Класифікація методів навчання та критерії їх оптимального вибору

 

Так як деякі методи повязані між собою, то виникає потреба в їх класифікації. У сучасних умовах накопичено достатній дослідницький матеріал, і тому зявились реальні можливості для узагальнення та систематизації уявлень про методи навчання. Дослідженнями встановлено, що усвідомлення вчителем цілісного підходу до класифікації методів навчання має особливе значення у здійсненні практичних завдань оптимізації їх вибору. В дидактиці існує декілька класифікацій методів навчання. Але майже всі з них будуються на основі однієї з істотних ознак методу навчання і кожна з них може бути оптимальною лише стосовно окремих сторін навчально-виховного процесу. Тому в історії педагогіки були спроби створити такі класифікації, які б в основі мали не одну, а дві чи й більше істотних ознак і через те повніше відображали б практичні потреби школи.

Незалежно від ролі, яку приписують тим чи іншим методам навчання, ні один з них, використаний сам по собі, не забезпечує потрібних результатів. Успіхів в дидактичній роботі можна досягнути лише при використанні багатьох методів, оскільки ні один з них не є універсальним.

Складним і таким, що викликає постійні дискусії серед педагогів є питання про класифікацію методів навчання.

Класифікація методів навчання — це упорядкована за певною ознакою система, яка в силу надзвичайної рухливості такої динамічної системи, як сучасна освіта, сама повинна віддзеркалювати цю рухливість, враховуючи зміни, що відбуваються у практиці використання методів.

Методи навчання можуть бути представлені у різних видах класифікацій з урахуванням їх практичних функцій, можливостей та організації навчальної взаємодії педагогів та студентів (рис. 1.1). Однак цілісний процес навчання забезпечується єдиною класифікацією методів навчання, яка в узагальненому вигляді включає в себе усі інші класифікаційні характеристики методів.

 

Рис. 1.1 Методи навчання та їх обґрунтування

 

В сучасній педагогіці існує декілька класифікацій методів навчання.

Заслуговує на увагу класифікація, яку висунули І.Я.Лернер та М.М.Скаткін, розробляючи методи навчання, виходячи із характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів та студентів щодо оволодіння навчальним матеріалом. З цієї точки зору вони виділили такі методи [2]:

· пояснювально-ілюстративний: лекція, розповідь, пояснення, робота з літературою, демонстрація відеофільмів, кінофрагментів, діафільмів тощо;

· репродуктивний: відтворення дій щодо застосування знань на практиці, діяльність за алгоритмом, програмування;

· проблемний виклад матеріалу, що вивчається;

· частково-пошуковий (евристичний) метод;

· дослідницький, коли студенти виконують пізнавальне завдання, яке вони вирішують самостійно, підбираючи для цього необхідні методи та користуючись допомогою викладача.

За класифікацією М.О.Данилова та Б.П.Єсипова [7] методи навчання можна розподілити на такі групи:

· методи одержання нових знань;

· методи формування вмінь та навичок;

· методи перевірки та оцінки знань, умінь, навичок.

На думку І.Ф.Харламова [9], можна виділити такі групи методів навчання:

· усного викладання знань викладачем та активізація пізнавальної діяльності студентів;

· закріплення матеріалу, що вивчається;

· самостійної роботи студентів щодо осмислення та засвоєння нового матеріалу;

· навчальної роботи щодо застосування знань на практиці і вироблення вмінь та навичок;

· перевірки та оцінки знань, вмінь та навичок студентів.

В.А.Онищук пропонує виділити п’ять методів навчання:

· комунікативний;

· пізнавальний;

· перетворюючий;

· систематизуючий;

· контрольний.

Вченими-дидактами зроблені численні спроби створення бінарних та полінарних класифікацій методів навчання, у яких останні ґрунтуються на основі двох або більше загальних ознак.

Бінарна класифікація методів навчання М.І.Махмутова побудована на сполучені (табл.1.1):

· методів викладання;

· методів навчання.

 

Таблиця 1.1

Методи навчання за версією М.І.Махмутова

Методи викладання	Методи навчання
Інформаційно-узагальнюючий	Виконавчий
Пояснювальний	Репродуктивний
Інструктивно-практичний	Продуктивно-практичний
Пояснювально-спонукальний	Частково-пошуковий
Спонукальний	Пошуковий

 

Полінарну класифікацію методів навчання, у якій сполучаються джерела знань, рівні пізнавальної активності, а також логічні шляхи навчального пізнання, запропонували В.Ф.Паламарчук та В.І.Паламарчук.

Існують і інші класифікації, у тому числі європейських вчених-педагогів.

Так, наприклад, німецький дидакт Л.Клінберг виділяє методи поєднання з формами співпраці у навчанні (табл.1.2).

 

Таблиця 1.2

Методи навчання за версією Л.Клінберга

Монологічні методи	Форми співпраці	Діалогічні методи
Розповідь	Індивідуальні	Бесіди
Лекція	Групові
Демонстрація	Фронтальні
	Колективні

 

Польський дидакт К.Сосницький прийшов до висновку, що існує тільки два методи учіння, а саме [7]:

· шкільний (штучний);

· природний (оказіальний),

яким відповідають два методи навчання:

· піднесення;

· пошук.

Широке розповсюдження отримала класифікація, запропонована Ю.К.Бабанським [9]. Усю різноманітність методів навчання він розподілив на три основні групи:

а) методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (табл.1.3);

б) методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності (табл.1.4);

в) методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності (табл.1.5).

 

Таблиця 1.3

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Словесні Наочні Практичні	Індуктивні та дедуктивні	Репродуктивні та проблемно-пошукові	Самостійної роботи під керівництвом викладача
Джерела	Логіка	Мислення	Управління

 

Таблиця 1.4

Методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності

Методи стимулювання та мотивації інтересу до навчання

Методи стимулювання та мотивації обов’язку у навчанні

 

Таблиця 1.5

Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності

Методи усного контролю та самоконтролю

Методи письмового контролю та самоконтролю

Методи лабораторно-практичного контролю та самоконтролю

 

Поряд з уже існуючими підходами до класифікації методів навчання останнім часом вченими-дидактами розробляються альтернативні, нестандартні системи класифікацій.

Зупинимось на класифікації методів навчання, яку запропонував А.В.Хуторськой [10], яка складається з трьох видів методів (рис.1.2):

· евристичних методів;

· методів продуктивного навчання;

· системи занять, що утворені шляхом трансформації методів навчання та його різних форм.

 

Рис. 1.2 Альтернативна класифікація методів навчання А.В.Хуторського

 

Розглянемо характеристики окремих груп методів та прийомів навчання, їх систем за даною класифікацією, які сприяють особистісно орієнтованому творчому навчанню.

Характерними ознаками груп таких методів та прийомів навчання є:

· навчання в ситуаціях, максимально наближених до реальних;

· навчання не як повідомлення знань, а як навчання практичного їх використання;

· навчання в емоційно насиченому просторі.

Педагогічна наука і практика розробили і перевірили значну кількість різних методів навчання. Одні з них використовуються давно і вже стали традиційними. Інші народилися порівняно недавно. Як ті, так і інші мають своїх прибічників і опонентів. Сучасний педагог вищої школи України, працюючий в умовах КМСОНП, повинен володіти ними і використовувати їх у своїй роботі. У звязку з цим ми пропонуємо, з практичної точки зору, найбільш поширені методи навчання поділити на дві групи — традиційні і нетрадиційні (табл.1.6).

 

Таблиця 1.6 Класифікація традиційних та нетрадиційних методів навчання для потреб КМСОНП

Методи навчання	Суть та зміст методу навчання
А. Традиційні методи навчання
Інформаційний	Вербальний. В основу покладено словесно-інформаційне переконання.
Інформаційно-ілюстративний	Репродуктивний. Використовує ТЗН, дає знання, але не розвиває творчого мислення.
Програмований	Використовує ТЗН, ЕОМ. Поділяє навчальний матеріал на окремі модулі (кроки) з наступним послідовним засвоєнням.
Активний	Максимально наближений до виробництва, реальної практики шляхом аналізу конкретних ситуацій, кейсів, ділових ігор тощо.
Методи навчання	Суть та зміст методу навчання
Дослідницький	Отримання знань в процесі виконання індивідуальних навчально-дослідницьких та експериментальних робіт.
Б. Нетрадиційні методи навчання
Опорних сигналів	Укрупнення дидактичних одиниць, інтесифікація навчання за рахунок самостійної роботи студентів.
Модульний	Розподіл матеріалу на окремі модулі з наступним контролем засвоєння за стандартами МОН України.
Кредитно-модульний	Розподіл навчального матеріалу на окремі самостійні модулі (змістові модулі) з наступним контролем засвоєння за стандартами ECTS – КМСОНП та певною кількістю академічних кредитів.
Рейтинговий	Змагальний з високим рівнем контролю на всіх етапах навчання як за роботою студентів, так і викладачів.
Контекстний	Навчання через проблеми, які висуваються виробництвом, орієнтованим на ринок
Адаптивний	Самостійна активна діяльність студентів під керівництвом викладача з фіксованим контрольованим звітуванням.
Інтерактивний	Груповий метод навчання, що передбачає спільне отримання знань у малих групах.
Комп’ютерний	Використання комп’ютерних технологій, програм, електронних підручників тощо.
Відкритий	Безпосередній контакт з дійсністю та індивідуальне навчання.

До традиційних методів навчання відносять:

· інформаційний (вербальний);

· інформаційно-ілюстративний (репродуктивний);

· програмований;

· активний;

· дослідницький.

До нетрадиційних методів навчання потрібно віднести такі:

· метод опорних сигналів (конспектів);

· модульний;

· кредитно-модульний;

· рейтинговий;

· контектсний;

· адаптивний;

· інтерактивний;

· комп’ютерний;

· відкритий.

Постає питання про доцільність тієї чи іншої класифікації методів навчання. На думку багатьох сучасних українських дидактів, тільки ту класифікацію можна визнати близькою до оптимального варіанту для умов КМСОНП, яка узгоджується з системою ECTS, з українською практикою навчання, досвідом конкретного викладача і служить основою для її раціоналізації в майбутньому.

На жаль, жодна з наведених класифікацій методів навчання не позбавлена певних недоліків. Практика багатша і складніша за будь-які синтетичні побудови та абстрактні схеми навчання. Тому пошуки більш досконалих класифікацій, які б внесли ясність у КМСОНП та суперечливу теорію методів, які б допомогли педагогам вищої школи України удосконадити практику, тривають. Методи навчання базуються на теоретично і експериментально встановлених фактах: у пам’яті студента залишається до 90% інформації, яку він здобув сам; до 50% того, що він бачить, і лише 10% того, що він чує. Тому, на наш погляд, КМСОНП і може використати як традиційні, так і нетрадиційні методи навчання.