2020-01-15
94
Головна з них полягає в тому, що бойові дії противника імітуються мішеневою обстановкою.
При постановці бойового завдання командиру і у ході організації ним бою на місцевості, керівник бойової стрільби проводить імітацію бойових дій противника з урахуванням того, що противник до початку бою значну частину сил і засобів зберігає в укритгях (складках місцевості). Тільки спостерігачі і чертві сили і засоби (приблизно 25%) будуть вести спостереження за діями наших військ і вогонь по них.
Тому керівник бойової стрільби в період організації бою на місцевості дає команду оператору на показ і імітацію вогню 25% усіх мішеней на передньому краї і у найближчій глибині, що дозволить командиру прийняти обгрунтоване рішення. Розкривати цілком складі наміри противника забороняється.
Рішення командира керівник бойової стрільби заслуховує особисто і, оцінивши його, намічає порядок розіграшу бойових дій, при необхідності він може вносити зміни в порядок показі мішеневої обстановки.
Перед початком бойової стрільби керівник приймає доповіді: від командира відділення про готовність підрозділу до виконання бойового завдання і ознайомленні особового складу з мірами безпеки; від оператора і начальника тактичного навчального полючи (військового стрільбища) -- про готовність ділянки бойової счрільби і мішеневого поля; від начальника очеплення — про готовність очеплення.
Переконавшись в готовності до проведення бойової стрільби, керівник повідомляє час „Ч" та дає дозвіл начальнику пункту боєпостачання на видачу боєприпасів.
Видача боєприпасів здійснюється в тактичній обстановці на розгорнутому пункті боєпостачання: при наступі з ходу і у передбаченні зустрічного бою у вихідному районі. Отримані боєприпаси для автоматів, кулеметів і гранатометів споряджаються в стрічки. У магазини, коробки і разом з ручними гранатами покладеними в сумки, видаються особовому складу.
При цьому керівник бойової стрільби повинний перевірити, щоб видані боєприпаси були розподілені рівномірно між солдатами однієї спеціальності у відділенні та між відділеннями у взводі.
Потім керівник бойової стрільби наказує підняти червоні прапори на вишці тактичною навчального поля (військового стрільбища). Після цього подає сигнал «Вогонь». По команді командира відділення підрозділ починає висування. Керівник бойової сірільби знаходиться разом з командиром.
Після проходження рубежу відкриття вогню по команді командира відділення здійснюється заряджання усіх видів зброї.
У ході бойової стрільби керівник здійснює розіграш бойових дій не тільки на прийнятого рішення, відданих наказів командира відділення і фактичним діям взводу, але і з урахуванням результатів ураження цілей, що може зажадати зміни раніше розробленого порядку показу цілей. Свій вплив на дії підрозділу і нарощування обстановки керівник бойової стрільби здійснює вмілим управлінням мішеневою обстановкою і иостановкор ввідних, у яких доводить положення сусідів та інших сил і засобів старших командирі, а також необхідні дані про противника в глибині.
Керівник бойової стрільби, знаходячись безпосередньо з командиром підрозділу, особисто сам чи через оператора здійснює показ цілей (мішеней). Уміле керування мішеневим полем дозволяє створити складну і динамічну Якщо в ході бойової стрільби той, командир відділення прийняв рішення чи несвоєчасі або підрозділи діють невміло, керівник бойової стрільби, використовуючи резервні групи мішеней, створює таку обстановку, що спонукує командира уточнити своє рішення й усунути виявлені недоліки.
При розиграші бойових дій підрозділу в обороні керівником бойової сірільби враховуються:
час, необхідний на висування противника; темпи його наступу і побудови бойового порядку час для заняття підрозділом позиції (опорного пункту), організації системи вогню та інженерного обладнання позиції (опорного пункту).
У ході бойової стрільби невиявлені цілі повинні показуватися раптово як перед фронте так і на флангах, ускладнюючи тактичну обстановку. Якщо більшість цілей на рубежі не уражені, керівник бойової стрільби може загримати просування підрозділу, але не ближче рубежу мінімальної дальності, з якою допускається ведення вогню по даним цілям, тимчасово вивести із сірою кілька вогневих засобів і зажадати від того командира вжити додаткових заходів для знищення противника (ураження цілей).
Неуражсні мішені керівник бойової стрільби показує повторно одночасно з цілями на інших рубежах, позначаючи ешелонування бойового порядку противника.
У випадках порушення мір безпеки керівник дає команду на подачу сигналу „Відбій", а підрозділу командує: „Стій", „Припини ги вогонь" і піднімає на вишці білий прапор замість червоного.
У ході бойової стрільби необхідно учити командира відділення умілому поєднанню вогню з рухом і застосуванню маневру, при цьому темп наступу повинний відповідати ступеню ураження противника і не повинно бути зупинок підрозділу на вигідних рубежах для очікування показу цілей противника. З одержанням даних про контратаку противника, що готується, переважаючими силами підрозділ займає вигідний рубіж і вогнем з місця уражає цілі нроіивника, а потім атакою завершує його розгром. При контратаці рівними чи меншим силами противник знищується з короітких зупинок чи на ходу.
Бойова стрільба закінчується після виконання підрозділом поставленого завдання і з виходом на рубіж припинення вогню.
З виходом підрозділу на рубіж припинення вогню керівник бойової стрільби встановленим сигналом повідомляє частковий відбій. По цьому сигналі усі вогневі засоби припиняють ведення вогню, особовий склад зупиняється. Особовий склад розряджають зброю, невитрачені богнрипаси вилучаються і здаютьс на склад боєпостачання.
Командир підрозділу особисто перевіряє розрядження зброї і доповідає керівнику бойової стрільби про розрядженпя зброї і витрату боєприпасів. Керівник бойової стрільби викликає до себе начальника пункту боєпостачання і наказує забрати невитрачені припаси і стріляні гільзи.
Після вилучення боєприпасів, перевірки розрядженості зброї, наявності особовою складу керівник бойової стрільби ставить (уточнює) командиру завдання на подальші дії, при необхідності дає команду на одержання імітаційних засобів для продовження проведення тактичною заняття.
Мішені оглядає особисто керівник бойової стрільби. Після відпрацьовування всіх навчальних питань керівник проводить розбір. Ціль (мішень) вважається ураженою мішень, яка позначає небоньовану ціль: при наявності в ній прямого влучення попадання рикошету кулі, снаряда (граиат) та їх осколків, які пробили мішень або зачепили, край і лишили чіткий слід (включаючи і слід стабілізатора) а також при її зруйнуванні вибуховою хвилею снаряда (гранати, шо вибухнула).
Мішень, яка позначає броньовану ціль при наявності в ній тільки прямого влучення снаряда (або його замінника), який пробив мішень або зачепив її край та зачишив чіткий слід (виключаючи слід стабілізатора): у випадку руйнування мішені наявність попадання в визначається по видимих слідах в залишках її частин. Якщо чітких слідів прямого попадання снаряда (гранати) не виявлено, мішень рахується неураженою. Ціль, по котрій ведеться вогонь підрозділом на великі дальності - якщо уражено по менше 50% мішеней групи.
Хвилею снаряда (гранати, що вибухнула):
мішень, яка позначає броньовану ціль: при наявності в ній тільки прямою влучення снаряда (або його замінника), який пробив мішень або зачепив її край та залишив чіткий слід (виключаючи слід стабілізатора), у випадку руйнунания мішені наявність попадання в неї визначається по видимих слідах. Якщо чітких слідів прямого попадання снаряду (гранати) не виявлено, мішень рахується неураженою.
В гірський та лісисто-болотисгій місцевості кількість рухомих мішеней може бути зменшено до 10% та 15% відповідно, а також до 20% мішеней може бути нерухомими.
Обладнання мішеневого поля не повинно сковувати дії військ як по фронту, так і по глибині.
Якщо стан тактичного навчання з бойовою стрільбою проводиться вночі, то освітлення цілей здійснюється у відповідності до Інструкції по світловому забезпеченню бойових дій Сухопутних військ, а імітація вогню цілей здійснюється у відповідності до вимог ст.8.
Вогонь цілей вночі імітується «спалахами пострілів» (вмиканням електричної лампочки, що встановлена на мішені), кожна «черга» із стрілецької автоматичної зброї імітується спалахами лампочки на протязі 3 - 5 с, проміжки, а кожний постріл із гармати ти протитанкового гранатомета - вмиканням лампочки на 2 - 3 с, проміжки між «чергами» (пострілами») повинні бути 4-6 с., тривалісгь імітації визначається часом показу (руху) цілі; цілі на яких імітатори «спалахів пострілів» не встановлюються, освітлюються одним із можливих способів: освітлювальними снарядами (мінами), освітлювальними патронами або розсіяним електричним світлом.
Загальні рубежі відкриття та припинення вогню по цілях намічаються по добре помітних предметах і позначаються: рубіж відкриття вогню - червоними прапорами (ліхтарями з червоним світлом), рубіж припинення вогню - білими прапорами (ліхтарями з синім світлом). Для орієнтування помічника керівника навчання з мішеневої обстановки та вогневих посередників виставляються відповідні покажчики (вночі ліхтарі), По досягненню яких тими, хто стріляє, починається або завершується показ цілей для різних видів зброї, їх позначення має бути невідомим підрозділам, що стріляють.
Дальності відкриття вогню визначаються керівником навчання з урахуванням бойових можливостей зброї, характеру цілей, часу, необхідного для виявлення та ураження цілей, способу стрільби та кількості відпущених боєприпасів.
Вогонь повинен припинятися, коли дальність між стріляючими (бойовими машинами) і цілями скорочується при стрільбі:
зі сірілецької зброї, підствольних та ручних протитанкових гранатометів вдень- до 150 м., вночі-до 100м.
з гармати бойової машини піхоти, станкового гранатомета та переносного комплексу протитанкових керованих ракет по великих цілях (по танках, БМП, бронетранспортерах вдень -до 600 м (з БМП-2 - до 1000 м), вночі - до 400 м, по цілях середніх розмірів (по танках та інших вогневих засобах в окопі) вдень - до 400 м. вночі - до 300 м; з ВМП-2 вдень до 600 м, вночі - до 400 м;
з автоматичного гранатомета на станку (АГС-17) та встановленого на бойовій машині вдень - до 800 м, вночі - до 500 м;
з танків штатним артилерійським пострілом по великих цілях вдень - до 1000 м, по ціля середніх розмірів вдень - до 600 м, при стрільбі вночі по будь-яких цілях - до 400 м:
з вкладених стволів для танкових гармат по великих цілях вдень - до 800 м. вночі - до 400 м.
по цілях середніх розмірів вдень - до 500 м, вночі - до 400 м;
з великокаліберних кулеметів вдень - до 500 м, вночі - до 200 м;
з 7,62-мм кулеметів, які встановлені на бойових машинах, вдень - до 300 м, вночі - до 200м.
