Синхронізація на шинах проміжної підстанції

 

У цьому випадку лінія головної ділянки передачі включена з боку станції й відключена на проміжній підстанції. При цьому проміжна підстанція зберігає живлення від прийомної системи по другій ділянці передачі.

 

Мал.7. Схема заміщення електропередачі в режимі синхронізації на шинах проміжної підстанції.

 

Параметри елементів схеми заміщення:

Лінія 1:  Ом;  Ом;  См;  МВт, Лінія 2:  Ом;  Ом;  См;  МВт. Група трансформаторів ГЕС:  Ом

2 автотрансформатори 330/220 кВ (АТ):

 

 Ом; ;  Ом

 

Розрахуємо ділянку електропередачі "система - проміжна підстанція"

Оскільки напруга на шинах системи у всіх режимах незмінно, те U₃ = 330 кВ.

Методом систематизованого підбора знаходимо = = 367,5 (при цьому  МВт).

 

74,62 МВАр

 МВт

 МВАр

 МВт

 МВАр

 МВт

 МВАр

 300 кВ

 МВт

 МВАр

 

Автотрансформатор АТДЦТН - 240000/330/220 не має РПН із боку СН

 

 МВт

 МВАр

 МВАр

 МВАр

= 297,75 кВ

 МВт (власні потреби підстанції й місцеве навантаження)

 350 МВт

 МВАр

218,35 кВ

 МВт

 МВАр

 МВАр

 

Потужність синхронного компенсатора:

 

54,69 МВАр

 10,71 кВ

 

Тепер розрахуємо першу ділянку електропередачі.

Один ланцюг лінії 1 відключений, на ГЕС запускають 1 генератор.

Умова точної синхронізації: U₂ = U_2X

 

 радий/км

 Ом

 

На шинах ВН станції необхідно мати напругу: 270,91 кВ, а на висновках генератора відповідно:  кВ, що менше  кВ.

При знаходженні U_Г у припустимих межах напруга U_2X на відкритому кінці лінії буде перевищувати U₂; для виходу із цієї ситуації необхідно наприкінці лінії встановити шунтувальні реактори. Визначимо необхідна їхня кількість:

 

 см

 см

 

, отже необхідно встановити 3 групи реакторів, але при цьому напруга на генераторі буде вище припустимого, тому встановлюємо 2 групи реакторів типу 3ЧРОДЦ - 60000/500

 

 см

322,34 кВ < U_ДОП = 363 кВ

 МВАр

 

У розрахунку будемо зневажати активною потужністю в лінії на неодруженому ходу.

 

 МВАр

 МВАр

 МВАр

 МВАр

 

Установлюємо на початку першої ділянки електропередачі групу реакторів 3ЧРОДЦ - 60000/500 з метою поглинання реактивної потужності, що стікає з лінії до генераторів (інакше U_Г < U_{Г. ДОП.)}. Тоді:

 

 МВАр

13,42 кВ

 МВАр

 МВАр

 кА

 кА

 

Перевірка технічних обмежень:

 

 кВ <  кВ <  кВ

 кА >  кА

 кВ <  кВ <  кВ

 

Досліджуємо можливість самозбудження генератора. Для цього знайдемо вхідний опір лінії із включеними на ній реакторами щодо шин ВН станції.

 

 см

 см

 Ом См

 Ом,  Ом

 Ом,

 Ом - зовнішній опір носить ємнісної характер, отже, самозбудження генератора можливо.

 

Перевіримо ще одну умову:

 

 о. е. [1, табл.5.3]

 Ом

 Ом

Ом <  Ом,

 

отже самозбудження генератора не буде.

Таким чином, у цьому режимі необхідно встановити 2 синхронних компенсатори типу КСВБО-50-11 на проміжній підстанції, 2 групи однофазних реакторів типу 3? РОДЦ - 60000/500 на початку першої лінії й 2 групи однофазних реакторів типу 3? РОДЦ - 60000/500 наприкінці першої лінії.