Організація обліку та контролю виробничих запасів підприємства

ЗАВДАННЯ

На дипломну роботу

  учениці групи № 313    Харабарук Вікторія Любомирівна

 

       Тема: Автоматизація накладної, видаткового касового ордера та платіжної відомості.

Рекомендований зміст роботи:

Вступ.

1. Теоретична частина.

1.1. Облік запасів на виробничих і торгових підприємствах.

1.2. Відображення запасів на рахунках бухгалтерського обліку.

1.3. Облік надходження виробничих запасів.

1.4. Оцінка та облік вибуття запасів.

1.5. Переоцінка виробничих запасів.

 

1.6. Робота з базами даних в M. EXCEL.

2. Практична частина.

2.1. Постановка задачі та автоматизація.

2.2. Роздрук вихідних форм.

Висновки.

Список використаної літератури.

 

ЗМІСТ:

Вступ…………………………………………………………

1. Теоретична частина………………………………….

1.1.Облік витрат виробничих запасів…………..

1.2. Облік переоцінки виробничих запасів…….

1.3. Робота з базами даних у  Microsoft Excel……

2. Практична частина…………………………………….

2.1. Постановка задачі та автоматизація………….

2.2.Роздрук вихідних форм………………………...

Висновок…………………………………………………….

Список використаної літератури…………………………..

 

ВСТУП

Бухгалтерський облік є одним із найголовніших засобів отримання інформації і основою національного управління. Курс на ринкові перетворення в Україні супроводжується реформуванням бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік -скучна, суха, в уяві більшості людей, наука - стає популярним. На високо кваліфікованих бухгалтерів великий попит. Бухгалтер повинен бути оснащений сучасними знаннями, твердими переконаннями і професійною етикою.

Аналіз і вдосконалення досвіду дозволяють розвивати і обґрунтовувати методологічні засади побудови системи обліку.

В умовах жорсткої конкуренції між підприємствами більше шансів на перемогу має той, хто в будь-який момент може чітко уявити, яка продукція має найбільший попит, які товари є на складі і в якому обсязі слід здійснювати подальше їх виробництво або придбання. Ефективне рішення цих питань при великому обсязі інформації не можливе без використання комп'ютерних систем автоматизації оперативного і бухгалтерського обліку.

При автоматизації обліку підприємств розрізняють інформаційні комп'ютерні системи, призначені для автоматизації ведення бухгалтерського обліку і системи, які призначені для виконання облікових робіт, пов'язаних з оперативним обліком виробництва, зберігання і продажу продукції.

На відміну від бухгалтерських програм, які здебільшого забезпечують складання звітності, системи оперативного і управлінського обліку - це інструмент бізнесу. Проте найбільший ефект досягається при проведенні комплексної комп'ютеризації бухгалтерського і оперативного, фінансового і управлінського обліку підприємства.

Кінцевою метою комплексної автоматизації є створення інформаційної бази, яка б сприяла прийняттю управлінських рішень, вибору стратегії на основі аналізу господарської діяльності за різними показниками та досягненню конкурентоспроможності підприємства.

Комп'ютерна система обліку на підприємствах може створюватися за такими методиками:

-  створення необхідної кількості автоматизованих робочих місць, призначених для вирушення певних облікових завдань;

- організація системної комп'ютеризації обліку, тобто об'єднання всіх автоматизованих робочих місць в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам;

- створення все новіших і новіших комп'ютерних програм ведення обліку;

- використання нової апаратури, тобто встановлення новіших версій комп'ютерів на підприємстві, в яких швидкість роботи і обсяг пам'яті більші, що полегшує ведення обліку.

 

Теоретична

Частина

Облік запасів на виробничих і торгових підприємствах.

 «Облік запасів на виробничих і торгових підприємствах

 

Організація обліку та контролю виробничих запасів підприємства

 Жодне підприємство – як у сфері матеріального виробництв, так і у виробничій сфері – не може обійтися без запасів.

Запаси – матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

 Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 “Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 1999 р. № 246.

 Згідно з П(С)БО 9 під запасами розуміють активи, які:

- утримують для наступного продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

- утримують для використання у процесі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, управління підприємством.

 Бухгалтерський облік передбачає такий склад запасів:

- сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;

- готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (одержані) та знаходяться на підприємстві з метою наступного продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, строк використання яких становить не більше як один рік або нормальний операційний цикл, якщо він не перевищує одного року;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського й лісового господарства.

 Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.

 Формування первісної вартості відбуваються залежно від форми надходження запасів на підприємство (грошові розрахунки, бартер, безоплатне одержання тощо).

 Підприємство, відображаючи вартість запасів у фінансовій звітності, використовує меншу з двох оцінок:

· первісну вартість (історичну собівартість);

· чисту вартість реалізації.

 Чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на завершення його виробництва та збут.

 Відповідно до П(С)БО 9 чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) віднімання від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. Чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилась або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином утратили очікувану початково економічну вигоду. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлено наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15. 12. 1999р. № 149/300.

 В інших випадках П(С)БО 9 зміни балансової вартості запасів не передбачає. Таким чином, П(С)БО передбачає лише уцінку запасів і не передбачає їхню до оцінку.

 Основним завданням обліку виробничих запасів є:

- правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей, виявлення та відображення витрат, пов’язаних з їхньою заготівлею;

- контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;

- одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;

- правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.

 Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:

1. через систему матеріальної відповідальності – укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;

2. документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

3. затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

4. налагодження складського господарства;

5. проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).

 Бухгалтер має уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей. Основою такого контролю є первинна документація.

 На багатьох підприємствах використовують типові форми первинної документації: прибутковий ордер, лімітно-забірна карта, акт-вимога на заміну чи додатковий відпуск матеріалів, накладна-вимога на відпуск чи внутрішнє переміщення матеріалів, картка складського обліку матеріалів.

 Працівники матеріального відділу бухгалтерії систематично перевіряють правильність оформлення первинних документів на матеріали, які надходять або витрачаються, а також
достовірність і своєчасність запасів у складських картках сортового обліку.

Бухгалтер своїм підписом у складських картках підтверджує правильність записів, зроблених матеріально відповідальною особою, та проставлених нею залишків.

 Потім первинні документи за реєстром передають зі складу до бухгалтерії. Лімітні карти працівник складу повинен здавати в міру використання ліміту. Наприкінці місяця у бухгалтерію передають усі лімітні карти незалежно від використання ліміту Під час опрацювання первинних документів взаємозв’язок складського сортового обліку і даних синтетичного бухгалтерського обліку контролюється за допомогою відомості обліку залишків матеріалів, яку бухгалтерія відкриває для кожного складу. До цієї відомості матеріально відповідальна особа або працівник бухгалтерії переносить із складських карток сортового обліку дані про залишки матеріалів кожного місяця. Підсумкові дані підраховують за окремими групами матеріалів, субрахунками та синтетичним обліком у цілому.

Важливим етапом контролю за станом складського обліку та збереженням запасів (матеріальних цінностей) – контрольні вибіркові інвентаризації залишків матеріалів (особливо коштовних і дефіцитних), які проводить комісія, призначена керівником підприємства. На складах мають бути узгоджені з головним бухгалтером списки та зразки підписів осіб, які мають право вимагати й одержати необхідні матеріали.

Пильна увага надається обліку й контролю видачі довіреностей на одержання матеріальних цінностей. Зокрема, слід запобігати видачі працівникам, які не прозвітували про одержані раніше цінності, а також довіреностей, у яких не вказані постачальники, найменування та кількість одержуваних цінностей. Уважно перевіряють дати в документах, за якими оприбутковано матеріальні цінності за інвентаризацію.

Кожне підприємство має своєчасно укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність з особами, які приймають, зберігають і відпускають цінності, а також визначити посадових осіб, яким надано право підписувати документи на одержання, відпуск зі складів матеріалів і видавати дозвіл (перепустку) на вивезення матеріальних цінностей з підприємства.