Фактори економ зростання

Економічне зростання — зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання, здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва.
Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи:
фактори пропозиції;фактори попиту;фактори розподілу.
Фактори пропозиції включають:
кількість і якість природних ресурсів;кількість і якість трудових ресурсів;обсяг основного капіталу (основні фонди);
Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.
Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує збільшення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.
Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.
Зауважимо, що фактори пропозиції і попиту взаємопов'язані. Наприклад, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, зменшує витрати на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та інвестицій можуть стати головною причиною безробіття.

Циклічність економічного розвитку

Економічний цикл - це рух виробництва від початку однієї економічної кризи до початку наступної економічної кризи.
Якщо в основу класифікації економічного циклу покласти їх тривалість, то розрізняють:
1. короткі цикли ділової активності 3 - 4 роки.
2. середнє коливання ділової активності 7-11 років.
3. великі коливання ділової активності 40-60 років.
4. вікові циклічні коливання
Умови сучасного розвитку характеризуються глибокими змінами. У структурі економічних циклів це пов'язано з:
- впливом НТР;
- активне запровадження ресурсозберігаючих технологій;
- збільшення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання і сфери послуг;
- часткове монополістичне планування.
У загальному виді економічний цикл представляє собою результат коливання різних показників економічної активності і темпів зростання ВНП загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття.
Кожен економічний цикл складається з 4 фаз.
а) криза;
б) депресія;
в) пожвавлення;
г) піднесення.
а) Криза - це головна фаза циклу. Криза завершує попередній цикл і є початком наступного.
- вона розпочинається труднощами збуту готової продукції. Починається затоварювання і підпр-ва на склад.
- скорочується обсяг виробництва;
- зростає безробіття і скорочується номінальна зарплата, зменшуються реальні доходи.
- з обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює розрахунки між виробниками;
- зростає попит на позичковий капітал і збільшуються процентні ставки за кредит.
б) депресія - це фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва.
Характерні риси:
- поступово реалізуються товарні запаси;
- поступово зростає сукупний попит;
- скорочується попит на кредитні ресурси.
в) пожвавлення - це фаза, яка розпочалася з невеликого зростання обсягів виробництва.
Характерні риси:
- перехід до стійкого розширення виробництва;
- зростання попиту на сировину, паливо, енергію;
- зростання попиту на робочу силу;
зростання зарплати і відповідно попиту на товари особистого споживання.
Обсяг виробництва нарешті досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і зарплата, економіка вступає у піднесення.
г) піднесення - це фаза циклу, коли виробництво переживає рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.
Характерні риси:
- значний приріст виробничих інвестицій;
- зростання попиту на товари
- розширення комерційної діяльності;
- зростання ставки проценту.
Розпочинається швидке економічне піднесення, що готує грунт для наступної кризи. А отже і циклу.
Отже, економічний цикл є більшою реакцією ринку на порушення макроекономічних пропорцій. В умовах вільної конкуренції не існувало іншого способу досягнення необхідних пропорцій економічного ринку.
2 питання. Предмет та функції політичної економії.
Політична економія - це наука, яка вивчає, як людина і суспільство здійснюють кінцевий вибір рідкісних ресурсів, для виробництва різних товарів і послуг, розподілу їх до споживання.
Предметом політичної економії - є економіка в цілому та 3-х її рівнях:
1. Мікрорівень - це вивчення економічного життя окремої фірми, банку, сім'ї.
2. Макрорівень - це вивчення економічного життя окремої держави.
3. Глобальний або світовий рівень - це вивчення світового господарства.
В економіці існує декілька визначень предмету економічної науки, по перше:
- це є що виробляти - тобто яку продукцію виготовляти;
- з чого виготовляти - тобто з якої сировини, матеріалів, за допомогою якого устаткування обладнання і якої кваліфікації робочу силу використовувати;
- для кого виготовляти, тобто хто буде споживачем продукції.
Функції політичної економії.
1. Теоретико-пізнавальна - це розкриття суті економічних законів та категорій: обґрунтування удосконалення форм власності та господарського механізму.
2. Практична - це запровадження нових економічних відносин; запровадження досвіду зарубіжних країн, але з врахуванням особливості даної країни, розробка нових методів аналізу економічної науки.
3. Виховна - це формування економічного мислення, економічного світогляду, вміння орієнтуватися по повсякденному політичному житті.