У цьому випадку лінія головної ділянки передачі включена з боку станції й відключена на проміжній підстанції. При цьому проміжна підстанція зберігає живлення від прийомної системи по другій ділянці передачі.

Мал.7. Схема заміщення електропередачі в режимі синхронізації на шинах проміжної підстанції.
Параметри елементів схеми заміщення:
Лінія 1:
Ом;
Ом;
См;
МВт, Лінія 2:
Ом;
Ом;
См;
МВт. Група трансформаторів ГЕС:
Ом
2 автотрансформатори 330/220 кВ (АТ):
Ом;
;
Ом
Розрахуємо ділянку електропередачі "система - проміжна підстанція"
Оскільки напруга на шинах системи у всіх режимах незмінно, те U3 = 330 кВ.
Методом систематизованого підбора знаходимо
=
= 367,5 (при цьому
МВт).
74,62 МВАр
МВт
МВАр
МВт
МВАр
МВт
МВАр

300 кВ
МВт
МВАр
Автотрансформатор АТДЦТН - 240000/330/220 не має РПН із боку СН
МВт
МВАр
МВАр
МВАр

= 297,75 кВ
МВт (власні потреби підстанції й місцеве навантаження)
350 МВт
МВАр
218,35 кВ
МВт
МВАр
МВАр
Потужність синхронного компенсатора:
54,69 МВАр

10,71 кВ
Тепер розрахуємо першу ділянку електропередачі.
Один ланцюг лінії 1 відключений, на ГЕС запускають 1 генератор.
Умова точної синхронізації: U2 = U2X
радий/км

Ом
На шинах ВН станції необхідно мати напругу:
270,91 кВ, а на висновках генератора відповідно:
кВ, що менше
кВ.
При знаходженні UГ у припустимих межах напруга U2X на відкритому кінці лінії буде перевищувати U2; для виходу із цієї ситуації необхідно наприкінці лінії встановити шунтувальні реактори. Визначимо необхідна їхня кількість:

см
см
, отже необхідно встановити 3 групи реакторів, але при цьому напруга на генераторі буде вище припустимого, тому встановлюємо 2 групи реакторів типу 3ЧРОДЦ - 60000/500
см

322,34 кВ < UДОП = 363 кВ
МВАр
У розрахунку будемо зневажати активною потужністю в лінії на неодруженому ходу.
МВАр
МВАр
МВАр
МВАр
Установлюємо на початку першої ділянки електропередачі групу реакторів 3ЧРОДЦ - 60000/500 з метою поглинання реактивної потужності, що стікає з лінії до генераторів (інакше UГ < UГ. ДОП.). Тоді:
МВАр
13,42 кВ
МВАр
МВАр
кА
кА
Перевірка технічних обмежень:
кВ <
кВ <
кВ
кА >
кА
кВ <
кВ <
кВ
Досліджуємо можливість самозбудження генератора. Для цього знайдемо вхідний опір лінії із включеними на ній реакторами щодо шин ВН станції.
см
см
Ом
См
Ом,
Ом
Ом,
Ом - зовнішній опір носить ємнісної характер, отже, самозбудження генератора можливо.
Перевіримо ще одну умову:
о. е. [1, табл.5.3]
Ом
Ом
Ом <
Ом,
отже самозбудження генератора не буде.
Таким чином, у цьому режимі необхідно встановити 2 синхронних компенсатори типу КСВБО-50-11 на проміжній підстанції, 2 групи однофазних реакторів типу 3? РОДЦ - 60000/500 на початку першої лінії й 2 групи однофазних реакторів типу 3? РОДЦ - 60000/500 наприкінці першої лінії.






