Відповідальність за порушення законодавства про надра

При порушенні основних вимог у сфері використання і охоро­ни надр передбачено спеціальні заходи юридичної відповідаль­ності. Згідно зі ст.ст. 26, 27 Кодексу України про надра, особи, які порушили ці вимоги, можуть бути позбавлені права користування надрами.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

У ст. 65 Кодексу України про надра наводиться найбільш типо­вий перелік правопорушень, за вчинення яких винні притягаються до відповідальності. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні над­рами; порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр; вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат корис­них копалин; наднормативних втратах і погіршенні якості корис­них копалин при їх видобуванні; пошкодженні родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують мож­ливість їх подальшої експлуатації; порушенні встановленого поряд­ку забудови площ залягання корисних копалин; невиконанні пра­вил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навко­лишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаного з користуванням надрами; знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшей­дерських і геодезичних знаків; незаконному знищенні маркшей­дерської або геологічної документації, а також дублікатів проб ко­рисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вив­ченні надр і розробці родовищ; невиконанні вимог щодо приведен­ня гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсерво­вано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час кон­сервації.

Законодавством України може бути встановлено відпо­відальність й за інші порушення законодавства про надра.

Згідно зі ст. 66 Кодексу України про надра самовільне користу­вання надрами та забудова площ залягання корисних копалин з по­рушенням установленого порядку припиняються без відшкодуван­ня понесених витрат.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законо­давства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодав­ством України.

Кримінальна відповідальність передбачена за такі діяння, які становлять суспільну небезпеку і порушують законодавство про ви­користання і охорону надр. Цей вид відповідальності застосо­вується значно рідше порівняно з іншими видами відповідальності, оскільки в кримінальному законодавстві встановлено більш вузьке коло злочинних правопорушень у цій сфері'.

Стаття 162' Кримінального кодексу (КК) України передбачає відповідальність за незаконне, тобто з порушенням установленого законом порядку, видобування громадянами корисних копалин, крім загальнопоширених. Цей злочин карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами та той же строк, або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. Ті самі дії, вчинені на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або якщо вони завдали великої шкоди державі, або вчинені повтор­но, або за попереднім зговором групою осіб, а також організація посадовою особою видобування корисних копалин з порушенням установленого законом порядку, караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про надра передбачена Кодексом України про адміністративні пра­вопорушення (КпАП).

Так, ст. 57 КпАП передбачена відповідальність за порушення вимог щодо охорони надр. Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог що­до охорони навколишнього природного середовища, будівель і спо­руд від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням над­рами, знищення або пошкодження спостережних режимних сверд­ловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від чоти­рьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вибіркова розробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні витрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів тяг­нуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог що­до приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквіду­ються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населен­ня, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації тягнуть за собою накладен­ня штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 58 КпАП передбачає відповідальність за порушення пра­вил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр. По­рушення правил і вимог по геологічному вивченню надр, яке мо­же призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих за­пасів корисних копалин, або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підзем­них споруд, не зв'язаних з видобуванням корисних копалин, втра­та геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ, тягнуть за собою накладення штрафу на поса­дових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контрольні питання:

1. Які законодавчі акти є джерелами гірничого права України?

Дайте їх загальну характеристику.

2. Що є об'єктом правового регулювання, використання і охо­рони надр в Україні? Дайте визначення надр.

3. Дайте визначення гірничих правовідносин: поняття, види.

4. Які підстави виникнення та припинення гірничих пра­вовідносин? Визначте суб'єкти та об'єкти гірничих правовідносин та розкрийте зміст останніх.

5. У чому полягають особливості державного управління в сфері використання і охорони надр? Які його функції?

6. Які види користування надрами передбачені гірничим зако­нодавством України?

7. Які заходи і вимоги, спрямовані на охорону надр, передбачає гірниче законодавство України?

8. Які спеціальні заходи юридичної відповідальності передбачені при порушенні основних вимог у сфері використання і охорони надр?

9. У чому полягає специфіка правової охорони надр континен­тального шельфу і мінеральних ресурсів економічної зони?

Глава З

Правовий режим використання, відтворення та охорони вод в Україні

Питання до теми:

1. Води як об'єкт правового регулювання використання, відтво­рення та охорони.

2. Право водокористування та його види.

3. Особливості управління і контролю в галузі використання, відтворення і охорони вод.

4. Правова охорона вод.

5. Відповідальність за порушення водного законодавства.