В третьому – “прийняті” діти: Матусяк Георгій – 2 та Переда Надія – 2

В центрі – “не прийняті” або “ізольовані” діти (усі – 0 виборів): Гвіздок Тетяна, Крутій Антон, Орел Тетяна, Трач Артем (Додаток В).

Діти, що відносяться до 1 – 2 кола займають сприятливе положення в групі. З ними завжди із задоволенням граються, запрошують у свої ігри, вони веселі, емоційні, товариські, активні, самостійні.

І навпаки – дітей, що набрали 1 – 2 вибори не завжди приймають у свої ігри, іноді ігнорують їх, не хочуть з ними спілкуватися, але буває, що вони також проявляють ініціативу, активність, самостійність і тоді з ними залюбки граються.

Але в групі є і діти, які не набрали жодного подарунка. Таких дітей взагалі уникають, не приймають в ігри, вони граються наодинці, тобто ізольовані. Вони безініціативні, іноді набридливі, іноді озлоблені, іноді тривожні.

Так як гра “Секрет” не може дати на 100% достовірних результатів, то через тиждень ми провели ще один варіант соціометричного дослідження – гру “Вибір в дії”, розроблену Я.Л. Коломінським.

Для цієї гри ми підібрали по три привабливі речі для кожної дитини. Це – іграшки, картинки, цукерки, книжечки тощо.

Дитина отримувала таку інструкцію: “Оціни три цих предмети за ступінню їх привабливості, по тому, наскільки інші діти хотіли б мати їх у себе. На перше місце постав найбільш бажаний для дітей предмет, на друге – трохи менше бажаний, а на третє – той, що залишився. Тепер вибери із своєї групи трьох дітей, яким би ти хотів(ла) подарувати ці предмети, назви їх і віддай їм ці предмети. Самий привабливий предмет ти повинен(на) віддати тому, кого любиш найбільше, менш привабливий – тому, хто у тебе стоїть на другому місці, а останній – тому, хто за симпатією до нього ти поставив би на третє місце.”

Після того, як всі діти роздали предмети, що у них були, товаришам по групі, ми визначили, хто, скільки і яких предметів отримав. У відповідності з кількістю отриманих предметів, визначили соціометричний статус дитини в групі за формулою:

                                                   ,

 

де С – статус дитини в групі у системі взаємовідносин з ровесниками; к – кількість привабливих предметів, отриманих дитиною від товаришів по групі; п – кількість дітей у групі, що тестується.

Чим більше найбільш привабливих предметів отримала дитина в процесі експерименту, тим ближче її взаємовідносини з ровесниками, тим вищий її статус в групі. Основою для висновків про статус дитини в групі слугують кількісні дані, тобто показник С.

Оцінка результатів проводилась за такою шкалою:

9 – 10 балів – показник С дитини в межах 90 – 100 %;

4 – 8 балів – показник С дитини в межах 40 – 89 %;

1 –3 бали – показник С дитини в межах 10 – 39 %;

0 балів – показник С дитини в межах 0 – 9 %.

Висновки про рівень статусу:

9 – 10 балів – зірки;

4 – 8 балів – бажані;

1 –3 бали – прийняті;

0 балів – ізольовані.

З цього ми також зробили соціограму і побачили майже такі ж результати, як і в попередньому дослідженні (Додаток В).

Отже, зіставивши результати бесід та соціометричних досліджень, ми отримали наступну картину:

Таблиця 2.3

№	Ім’я та прізвище	Батьки	Вихователь	Гра “Секрет”	Гра “Вибір в дії”
1	Сергій А.	Прийнятий	Бажаний	Бажаний	Прийнятий
2	Катя Б.	Зірка	Зірка	Зірка	Зірка
3	Світлана Б.	Ізольована	Прийнята	Бажана	Бажана
4	Тетяна Г.	Прийнята	Ізольована	Ізольована	Ізольована
5	Дмитро Д.	Бажаний	Бажаний	Зірка	Зірка
6	Андрій К.	Зірка	Зірка	Зірка	Зірка
7	Антон К.	Бажаний	Прийнятий	Ізольований	Ізольований
8	Микита К.	Прийнятий	Бажаний	Бажаний	Бажаний
9	Артем Л.	Зірка	Бажаний	Бажаний	Бажаний
10	Георгій М.	Ізольований	Прийнятий	Прийнятий	Прийнятий
11	Тетяна О.	Бажана	Прийнятий	Ізольована	Ізольована
12	Алла П.	Прийнята	Прийнята	Зірка	Зірка
13	Надія П.	Бажана	Прийнята	Прийнята	Прийнята
14	Артем Т.	Зірка	Ізольований	Ізольований	Ізольований

 

Отже, тепер ми маємо точні результати вивчення взаємовідносин дітей у групі. Знаємо, що в групі є 4 дітей, які мають дуже низький статус, тобто “ізольовані”. В чому причина такого до них відношення дітей у групі? Що визначає низький статус дітей?

ВИСНОВОК

 

Працюючи над дипломним дослідженням, опрацювавши теоретичні засади да­ної проблеми, ми розкрили шляхи поліпшення статусу дітей старшого дошкільного віку у групі шляхом зменшення рівня емоційної тривожності. При цьому проведення дослідження було спрямоване на забезпечення психічного розвитку особистості дошкільника, поліпшення його статусу в групі у процесі зменшення рівня емоційної тривожності шляхом встановлення її причин та особливостей проявів.

У роботі здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, для чого розкриваються такі питання, як:

● проблема взаємозв’язку статусного положення дитини у групі та емоційної тривожності у психолого-педагогічній літературі;

● причини виникнення тривожності і особливостей її проявів у старших дошкільників.

Крім того, розкрито основні теоретичні положення проблеми, посилаючись при цьому на науково-психологічну спадщину у визначені й проблемі. В роботі використано праці Аркіна С.А., Залужного О.С., Артемової Л.В., Маркової Т.О., Рояк А.А., Славіної Л.С., Рєпіної М.О., Антонової Т.А., Приходько Ю.О., Коломенського Я.Л., Цінціпер А.Б., Кононко О.Л., Штернера В., Котирло В.К. тощо.

Дослідницька частина роботи базується на теоретичних висновках і містить результати відповідно діагностичного та формуючого експериментів. Заходи, що проводились на базі ДНЗ № 29 включали в себе ряд діагностичних обстежень, які поступово розкривали фактичний стан проблеми, а саме залежність статусного положення старших дошкільників від розвитку комунікативних здібностей.

Констатуючий експеримент дав можливість зібрати, проаналізувати та систематизувати дані по групі дітей; підготувати матеріал для діагностування, а також аналіз та інтерпретація результатів.

Ми змогли констатувати у досліджуваній групі залежність статусного положення дітей від рівня їх розвитку комунікативних здібностей.

Зіставляючи отримані результати бесід та тестів “Секрет” і “Вибір у дії” можна зробити висновок, що в обох тестах ми бачимо наступне: 4 дітей знаходяться у статусній групі “не прийняті” або “ізольовані” і 4 дітей – “ зірки”, останні діти бажані або прийняті

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 1999.

2. Абрамова Г.С. Практикум по возрастной психологии. - М., 1999.

3. Бадмаев Б.У. Психология в работе учителя: В 2 кн. - М., 2000.

4. Бадмаев Б.У. Психология: как ее изучить и усвоить. М., 1997.

5. Бодалев А.А. Личность и общение. - М., 1983.

6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.

7. Головаха Е.Й., Панина Н.В. Психология человеческого понимания. -К., 1989.

8. Детская практическая психология. Под редакцией проф. Марцинковской Т. Д. Москва, 2001г.

9. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л., 1985.

10. Заброцький М.М. Основи вікової психології. - Тернопіль, 2001.

11. Зимняя Й.А. Педагогическая психология. - М., 2000.

12. Ильин Г.Л. Некоторые вопросы психологии общения // Вопросы психологии. – 1986. - №5. – С.23-45.

13. Карпова Н.Л. Международная конференция по психологии общения // Вопросы психологии. – 2001. - №1. – С.143-144.

14. Ковалев А.Г. Курс лекций по социальной психологии. - М., 1972.

15. Ковяко О.В. Влияние социальной среды на развитие коммуникативной одаренности старших дошкольников // Псіхалогія. – 1998. – №1.

16. Коллектив. Личность. Общение: Словарь соціально-психологических понятий /Под ред. Е.С. Кузьмина, В.Е. Семенова. - Л., 1987.

17. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. – Мн., 1984.

18. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Психология детей шестилетнего возраста. – Мн., 1999.

19. Лисина М.И. Проблемы отногенеза общения. – М., 1980.

20. Лопатина О.Г. Роль оценочных высказываний в процессе общения детей в детском саду и семье. // Разнообразие форм воспитания и обучения дошкольников в психолого–педагогическом аспекте: сборник научных трудов. Москва 1990г.

21. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Методологія, методи, програми, процедури. - Київ, 1998.

22. Методы социальной психологии. Под редакцией проф. Кузьмина Е. С, канд. психол. наук Семенова В. Е.

23. Обозов М.Н. Психология межличностных отношений. -К., 1990.

24. Петровский А.В. Опыт построения социально-психологической концепции групповой активности // Вопросы психологии. – 1975. - №5. – С.77-78.

25. Практикум по возрастной и педагогической психологи /Под ред. Л.И. Щербакова. -М., 1987.

26. Практикум по возрастной и педагогической психологии. Автор-составитель Данилова Е. Е. Под редакцией Дубровиной И. В. Москва, 1999г.

27. Психологическая диагностика детей и подростков /Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. - М., 1995.

28. Психология и педагогіка /Под ред. А.А. Радуги на. - М., 1997.

29. Репина Т. А. Социально-психологическая характеристика группы детского сада. Москва, 1988г.

30. Смирнова Е. О., Холмогорова В. М. Межличностные отношения дошкольников. Диагностика, проблемы, коррекция. Москва, 2005г.

31. Счастная А.М. Сравнительный анализ межличностного взаимодействия детей шестилетнего возраста в условиях подготовительных групп и классов.// Генетические проблемы социальной психологии. Под ред. Коломинского Я.Л. Москва 1985г.

32. Терещук Р. К. Общение и избирательное взаимоотношение дошкольников. Кишинев, 1989.

Додаток А

 

Додаток Б