Циклічні коливання в економіці були відомі давно, але до початку XIX ст. вони мали здебільшого сезонний характер, що було зумовлено переважанням сільського господарства і особливостями сільськогосподарського виробництва, відсутністю сформованого суспільного характеру виробництва у кожній окремій навіть розвинутій країні та іншими факторами. А починаючи з 1825 p., циклічні коливання в економіці стали відбуватися постійно, через певний інтервал. Лише в XX ст. у розвинутих країнах заходу мали місце 12 циклічних криз.
З часу першої такої кризи в економічній теорії виникло близько 200 концепцій причин її появи та суті. Але ця проблема залишається нерозв'язаною і сьогодні, хоч стає все більш актуальною, оскільки економічна криза вперше аа декілька останніх десятиріч вразила і народне господарство України.
Причини циклічного розвитку економіки.
Кризи проявляються у надвиробництві товарів і неможливості їх реалізації, що зумовлює спад виробництва, зростання армії безробітних, погіршення життєвого рівня населення тощо.
Проблеми економічного зростання в різних групах країн та України.
Економічне зростання переважно характеризує цілі економічні системи, наприклад господарство країни, групи країн, тобто належить в основному до макрорівня. Головна увага приділяється таким показникам, як валовий продукт, національний доход, зайнятість, суспільний капітал тощо.
Розрізняють два основних типи економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний – залежно від того, за рахунок чого досягається розширене відтворення.
Екстенсивний тип економічного зростання – це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його функціонуючих факторів при збереженні попередніх техніко-технологічних і кваліфікаційних параметрів їх.
Інтенсивний тип економічного зростання – це розширення виробництва на основі якісного поліпшення його функціонуючих факторів при вдосконаленні організаційно-економічних відносин виробництва (поділ праці, спеціалізація та кооперування виробництва тощо).
Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.
Еволюція поглядів на роль держави в економічному житті.
Економічна роль держави, згідно з теорією меркантилізму, така:
• державне регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин, що засноване
на протекціоністських засадах і передбачає застосування низьких митних
тарифів на імпорт сировини й експорт готових виробів та високих — на
імпорт промислової продукції та експорт сировинних ресурсів;
• державна регламентація внутрішнього промислового виробництва через
запровадження державного контролю за якістю продукції, чисельністю і
кваліфікацією працівників, надання привілеїв і монопольних прав
новоствореним мануфактурам;
• активна монополізація зовнішньої торгівлі приватним і державним
капіталом за обов'язкової державної підтримки і стимулювання;
• контроль грошового обігу і грошової системи, карбування монет з
попереднім їх "псуванням" для поліпшення сальдо торговельного та
платіжного балансу.
Сутність менеджменту
Менеджмент - це управління виробництвом або комерцією; сукупність принципів, методів, коштів і форм управління, що розробляються і що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.
Сучасний менеджмент включає дві невід'ємні частини:теорію керівництва;практичні способи ефективного управління, або мистецтво управління. Поняття «менеджмент «міцно увійшло в наше повсякденне життя і стало звичним для ділового українського життя. Однак необхідно враховувати, що мова йде про нову філософію, де діють інші системи цінностей і пріоритетів.
Насправді термін «управління «не є задовільним заступником терміну «менеджмент «тому, що в останньому випадку мова йде лише про одну з форм управління, а саме про управління соціально - економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької структури, акціонерної компанії. Таким чином, термін «менеджмент «вживається стосовно до управління господарською діяльністю, тоді як у інших цілей використовуються інші терміни.
44. Сутність маркетингу полягає в тому, що ця діяльність спрямована на орієнтацію виробництва, створення видів продукції, яка відображає вимоги ринку. Під нею розуміють, насамперед, вивчення поточного і перспективного попиту на продукцію на певному ринку і вимог споживачів до таких характеристик товару, як якість, новизна, техніко-економічні й естетичні показники, ціна. Виходячи з комплексного врахування ринкового попиту, складається програма маркетингу товару; встановлюється верхня межа ціни і рентабельності його виробництва. Далі на основі програми маркетингу розробляється інвестиційна політика підприємства, проводиться розрахунок повних витрат виробництва і визначається кінцевий результат господарської діяльності підприємства (валовий прибуток і чистий прибуток).
45.Методи ДРЕ — це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.
Методами ДРЕ: Є Прямі, не прямі, Правові, економічні, Адміністративні, імперативні, індикативні неформальні, специфічні
Прямі: Держконтракт, Держзамовлення, Субсидія, Субвенція, Дотація, Ліцензування, Квотування, Контингентування, Встановлення державних стандартів і нормативів, Соціальні стандарти, Харчові стандарти, Фармацевтичні стандарти, Екологічні стандарти
Непрямі методи ДРЕ — сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб'єктів економіки
Правові методи ДРЕ — система законів та законодавчих актів, що регламентують діяльність суб'єктів господарювання.
Економічні методи - державного регулювання економіки пов'язані зі створенням державою фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб'єктів господарювання й обумовлювати їхню поведінку.
Адміністративні методи базуються на використанні сили державної влади. Це заходи (засоби) заборони, дозволу або примусу.
Імперативні методи регулювання) — це адміністративні методи.
Індикативні методи — це методи непрямого, опосередкованого впливу, що мають орієнтовний, рекомендаційний характер.
Неформальним засобом державного впливу на економіку є переконання.
Специфічним інструментом ДРЕ є державний сектор економіки — комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних та політичних функцій.






