Витрати на впровадження системи прийому комунальних платежів

Показник Характеристика Значення
1. Створення інформаційної бази В даному випадку сприятиме цьому зацікавленість Міської адміністрації, та, безпосередньо, організацій, які надають комунальні послуги -
2. Розробка програмного забезпечення Написання програм забезпечується власними програмистами, на базі вже функціонуючої системи. 2 програміста, які відповідають за функціонування мережі комунальних платежів та приймали участь в її написанні 2 х 250,00=500,00 руб. ПМР
3. Придбання технічного забезпечення Модем, Телефонна лінія за послуги зв’язку 450,00 руб. 600,00 руб 100,00 руб.
4. Канцелярські приладдя Папір на оформлення угод Папір на друк.реєстрів 15,00 руб збільшиться на 50,00 руб.
Всього:   1 715,00 руб. ПМР

 

Інформаційна база має створюватися за допомогою всіх організацій, інформаційні дані яких складають необхідні для впровадження даної системи (рис. 3.3.).

Ця система має впроваджуватися в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця, на базі п’яти функціонуючих пунктів прийому комунальних платежів. Тому витрат на технічне забезпечення не буде, крім тих, які потрібно зробити для проведення нової лінії для налагодження зв’язку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

На першому етапі, підготовчому, необхідно буде укласти договори на обслуговування єдиної системи комунальних платежів, тобто витрати на папір зі сторони банку. В подальшому функціонуванні витрати на канцелярськи товари не повинні збільшитися, тому що ця система навпаки повинна зменшити об’єми папірового документообігу – єдиний зв’язок з сервером. Який надає будь-яку необхідну інформацію.

При збільшенні комісійних на прийом комунальних платежів дані за цей же рік могли б змінитися слідуючим образом:

оподатковуємий прибуток збільшеться на 3,60%

10% податку на об’єм реалізації також збільшується на 3,60%.

Податок, який надійшов би до бюджету збільшився б на 4 250,00 руб. ПМР.

 

Висновок

Аналіз проводився на базі філії Придністровського Республіканського Акціонерно-комерційного Агропромислового банку в м.Рибниця.

При аналізі використовувався баланс філії ПРАК АПБ в м.Рибниця за 2001 рік (додаток №8), звітність про доходи та витрати за 2000 рік, 2001 рік (додаток №9).

Переважну долю в загальній сумі банківських ресурсів комерційного банку займають залучені кошти. При цьому дуже важливо, щоб їх збільшення підтримувалося підвищенням рівня власних коштів, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможність та стати банкрутом.

Загальними видами залучених коштів в Придністров’ї є депозити юридичних та фізичних осіб, а також міжбанківські кредити.

Наявність залишків на коррахунках в філії і на депозитах, свідчить про довіру до банку з боку інших банків. Кошти бюджетних установ мають місце в філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, тому що банк має право на здійснення касового обслуговування державного бюджету.

Потрібно прийняти до уваги те, що сама по собі філія не зареєстрована як юридична особа, тобто більш вичерпні дані, по яким можливо було б реально судити про діяльність Придністровського Республіканського Агропромислового банку відображені в балансі головного банку – це більшість фондів (крім фонду соціального винагородження), та статутний капітал, який об’єднаний по всій мережі АПБ в єдиний та відображений в головному банку.

Аналізуючи власний капітал банку по відношенню до залучених коштів цей коефіцієнт показує, що на початок року у банка вистачить коштів на 3,4% для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів, а на кінець року 3,2%.

Захищеність власного капіталу від інфляції шляхом вкладання коштів в нерухомість, обладнання, на кінець року значно підвищилася, в наслідок збільшення основних засобів, але не перевищує 10% власного капіталу, які встановлені Законом ПМР “Про банки та банківську діяльність”.

З аналізу пасивів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж досліджуваного періоду, тому що зобов’язання, які забезпечують активні операції банку зменшилися. Зовсім відсутні довгострокові депозити, які належать до досить “дорогих” фінансових ресурсів. Зменшилися “дешеві” кошти на поточних рахунках (депозити до запитання).

Підводячи підсумок аналізу активів, можна сказати, що в своїй діяльності банк більшість уваги приділяє росту питомої ваги кредитного портфелю.

В загальній своїй кількості чистий прибуток за звітний рік збільшився на 162,23 тис. руб. порівняно з попереднім роком.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку. Згідно розрахунків на кінець року цей показник зменшився, при одночасному зменшенні всіх необхідних показників. При чому за рік кошти на коррахунку зменшилися на 15% на кінець року, порівніно з сумою, яка була на початок року; кошти в касі на кінець року зменшилися на 74%, та залучені кошти на поточні рахунки зменшилися на 13%, порівняно з сумою на початок року.

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що в цілому банк дотримується норм, згідно з нормативами ліквідності. В результаті операцій в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але все рівно була більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

Аналізуючи діяльність філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, на основі даних звітності про доходи та витрати філії за 2001 рік (додаток №9), базуючись на тому, що одну з найдоходніших статей балансу складають комісійні доходи, необхідно звернути увагу на збільшення цього виду доходів. За певних обставин комійсійні, які банк отримує від прийому комунальних платежів у звутності про доходи та витрати містяться в інших доходах.

На базі вже функціонуючої системи обслуговування клієнтів по прийому комунальних платежів запропонована автоматизована система прийому комунальних платежів.

Впровадження цієї системи враховує всі недоліки, які виникають при прийомі комунальних платежів на даний час.

Недоліком є ще те, що не існує тісного зв’язку між банком та одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне пред’явлення в банк тарифів, та перерахування комісійних відсотків за прийом платежів.

Для впровадження даної системи необхідні, принаймні, дві речі:

банк повинен розробити механізм обслуговування комунальних рахунків і забезпечити йому відповідну нормативно-правову основу;

одержувачі платежів повинні визнати цю технологію, перешикувати взаємини з платниками, внести відповідні зміни у своє програмне забезпечення.

Ця система має впроваджуватися в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця, на базі п’яти функціонуючих пунктів прийому комунальних платежів. Тому витрат на технічне забезпечення не буде, крім тих, які потрібно зробити для проведення нової лінії для налагодження зв’язку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

При збільшенні комісійних на прийом комунальних платежів дані за цей же рік могли б змінитися слідуючим образом:

оподатковуємий прибуток збільшеться на 1,45%

10% податку на об’єм реалізації також збільшується на 1,45%.

Податок, який надійшов би до бюджету збільшився б на 1 720,00 руб. ПМР.

 

Література.

 

Закон Приндестровской Молдавской Республики «О банках и банковской деятельности.» От 01 декабря 1993года.

Закон ПМР «О Приднестровском Республиканском банке.» от 21 декабря 1993 года.

Инструкция ПРБ «О порядке регулирования деятельности кредитных организаций», от 21.10.1997г. №1.

Бурдюгов А., Хохлов Г. «О роли комерческого банка на фондовом рынке.» // Фондовый рынок. – 2002. - №3. – С. 8-11.

Грушко В.І., Петриченко Л.Ю. Системна модель аналізу фінансової стійкості комерційного банку. // Фінанси України. – 2002. - №12. – С.20-28.

Корнієнко Т. Стратегичне управління активами та пасивами комерційного банку в умовах перехідної економіки. // Вісник НБУ.–2002.-№10.–С.14-17.

Синки Дж. Мл.Управление финансами в коммерческих банках / Пер. с англ. – М.:Catallaxy, 1994. – 820с.

Ревун В.І. Аналітика проблемності комерційного банку. // Фінанси Украіни. – 2001.-№8.-С.88-101.

Лаптєв С.М. Фінансове планування у банку. // Фінанси України. – 2001.-№8.-С.102-108.

Довгань Ж. Оптимізація ресурсної бази комерційного банку. // Фінанси України.-2001.-№6.-С.128-135.

Осташ С. Деякі аспекти прибутковості та фінансової стійкості комерційного банку. // Вісник НБУ.-2001.-№2.-С.47-49.

Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку. // Вісник НБУ.-2001.-№2.С.39-43.

Алексєєнко М. Структура капіталу комерційного банку. // Фінанси України. –2001.-№4.-С.123-131.

Заруба Ю. Конкурентоспроможність комерційного банку. // Фінанси України. – 2001.-№2.-С.119-124.

Вітлінський В., Пернарівський О. Фінансова стійкість як системна характеристика комерційного банку.//Банківська справа.–2000.-№6.-С.48-51.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» із змінами і доповненнями // Галицькі контракти, №7, 1997, с.68.

Інструкція НБУ №10 «Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків» (у новій редакції) // Галицькі контракти, №2, 1997.

Положення про фінансове оздоровлення комерційних банків. // Банківська справа, №4, 1997, с.75.

Положення ПРБ від 20.06.1996р. “Про обов’язкові резерви банків та кредитних установ. Депонуємих в ПРБ”.

Положення №17-П №Про порядок організації ефективного управління та контролю за ліквідністю в банках (кредитних установах)” від 30.10.2001р.

Инструкция ПРБ від 02.04.2001 р. “Про встановлення ліміту відкритої валютної позиції та контролю за їх дотриманням банками ПМР.”

Банківська енциклопедія / Під ред. А.М.Мороза.-К.:Ельтон, 1993.

Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина. М.: Банки и биржи, научно-консультативный центр, 1992.

Доллан Э.Дж., Кембелл К.Л. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. / Пер.с англ. Лукашевича М.Д.-Л., 1991.

Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: Лібра, 1996.-с.178.

Ковальчук Т.Г., Коваль М.М. Ліквідність комерційних банків. - К.: Знання, 1996, с.89.

Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995, с.215-224.

Масленчиков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке: фундаментальный анализ.- М.: Перспектива, 1996, с.68-132.

Ольхова Р.Г. и др. Банк и контроль.-М.:Финансы и статистика, 1991, с.97.

Основы банковского дела. / Под ред. Мороза А.Н., Киев, 1994, с.45-49.

Пантелєєв В., Халява С. Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання. // Банківська справа, №1, 1996, с.32.

Раєвський К. Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. // Банківська справа, №2, 1997, с.31.

Халява С. Прибутковість і ліквідність комерційних банків та управління грошовою позицією. // Вісник НБУ, №5, 1997, с.34.

Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків: Інструкція НБУ, затверджена постановою Правління НБУ 14.04.1998 №141.

Аналіз діяльності комерційного банку. За редакцією д. е. н., проф. Ф.Ф. Бутинця, д. е. н., проф. А. М. Герасимовича. Ж.: ПП “РУТА”, 2001р.

Банківські операції: Підручник/ Під ред. А. М. Мороза, М. І. Савлука та ін.–К.,2000.–472с.

Банковское дело: Учебник/ Под ред. проф. В. И. Колесникова, проф. Л. П. Кроливецкой.–М.: Финансы и статистика,1995.–480с.

Кочетков В. Н. Основы управления современным коммерческим банком: Учебное пособие.–К.: МАУП,1998.–72с.

Кочетков В. Н., Омельченко А. В. Основы экономического анализа банковской деятельности.–К.: УФИМБ,1998.–168с.

Панова Г. С. Анализ финансового сстояния коммерческого банка.–М.: Финансы и статистика, 1996.–272с.

 

ДОДАТКИ.

Додаток №1.

Виды активов. Балансовый счет. Коефициент риска,%
I группа    
- средства на корреспондентском счете в ПРБ Часть 1021,1027 0
- обязательные резервы, перечисленные в ПРБ 1501 и часть 1021 0
- средства, размещенные в ПРБ 1202, 1212 0
- средства на накопительном счете при выпуске акций 1025 0
- средства банков, депонируемые в ПРБ в качестве гарантий для расчетов чеками 1026 0
- касса и приравненные к ней средства, монеты в драгоценных металлах 1011, 1014, 1015, 1016, 1017 1
- вложения в ценные бумаги ПРБ, учтенные банком векселя, авалированные ПРБ Часть 1102, часть 1552, часть 1434 0
- стандартные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г. «О порядке формирования и использования фонда риска». Часть 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801. 0
II группа    
- нестандартные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г. «О порядке формирования и использования фонда риска». Часть 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801. 10
- вложения в государственные ценные бумаги (в расчет принимаются государственные ценные бумаги, погашение которых предусмотрено бюджетом на текущий год). Часть 1551, часть 1101 10
- средства на корреспондентских счетах в банках – нерезидентах стран – членов ОЭСР Часть 1204, 1214 20
- депозиты, размещенные в банках – нерезидентах стран – членов ОЭСР Часть 1022 20
- наличные денежные средства в пути и обменных пунктах 1012, 1013 10
- средства на корреспондентских счетах в банках – резидентах Часть 1024 20
- депозиты, размещенные в банках-резидентах 1203, 1213 20
III группа    
- сомнительные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г. «О порядке формирования и использования фонда риска». Часть 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801. 30
- средства на корреспондентских счетах в банках-нерезидентах стран не членов ОЭСР 1812, часть 1023 30
- депозиты, размещенные в банках-нерезидентах стран не членов ОЭСР Часть 1204, 1214 30
IV группа    
- ценные бумаги, приобретенные для перепродажи 1103, 1104, часть 1102 70
- вложения в государственные бумаги (в части средств не включенных в II группу) Часть 1101 70
V группа    
- безнадежные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г. «О порядке формирования и использования фонда риска». 1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417, 1418, 1419, 1437, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801. 100
- беспроцентные размещения 1206, 1216 100
- активы, переданные в рамках финансового лизинга 1481,1482 100
- материальные и нематериальные активы за минусом амортизации (1602+1603+1604+1605+1606+1607+1608+1611+1631) - (1642+1643+1644+1645+1646+1647+1648+1649+1621) 100
- средства на корреспондентских счетах в неплатежеспособных банках Часть 1022, 1023,1024 100
- финансовое участие и другие инвестиции 1553,1554,1571,1572,1573, 1574, часть 1551, 1552 100
- все прочие активы банка   100

 

Додаток №2.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: