Вибір блоків принципової схеми

 

У процесі проведення досліджень була перевірена можливість реалізації запропонованих рішень. Для цього був зібраний пристрій синхронізації (макетний зразок).

Розроблювальний синхронізатор призначається для забезпечення включення на паралельну роботу будь-яких типів синхронних генераторів як один з одним, так і з мережею. Обмеження на попередній режим роботи генераторів не накладаються.

Синхронізатор може бути використаний у випадку застосування інерційних вимикачів із часом випередження, більшим 0,2с. У відомих синхронізаторів максимальний кут випередження завжди менше 360. Для такого кута випередження при постійному часі випередження, рівному 0,5с, максимальна частота ковзання, обумовлена з вираження (4.2.1) не перевищує 2Гц.

 

, (4.6)

 

Ця умова не дозволяє застосовувати у випадку використання відомих технічних рішеннях технологію прискореного пуску й змушує обладнати регулятори швидкості пристроями припасування частоти. Розроблювальний синхронізатор розраховувався з умови, по якому величина кута випередження може досягати 720º, тобто з умови, що максимальна частота ковзання f_smax=4Гц. Синхронізатор призначений для роботи в системах електропостачання із частотою 50 Гц.

При цьому можливий діапазон зміни частот синхронізуємих напруг дорівнює 48 - 52 Гц. Вхідні трансформатори синхронізатора обрані на напругу рівній 230 В. Припустимий діапазон зміни напруги перебуває в межах (0,8 - 1,2) U_ном. У випадку включення на паралельну роботу високовольтних генераторів їхнє приєднання до синхронізатора повинне вироблятися через трансформатори напруги.

Закінчення

 

1. Процес проектування синхронізатора можна представити як процес нагромадження знань про проектовану систему.

2. Інформаційна модель процесу проектування може бути відображена у вигляді розгалуженого графа, вершини якого являють собою знання про створювану систему на даному етапі проекту. Дуги графа інтерпретуються як способи обробки знань.

3. Процес проектування синхронізатора може бути представлений у вигляді ряду фрагментів, частина з яких повинна бути доручена людині, а інша частина комп'ютеру.

4. Людина в процесі проектування формулює мету й завдання проектування. Вона також повинна запропонувати критерії, по яких варто приймати рішення. Комп'ютер повинен проводити оцінку складних ситуацій, використовуючи для цього запропоновані вирішальні правила.

5. При розробці пристроїв автоматичної точної синхронізації варто виходити з того, що при вимірі кутової частоти ковзання й кута між синхронізуємими напругами непрямий метод виміру, заснований на використанні напруги биттів, дає більшу погрішність у порівнянні із прямим методом виміру. Непрямий метод виміру може бути застосований тільки у випадку використання вимикачів генератора з підвищеною швидкодією (t_вкл≤0,05с) і тільки в системі електропостачання, електроприймачі яких не критичні до якості споживаної електроенергії.

6. Незважаючи на відносну складність, перевагу варто віддати синхронізаторам, у яких команда на включення вимикача генератора подається з постійним часом випередження.

7. Серед відомих способів одержання постійного часу випередження перевагу, виходячи з вимог точності й швидкодії, варто віддати способу, заснованому на зрушенні по фазі кожної із синхронізуємих напруг убік відставання на кут, пропорційний ковзанню цієї напруги стосовно частоти, загальної для обох генераторів і свідомо більшої кожної із цих частот.

8. Для зрушення по фазі синхронізуємих напруг доцільно використати системи імпульсного фазового автопідстроювання частоти, що працюють у режимі втримання.

9. У зв'язку з тим, що по пропонованому способі одержання постійного часу випередження ω_i>ω₀, для зрушення по фазі синхронізуємих напруг U₁ і U₂ варто використати не кути α₁ і α₂, отримані в системах фазового автопідстроювання частоти, а їхнє доповнення до 360˚.

Література

 

1. В.Б. Толубко, Б.Т. Кононов, Б.Ф. Самойленко, М.І. Григоров, Електропостачання і електрообладнання військових об'єктів. Частина 2. МО України, 1998.

2. Системы управления электроснабжением и электроприводом, МО СССР, 1991.

3. Залесский А.М. Передача электрической энергии. - М. - Л.: Госэнергоиздат, 1948. - 355 с.

4. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1986. - 648 с.

5. Справочник по проектированию электроэнергетических систем/ В.В. Ершевич, А.Н. Зейлигер, ПА. Илларионов и др. - М.: Энергоатомиздат. - 1985. - 352 с.