи користується сім’я зазначеними ресурсами, чи має до них доступ.

Таким чином, оцінка потреб дитини та її сім’ї має здійснюватися за адаптованою Моделлю оцінки, що відображає взаємодію і взаємообумовленість трьох систем (компонентів) – потреби дитини для розвитку, батьківський потенціал, фактори сім’ї та середовища, – що, у свою чергу, мають низку показників, кожен з яких деталізується у відповідних індикаторах. При цьому показники вимагають ґрунтовного вивчення, індивідуального підходу щодо визначення впливу того чи іншого фактора, обговорення та співставлення з’ясованих позицій.