Основні форми територіальної організації продуктивних сил

ПЛАН

 

ВСТУП

Розділ 1. ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА: ПЕРЕДУМОВИ, ФАКТОРИ, ОСОБЛИВОСТІ

1.1 Основні форми територіальної організації продуктивних сил

1.2 Вплив економіко-географічного положення на розміщення об’єктів народного господарства

1.3 Економічні закономірності, що впливають на організацію господарства

1.4. Техніко-економічні та демографічні передумови утворення форм територіальної організації господарства

1.5 Специфічні умови формування територіальної організації господарства в Україні

Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ

2.1 Міське розселення: загальні тенденції в світі

2.2 Величина міста – головна його проблема

2.3 Методи регулювання розселення

Розділ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ МІСТ УКРАЇНИ

3.1 Розміщення міст по території України

3.2 Економічні та соціальні проблеми українських міст

3.2.1 Житлово-комунальне господарство

3.2.2 Транспортна проблема

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

 

Проблема територіальної організації господарства для будь-якої країни є визначальною, бо вона лежить в основі господарського управління територією і проявляється у простих, складніших та найскладніших формах. Це, перш за все, центри, вузли, виробничі і територіально-виробничі комплекси, портово-промислові комплекси, райони, технополіси. Основою всіх цих форм є місто. Концентрація та інтенсифікація виробництва зумовлює його розширення і переростання у більш складні, комплексно взаємопов’язані форми територіальної організації господарства.

Місто переплітається з системами розселення, є ядром для формування агломерацій. Урбанізаційні процеси 20-го століття вражаючі, і ще й досі набирають обертів у країнах, що розвиваються. У містах зосереджено 43% всього населення світу, при чому тут концентрується майже ввесь науковий потенціал, промисловість. Міста є адміністративними, політичними, культурними, торгівельними центрами. Вони здійснюють комплексний вплив на економічну, соціальну, екологічну сферу. Можна сказати, що міста на сучасному етапі є основою життя, оскільки людині для ефективної діяльності потрібне спілкування, постійне підтримання зв’язків.

Міста, зокрема великі, мають як свої переваги, так і значні недоліки. Основним завданням є досконале вивчення проблем, пошук найефективніших шляхів їх вирішення і впровадження в життя комплексу програм для забезпечення якнайкращого існування і розвитку. Перспективи міст у різних регіонах різні, тому важливим є виявлення індивідуальних особливостей і вдосконалення їх. Політика перш за все повинна грунтуватись на засадах раціоналізму і спрямовуватись на людину.

ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА: ПЕРЕДУМОВИ, ФАКТОРИ, ОСОБЛИВОСТІ

Основні форми територіальної організації продуктивних сил

 

Територіальна організація господарства розглядає територіальну приуроченість її елементів до певної території, характер зосередження окремих галузей господарства, їхній взаємозв’язок. З розвитком продуктивних сил і поглибленням поділу праці територіальна організація господарства виявляється у нових формах, наповнюється новим змістом. Територіальна організація господарства тісно пов’язана з територіальною організацією продуктивних сил.

Територіальна організація продуктивних сил – це просторовий взаємозв’язок галузевих, міжгалузевих і територіально-виробничих комплексів, що спирається на раціональне використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, заощадження витрат на подолання диспропорцій у взаєморозміщенні джерел сировини, палива, енергії, місць виробництва. Форми розміщення продуктивних сил – стійкі територіально-економічні утворення, що характеризуються своєю різноманітністю, конфігурацією, складністю й взаєморозміщенням структурних елементів.

Первісними елементами територіальної організації ПС є окремі ферми, хутори, промислові пункти, що характеризують точне розміщення ПС на території. У промислових пунктах (здебільшого у містечках) найчастіше розташовуються філії великих підприємств.

Центр - це точка, зв'язки якої з довколишньою територією функціональні.

Промисловий центр -це група промислових підприємств, взаємопов'язаних спільними допоміжними виробництвами, а у низці випадків — спільністю технологічного процесу, що мають єдину систему розселення і обслуговуються спільною інфраструктурою.

Вузол — це територіальне сполучення об'єктів, що відіграють певну роль у розвитку даної території.

Промисловий вузол — це локальне виробничо-територіальне сполучення, де підприємства поєднуються тісними виробничими й виробничо-технологічними зв'язками, спільністю транспортно-географічного розміщення, загальними системами інфраструктури й поселень для найефективнішого використання природних, матеріальних і трудових ресурсів.

Виробничий комплекс — це поєднання підприємств, об'єднаних виконанням єдиної господарської функції та взаємопов'язаних тісними виробничими стосунками таким чином, що вилучення якихось компонентів або порушення зв'язків знижує ефективність комплексу, обмежує або унеможливлює виконання господарських функцій.

Територіально-виробничий комплекс — це взаємозумовлене поєднання підприємств на певній території, за якого ефект досягається завдяки вдалому добору підприємств згідно з природними та економічними умовами.

Район — це територія, що відрізняється від інших територій за сукупністю складових частин, які характеризуються єдністю, взаємозв'язком та цілісністю, котра є об'єктивною умовою, закономірністю раціонального розвитку даної території.

Технополіс — це науково-технічний центр, що забезпечує створення та впровадження нових розробок.

Портово-промисловий комплекс — це об'єднання на одній території морських портів, промислових підприємств, приморських поселень, соціально-виробничої інфраструктури, розміщення яких у прибережній зоні зумовлене експлуатацією природних ресурсів прилеглої території та акваторії, забезпеченням зовнішньоекономічної та інших різновидів діяльності.

міський розселення територіальний господарство