Частина ііі. Економічні основи розвитку підприємства

ТЕМА 6. Потреба підприємства у виробничих ресурсах

Виробнича програма підприємства

Визначення чисельності категорій працівників

Виробнича потужність підприємства

Нормування оборотних коштів

Виробнича програма підприємства

Виробнича програма - це завдання по випуску та реалізації продукції, що відповідає якості, в асортименті в натуральному та вартісному вираженні на визначений період (рік, квартал, місяць). Виробнича програма визначає завдання по введенню дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності робітників тощо. Вона тісно пов'язана з фінансовим планом, планом по витратах виробництва, прибуткові і рентабельності.

Підприємства промисловості формують свою виробничу програму самостійно на основі виявленого в процесі дослідження ринку споживчого попиту, портфеля замовлень (договорів) на продукцію та послуги, державних замовлень і власних потреб.

Виробнича програма складається з трьох розділів:

1) план виробництва продукції в натуральному вираженні (встановлює об’єм випуску продукції відповідної якості за номенклатурою й асортиментом у фізичних одиницях виміру (т, м, шт. тощо). Він визначається, виходячи з повного і кращого задоволення попиту споживача і досягнення максимального використання виробничих потужностей);

2) план виробництва продукції у вартісному вираженні (встановлює обсяг випуску продукції у показниках валової та товарної продукції);

3) план реалізації продукції в натуральному і вартісному вираженні (складається, виходячи з укладених договорів на реалізацію продукції, а також напівфабрикатів, вузлів і деталей за договорами кооперації з іншими підприємствами, а також власної оцінки місткості ринку. Розрахунок обсягу реалізованої продукції проводиться на основі величини товарної продукції з урахуванням зміни залишків продукції на складі і відвантаженої, але не оплаченої замовниками, продукції на початок і кінець планованого року. На обсяг реалізації продукції також впливають зміна якості продукції, що випускається, і діючих на підприємстві цін на продукцію та послуги).

 

Визначення чисельності категорій працівників

Розрахунок чисельності працівників є найважливішою завданням при визначенні обґрунтованої потреби в кадрах для забезпечення безперебійного виробничого процесу на підприємстві. Планові розрахунки за кожною їх категорією з застосуванням різних методів визначення необхідної їхньої чисельності.

Розрахункова чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період визначається, виходячи з базисної чисельності (Чб), планованого індексу зміни обсягу виробництва (Jq) і відносної економії працівників, отриманої в результаті пофакторних розрахунків росту продуктивності праці (ЕЧ):

Чпвп = Чб * Jq ± ЕЧ

Більш точним є метод розрахунку планової чисельності промислово-виробничого персоналу на основі повної трудомісткості виготовлення продукції:

Чпвп =t / (Б * Квн),

де ∑t - повна планова трудомісткість виробничої програми, люд-год.;
Б - баланс робочого часу одного працівника (розрахунковий ефективний фонд робочого часу); Квн - очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Загальна чисельність робітників (чол.), зайнятих на нормованих роботах, визначається за формулою:

Чр = Тп * m / (Б * Квн)

де Тп - планова трудомісткість одиниці визначеного виду продукції, люд.-год.; m - кількість виробів даного виду продукції, одиниць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах, а також допоміжних робітниках розраховується за нормами обслуговування з урахуванням змінності робіт.

При складанні балансу робочого часу визначають кількість днів або годин, яке потрібно відробити кожному робітникові протягом планового періоду, число днів неявок на роботу, середню тривалість робочого дня одного середньоспискового робітника. У балансі робочого часу розрізняють такі категорії фонду часу:

Ø календарний (рівний числу календарних днів планового періоду);

Ø номінальний (за умови перервного виробництва рівний календарному фонду за винятком вихідних і святкових днів);

Ø ефективний (рівний номінальному фонду за винятком неявок унаслідок хвороби, відпусток, виконання громадських і державних обов'язків тощо).

Чисельність керівників, фахівців і службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування чи методом кореляційної залежності. Керівники підприємств при встановленні чисельності управлінського персоналу можуть керуватися типовими штатними розписами, розробленими науково-дослідницькими організаціями.

Чисельність непромислового персоналу не залежить від чисельності промислово-виробничого персоналу і визначається роздільно за кожним видом діяльності з урахуванням особливостей підприємства (дитячі установи, житлово-комунальне господарство, підсобне сільське господарство і т.п.).



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: