ТЕМА 7. Інноваційні процеси на підприємстві

Загальна характеристика нововведень

Технічний розвиток підприємства

Організаційний розвиток на підприємстві

Інвестиційне забезпечення інноваційних процесів

Загальна характеристика нововведень

Досягнення науково-технічного прогресу поширюються у виробництві у формі інновацій. Поняття " інновація " (російською мовою - "нововведения") походить від англійського слова innovation, що в перекладі з англійського означає "введення новацій" (нововведення). Під нововведенням розуміється новий порядок, новий метод, нова продукція чи технологія, нове явище.

Процес використання нововведення, пов'язаний з його придбанням (одержанням), відтворенням і реалізацією в матеріальній сфері суспільства, представляє собою інноваційний процес. Інноваційні процеси зароджуються в окремих галузях науки, а завершуються – в сфері суспільного виробництва, викликаючи в ній прогресивні, якісно нові зміни.

Інновації можуть відноситися як до техніки та технології, так і до форм організації виробництва і управління. Усі вони тісно взаємозалежні і є якісними рівнями в розвитку продуктивних сил, підвищенні ефективності виробництва. Із урахуванням предмета інновацій розрізняють наступні їх види:

Ø продуктово-технологічні (виявляються у формі нових продуктів і технологій їх виготовлення. Вони є основою технологічного прогресу і технічного переозброєння виробництва);

Ø організаційні (освоєння нових форм і методів організації виробництва та праці, а також інновації, що припускають зміни співвідношення сфер впливу (як по вертикалі, так і по горизонталі) структурних підрозділів, соціальних груп або окремих осіб)).

Технічний розвиток підприємства

Технічний розвиток підприємства — це процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, орієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності. Метою продуктово-технологічних інновацій є:

Ø зниження конструктивно-технологічної складності виробів за рахунок конструкційних нововведень;

Ø зниження матеріалоємності виробів за рахунок застосування нових матеріалів;

Ø комплексна механізація й автоматизація технологічних процесів;

Ø зниження технологічної трудомісткості виробів за рахунок наукової організації праці;

Ø регулювання процесів управління виробництвом на основі електроніки та комп'ютерної техніки тощо.

Розвиток техніко-технологічної бази підприємства здійснюється за рахунок модернізації обладнання, технічного переозброєння, реконструкції та розширення, нового будівництва. Вибір конкретного напрямку технічного розвитку підприємства проводиться на основі результатів аналізу й оцінки техніко-організаційного рівня виробництва.

Основними показниками такої оцінки є:

Ø ступінь охоплення робітників механізованою й автоматизованою працею;

Ø технічна оснащеність праці (фондоозброєність й енергооснащеність праці);

Ø частка нових технологій у трудомісткості продукції;

Ø середній вік застосовуваних технологічних процесів;

Ø коефіцієнт використання сировини та матеріалів (вихід готової продукції з одиниці сировини);

Ø потужність (продуктивність) обладнання;

Ø середній термін експлуатації обладнання;

Ø коефіцієнт фізичного зношення обладнання;

Ø частка технічно й економічно застарілого обладнання в загальній його кількості;

Ø рівень утилізації відходів виробництва тощо.

Управління технічним розвитком підприємства має включати такі етапи:

Ø встановлення цілей і виявлення пріоритетів;

Ø вибір напрямків технічного розвитку;

Ø оцінка ефективності можливих варіантів рішень;

Ø складання програми технічного розвитку;

Ø корегування плану та контроль за виконанням передбачених програмою заходів.