Рекреаційні зони можуть бути використані для рекреаційної діяльності людини за певних соціальних, економічних і технічних умов. Використання рекреаційних зон — це добування корисних для відновлення фізичних і духовних сил людини екологічних, економічних, культурних властивостей навколишнього середовища.
Головна мета використання рекреаційних зон — організація відпочинку населення.
Форми використання рекреаційних зон розрізняються залежно від їх цільового призначення, місця розташування та інших факторів.
До основних форм використання рекреаційних зон належать право власності та право користування, зокрема оренда.
Значна частина рекреаційних зон розташована на землях рекреаційного призначення, тому користування ними залежить від форм використання таких земель.
Землі рекреаційного призначення перебувають у власності держави і не можуть передаватися у колективну та приватну власність, тому основною формою їх використання є право користування, а отже і оренда.
|
|
Право користування рекреаційними зонами здійснюється у двох видах: загальне та спеціальне. Загальне користування рекреаційними зонами здійснюють громадяни в порядку, який визна чається місцевими радами згідно з містобудівними нормами. Це — користування парками, скверами, бульварами, садами населених пунктів.
Спеціальне користування рекреаційними зонами здійснюють громадяни та господарюючі суб'єкти на підставі рішень компетентних органів держави з метою організації рекреаційної та пов'язаною!' з нею діяльності. Такі відносини можуть виникати як самостійні (наприклад, передача в користування земельної ділянки для будівництва атракціонів), так і другорядні (наприклад, користування земельною ділянкою, зайнятою танцювальним майданчиком, на підставі договору оренди останнього).
Незалежно від підстави виникнення права користування рекреаційними зонами, усі суб'єкти зобов'язані:
— дотримуватися цільового характеру використання таких зон;
— раціонально та економне використовувати корисні властивості природних об'єктів та територій рекреаційних зон;
— вживати необхідних заходів з охорони, відтворення рекреаційних ресурсів, припиняти їх вичерпання та руйнування;
— дотримуватися екологічних вимог;
— своєчасно вносити плату за користування;
— здійснювати заходи з відтворення та підвищення рекре-аційної цінності території.
різновидом спеціального користування рекреаційними зонами є оренда.
Предметом орендних відносин є територія або окремі природні об'єкти. При цьому сторонами договору оренди виступають, з одного боку, місцеві ради, з другого — будь-яка правоздатна юридич-
|
|
ї на особа, метою діяльності якої визначено організацію відпочинку
; населення.
Зміст орендних відносин рекреаційних зон містить, окрім загальних прав та обов'язків природокористувачів, спеціальні, перед-
і бачені договором, метою якого є підвищення гарантій цільового,
І раціонального використання таких територій.
Використання рекреаційних зон, розташованих на землях при-
' родоохоронного призначення, має деякі особливості, які випливають із правового режиму таких земель. Рекреаційні зони на територіях ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків можуть використовуватися як на праві користування (в тому числі і оренди), так і на праві власності залежно від форми власності самих об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому обов'язковою умовою використання таких зон є дотримання режиму земель природоохоронного і рекреаційного призначення. Суб'єктом права власності може бути будь-яка правоздатна фізична чи юридична особа, метою діяльності якої є організація відповідного об'єкта природно-заповідного фонду. Право користування такими рекреаційними зонами схоже з правом користування на землях рекреаційного призначення.
Форми використання рекреаційних зон розрізняють залежно від характеру їх експлуатації: індивідуальне використання та колективне. До першого слід віднести природокористування рекреаційними територіями, спеціальне природокористування громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність в галузі рекреації. До другого належить використання рекреаційних зон для організованого масового відпочинку, використання рекреаційних територій юридичними особами для організації відпочинку своїх працівників та інше.