2020-01-15
412
Оборотний капітал - це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.
Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні нової вартості, функціонуючи в процесі кругообігу всього капіталу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал обертається швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборотного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного аналізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:
|
|
|
¾ по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою - для обслуговування лише його операційної діяльності;
¾ по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);
¾ по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;
¾ по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;
¾ по-п’яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов’язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування [9, 96].
Термін "оборотні активи" в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.
Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:
¾ аналіз складу та структури оборотних активів;
¾ оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;
|
|
|
¾ аналіз джерел формування оборотних активів;
¾ оцінка маневрування оборотними активами;
¾ аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;
¾ аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;
¾ аналіз грошових коштів на підприємстві;
¾ аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.
Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) - економічної служби підприємства.
Відповідно до розробленої економічної політики та необхідної інформаційної бази підприємство:
¾ обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;
¾ розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності;
¾ затверджує правила документообігу та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
¾ передбачає складання балансів філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Основною інформаційною базою для аналізу оборотного капіталу є фінансова звітність підприємства.
Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку регламентовано форми фінансової звітності та зміст. До складу фінансової звітності входять:
1) Баланс (ф. № 1);
2) Звіт про фінансові результати (ф. № 2);
3) Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);
4) Звіт про власний капітал (ф. № 4);
5) Примітки до звітності (ф. № 5).
За доступністю інформація поділяється на відкриту і закриту, що є комерційною таємницею, тому й фінансовий аналіз може бути двох видів: внутрішній і зовнішній.
Особливість звітності, розробленої згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, полягає в тому, що нею можуть широко користуватися різні користувачі, вивчаючи ту інформацію, яка їм потрібна. Здійснювати аналіз оборотних активів необхідно з урахуванням їх класифікації.
За фінансовими особливостями формування оборотні активи підприємства поділяють на валові та чисті. Така класифікація оборотних активів набула поширення у зарубіжній практиці.
Валові оборотні активи (або валовий оборотний капітал) - це увесь їх обсяг незалежно від джерел фінансування.
Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) - це різниця між валовою сумою активів та загальною сумою поточних (короткострокових) пасивів підприємства. Чистий оборотний капітал являє собою власні оборотні активи. У нормальних умовах функціонування суб’єктів господарювання величина поточних активів вища від поточних зобов’язань, тобто сума оборотних активів перевищує кредиторську заборгованість.
За належністю оборотні активи поділяють на власні та позикові (залучені).
Власні оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства, до якого згідно з нормативною базою України умовно відносять так звані "стійкі пасиви".
Власний оборотний капітал підприємства з розвитком підприємницької діяльності та акціонування відіграє визначальну роль, оскільки забезпечує фінансову стійкість і оперативну самостійність суб’єкта господарювання. Власні оборотні активи приватизованих підприємств перебувають у повному їх розпорядженні, тобто підприємства мають право їх продавати, передавати іншим суб’єктам господарювання, громадянам, здавати в оренду тощо [28, 126].
|
|
|
Позикові (залучені) оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок залученого підприємством товарного або фінансового кредиту як на довго-, так і на короткостроковій основі.
Позиковий капітал, що залучається у вигляді банківських кредитів та інших форм, покриває додаткову потребу підприємства в коштах. При цьому головним критерієм умов кредитування банком слугує надійність фінансового стану підприємства та оцінка його фінансової стійкості.
Класифікація за окремими видами основана на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (GAAP) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За рівнем ліквідності всі види оборотних активів поділяють за критерієм швидкості їх перетворення на гроші з метою забезпечення платоспроможності підприємства. У загальному їх складі виділяють:
1) абсолютно ліквідні активи, або оборотні активи у формі готових засобів платежу (гроші в касі та на поточних рахунках у банку);
2) швидколіквідні оборотні активи, до яких відносять усі форми дебіторської заборгованості на користь підприємства, крім безнадійної;
3) низьколіквідні оборотні активи, до яких належать запаси товарно-матеріальних цінностей у різних формах.
За формами функціонування у конкретному періоді часу оборотні активи поділяють на матеріальні та фінансові.
До матеріальних відносять оборотні активи у формі запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та готової продукції.
До фінансових належать оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. Таку класифікацію оборотних активів використовують при плануванні відповідних матеріальних або фінансових потоків на підприємстві. Доцільною вона є й для аналізу.
За рівнем варіабельності розміру оборотні активи поділяють на постійні та тимчасові.
Постійними оборотними активами вважають такі, що постійно перебувають у розпорядженні підприємства (протягом часу, що розглядається), визначають мінімальну потребу в них, що забезпечує господарську діяльність, є основою постійного оборотного капіталу.
|
|
|
При виникненні додаткової потреби в коштах утворюється змінний (тимчасовий) оборотний капітал.
Тимчасовими оборотними активами називають такі, обсяг яких коливається відповідно до сезонних потреб виробництва та реалізації продукції або до циклічних змін кон’юнктури ринку. У певні періоди часу тимчасові оборотні активи набувають нульового значення.
Отже, на основі проведеного аналізу забезпечують ефективне управління оборотним капіталом. Воно визначається низкою чинників: обсягом і складом поточних активів, їх ліквідністю, співвідношенням власних і позикових джерел покриття поточних активів, величиною чистого оборотного капіталу, співвідношенням постійного і змінного капіталу та ін.
Особливості управління оборотним капіталом визначаються структурною належністю суб’єктів господарювання. Якщо у торговельних організаціях висока частка товарів, у промислових підприємств - сировини та матеріалів, то у фінансових корпораціях переважають грошові кошти і їх еквіваленти.
Оборотний капітал (оборотні кошти) підприємства, беручи участь у процесі виробництва та реалізації продукції, здійснює безперервний кругооборот, при цьому кошти переходять зі сфери обігу до сфери виробництва і повертаються, набуваючи послідовно форми фондів обігу і оборотних виробничих фондів.
Розглянемо структуру оборотних активів.
Таблиця 4.1
Аналіз структури оборотних активів ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Складові оборотних активів | 2008р. | 2009р. | Відхилення | |||
| Обсяг | Пит. вага | Обсяг | Пит. вага | Обсягу | % | |
| Виробничі запаси | 1063 | 27,69 | 737 | 54,75 | - 326 | 30,7 |
| Незавершене виробництво | 46 | 1,2 | 47 | 3,49 | 1 | 2,1 |
| Готова продукція | 296 | 7,71 | 405 | 30,09 | 109 | 26,9 |
| Товари | 6 | 0,16 | 6 | 0,46 | - | - |
| Дебіторська заборгованість за товари | 60 | 1,56 | 29 | 2,15 | - 31 | 51,7 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: | ||||||
| з бюджетом | 5 | 0,13 | 5 | 0,38 | - | - |
| за виданими авансами | 958 | 24,95 | 71 | 5,27 | - 887 | 92,6 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 61 | 1,59 | 32 | 2,37 | - 29 | 47,5 |
| Грошові кошти та їх еквіваленти | 1338 | 34,85 | 6 | 0,45 | - 1332 | 99,6 |
| Інші оборотні активи | 6 | 0,16 | 8 | 0,59 | 2 | 25 |
| Всього оборотних активів | 3839 | 100 | 1346 | 100 | - 2493 | 64,9 |
Аналіз структури оборотних активів показує зменшення їх вартості на 64,9%, загальною сумою 2493 тис. грн. Негативним є зменшення грошових коштів на рахунку в банку, що свідчить про погіршення ліквідності та платоспроможності ЧМОЗ. Зменшення дебіторської заборгованості свідчить про погашення заводу коштів за виданими авансами. Збільшення готової продукції, проте не реалізованої, показує суму коштів, які не перебувають в обороті, а тому призупиняють процес виробництва.
На виробничі результати і фінансовий стан підприємства має значний вплив якість виробничих запасів. Запаси повинні бути оптимальними.
Накопичення великих запасів свідчить про спад ділової активності підприємства. Великі понадпланові запаси призводять до заморожування оборотного капіталу, уповільнення його оборотності. Крім того, виникають проблеми з ліквідністю, зростають складські витрати, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності.
Водночас нестача виробничих запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки зростають ціни за терміновість постачання, зменшується виробництво продукції у зв’язку з його перервним характером, зростають ціни на сировинні ресурси, що призводить до зменшення величини прибутку.
Основними завданнями аналізу й контролю стану запасів є:
1) забезпечення та підтримання ліквідності й поточної платоспроможності підприємства;
2) забезпечення витрат виробництва через їх зменшення на створення та зберігання запасів;
3) зменшення витрат робочого часу та простою обладнання через нестачу виробничих запасів;
4) запобігання псуванню, розкраданню та безконтрольному використанню запасів.
Поставлені завдання можна реалізувати за виконання такої аналітичної роботи:
¾ постійної оцінки оптимальності структури запасів (визначити обсяг надлишкових ресурсів та тих придбання яких потрібно прискорити);
¾ визначення обґрунтованих строків та обсягів закупівлі матеріальних цінностей;
¾ регулювання запасів матеріальних цінностей, віддаючи перевагу найбільш необхідним у конкретному випадку, враховуючи їх споживчу привабливість;
¾ визначення показників оборотності основних груп запасів та їх усебічного аналізу з метою встановлення відповідності наявних запасів поточним потребам підприємства.
У процесі аналізу запасів необхідно виходити із їх визначення. Згідно з П (С) БО 9 запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Використовуючи Примітками до річної звітності (додаток 5) розглянемо структуру запасів.
Таблиця 4.2
Аналіз структури запасів ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Складові запасів | 2008р. | 2009р. | Відхилення | |||
| Обсяг | Пит. вага | Обсяг | Пит. вага | Обсягу | % | |
| Сировина і матеріали | 523 | 37,07 | 298 | 24,94 | - 225 | 43,0 |
| Купівельні напівфабрикати | 372 | 26,35 | 351 | 29,37 | - 21 | 5,6 |
| Паливо | 102 | 7,25 | 4 | 0,43 | - 98 | 96,1 |
| Тара | 2 | 0,14 | 2 | 0,17 | - | - |
| Будівельні матеріали | 9 | 0,64 | 29 | 2,44 | 20 | 69,0 |
| Запасні частини | 27 | 1,90 | 25 | 2,09 | - 2 | 7,4 |
| Малоцінні та швидкозношувальні предмети | 28 | 1,98 | 28 | 2,34 | - | - |
| Незавершене виробництво | 46 | 3,26 | 47 | 3,93 | 1 | 2,1 |
| Готова продукція | 296 | 20,98 | 405 | 33,89 | 109 | 26,9 |
| Товари | 6 | 0,43 | 6 | 0,5 | - | - |
| Всього запасів | 1411 | 100 | 1195 | 100 | - 216 | 15,3 |
Загальна сума виробничих запасів зменшилась в 2009 році, порівняно з 2008 роком, на 216 тис. грн. Значну частку зменшення склали сировина і матеріали - 225 тис. грн., і паливо - 98 тис. грн. Проте збільшилась частка готової продукції - на 26,9%. Частка інших складових виробничих запасів або не змінилась, або незначною мірою.
Дебіторська заборгованість - це заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству. Це як безвідсоткова позика клієнтам. Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови суворі, менше клієнтів купують його товари в кредит, зменшується обсяг реалізації, отже, зменшується величина дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає обсяг реалізації і сума дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. Послаблення умов розрахунків має як переваги, так і недоліки. Переваги - це зростання обсягу реалізації і прибутку. Недолік - можливість збитку при непогашенні вчасно суми коштів.
Аналіз дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли така імобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.
В таблиці 4.1 розглянуто склад і структуру дебіторської заборгованості ЧМОЗ.
Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену К. з. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою. В регульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разі невиконання позичальником у передбачені терміни своїх кредитних зобов'язань може подати на нього позові в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного відшкодування збитків. У разі невиконання позичальником рішень суду про сплату заборгованості суд оголошує боржника неплатоспроможним і застосовує механізм банкрутства, який водночас є й механізмом вибору ефективного власника, і механізмом запобігання можливій ланцюговій реакції поширення неплатежів між господарюючими суб'єктами, що може перетворитися на потужний дестабілізуючий фактор економіки. Проте в періоди глибоких економічних потрясінь механізм банкрутства належним чином не виконує зазначені функції, і через несприятливі об'єктивні обставини дуже часто неплатоспроможними стають виробники з нормальним і навіть високим рівнем ефективності господарювання, які створюють потрібну споживачам продукцію (послуги).
До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях:
- постачальники і підрядчики;
- векселя до сплати;
- заборгованість перед персоналом організації;
- заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;
- заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;
- аванси отримані;
- інші кредитори.
Для більш детального аналізу розглянемо структуру поточних зобов’язань.
Таблиця 4.3
Аналіз структури кредиторської заборгованості ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Складові кредиторської заборгованості | 2008р. | 2009р. | Відхилення | |||
| Обсяг | Пит. вага | Обсяг | Пит. вага | Обсягу | % | |
| Кредиторська заборгованість за товари | 48 | 3,25 | 137 | 11,03 | 89 | 64,96 |
| Поточні зобов’язання: з одержаних авансів | 16 | 1,08 | 28 | 2,25 | 12 | 42,86 |
| - з бюджетом | 175 | 11,84 | 363 | 29,23 | 188 | 51,79 |
| - зі страхування | 642 | 43,44 | 254 | 20,45 | - 388 | 152,76 |
| - з оплати праці | 412 | 27,88 | 340 | 27,28 | - 72 | 21,18 |
| - з учасниками | 4 | 0,27 | - | - | - | - |
| Інші поточні зобовязання | 181 | 12,25 | 120 | 9,66 | - 61 | 50,83 |
| Всього | 1478 | 100 | 1242 | 100 | - 236 | 19 |
Загальна сума кредиторської заборгованості зменшилась на 236 тис. грн., через розрахунок зі страховиками та працівниками заводу. Позитивним є збільшення кредиторської заборгованості за товари, оскільки підприємство може більше часу користуватись чужими коштами, не беручи при цьому банківський кредит. На 51,8% зросла заборгованість перед бюджетом.
Таблиця 4.4
Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних активів ЧМОЗ за 2008-2009 роки
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту оборотних активів | 84 | 145 | + 61 |
| Коефіцієнт оборотності ОА | 4,274 | 2,476 | - 1,798 |
| Коефіцієнт завантаження ОА | 0,234 | 0,404 | + 0,17 |
| Сума вивільнених (залучених) коштів | - | + 2315,56 | - |
| Абсолютна сума прибутку на 1 грн. ОА | 0,030 | -0,678 | - 0,708 |
| Рентабельність ОА, % | 3 | -6,7 | -9,7 |
Спостерігається збільшення тривалості обороту оборотних активів на 61 день і коефіцієнт завантаження зріс на 0,17, що є негативним явищем на підприємстві, оскільки збільшує термін обертання і суму використаних активів для отримання прибутку. Це спричинено зменшення чистого доходу в 2009 році, порівняно з 2008 роком. Рентабельність з відємним значенням говорить про неефективне використання оборотних активів підприємством.
Важливим моментом в управлінні діяльністю заводу є визначення шляхів використання в обороті вільних оборотних коштів з максимальною ефективністю. Ефективне управління оборотними активами полягає в наступному [9, 103].
1. Вибір оптимального рівня і раціональної структури оборотних активів з урахуванням специфіки діяльності кожного підприємства. При цьому найбільш загальними умовами забезпечення раціональної структури оборотних активів для всіх підприємств незалежно від організаційно-правових форм господарювання та форм власності є такі. По-перше, вартість оборотних активів (без урахування грошових коштів) має бути більшою або дорівнювати сумі кредиторської заборгованості за товарними операціями. По-друге, сума дебіторської заборгованості на визначену дату за балансом повинна бути меншою або дорівнювати загальній сумі кредиторської заборгованості на відповідну дату.
2. Вибір оптимального рівня джерел формування оборотних активів, враховуючи при цьому ефективність використання оборотного капіталу та ризику, який впливає на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства.
Наявність чистого оборотного капіталу, який дає змогу забезпечити рівень ліквідності балансу підприємства (абсолютної, поточної, загальної). Визначені коефіцієнти повинні перевищувати оптимальні значення або дорівнювати їм. Слід зазначити, що в практиці господарювання мінімальна величина чистого оборотного капіталу має бути не нижче 10% загального обсягу оборотних активів, інакше підприємство може втратити платоспроможність. У разі від’ємного значення чистого оборотного капіталу підприємство змушене залучати кредити комерційного банку. Забезпеченість підприємства оптимальним розміром грошових коштів, який залежить від обсягу виробництва та швидкості оборотності оборотних активів, у тому числі і грошових коштів. Ефективне управління оптимальним розміром грошових коштів досягається прискоренням надходження грошових коштів на поточний рахунок підприємства, скороченням періоду для здійснення розрахунків за відвантажену продукцію, підвищенням ефективності від вкладених грошових коштів. Завдання підвищення ефективності використання грошових коштів може бути досягнуте через інвестування у високоліквідні фінансові інструменти або зберігання тимчасово вільних грошових коштів на депозитних рахунках комерційних банків. Підвищується ефективність використання грошових коштів за рахунок мінімізації сукупних витрат на їх утримання і зворотної конвертації короткострокових вкладень у готівкові засоби платежу.
4. Вибір оптимального операційного і фінансового циклів через скорочення виробничого процесу, прискорення оборотності дебіторської заборгованості та уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.
5. Оптимізація параметрів розрахункових операцій на основі вимог та потреб моделі управління дебіторською заборгованістю, а також строку іммобілізації фінансових ресурсів у сферу обігу, мінімізація тривалості обороту оборотного капіталу, здійснення розрахунків з постійними покупцями шляхом періодичних платежів, тобто періодичних грошових переказів.
Основною складовою джерел формування оборотних засобів підприємств повинні бути власні джерела, оскільки вони забезпечують їх фінансову стійкість, платоспроможність в довгостроковому періоді, а отже, знижують ризик банкрутства.
Власні оборотні кошти - це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток тощо). У процесі виробництва потреби у власних оборотних коштах можуть зменшуватись за рахунок застосування так званих прирівняних до них коштів, які, по суті, є частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних (у зв'язку з одноразовістю виплати по заробітній платі, оплаті відпусток). Прирівняні до власних оборотні кошти називають стійкими пасивами.
Таблиця 4.5
Аналіз оборотності та ефективності використання власних оборотних активів ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту ВОК | 53 | 30 | - 15 |
| Коефіцієнт оборотності | 6,813 | 5,67 | - 1,143 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,147 | 0,176 | 0,029 |
| Коефіцієнт забезпечення | 0,563 | 0,077 | - 0,486 |
| Коефіцієнт маневрування | 0,259 | 0,016 | - 0,243 |
| Абсолютна сума прибутку на 1 грн. ОА | 0,14 | - 2,135 | - 2,275 |
| Рентабельність ОА, % | 14 | - 213,5 | - 227,5 |
За окремими показниками очевидно, що завод покращив використання ВОК, так тривалість обороту в 2009 році зменшилась на 15 днів, також коефіцієнт оборотності зменшився на 1,143. Проте зниження коефіцієнта забезпечення на 0,486 свідчить про зменшення частки ВОК в сумі оборотних активів. Від`ємна рентабельність показує негативний результат протягом господарської діяльності за 2009 рік, і від'ємне значення чистого прибутку.
Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу встановити нестачу або надлишок власних оборотних коштів.
Нестача власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх, що може бути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання (наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.
Основними причинами нестачі власних оборотних коштів можуть бути:
¾ незадовільна робота маркетингової служби;
¾ недоотримання передбаченого прибутку;
¾ невисока відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання;
¾ несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;
¾ наявність необґрунтованої дебіторської заборгованості тощо.
¾ значне зростання цін у результаті інфляційних процесів.
Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів над їх нормативами, необхідними для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах.
До причин появи надлишку власних оборотних коштів можна віднести:
¾ перевищення фактично отриманого прибутку над передбаченим планом;
¾ несплату в повному обсязі платежів до бюджету та ДЦФ;
¾ безоплатного надходження товарно-матеріальних цінностей;
¾ неповного використання прибутку на інші цілі, передбачені фінансовим планом, тощо.
У сучасних умовах господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над необхідною - явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.
Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів з нормативною, можна судити про абсолютну зміну їх величин.
Розглянемо оборотність та ефективність використання запасів.
Таблиця 4.6
Аналіз оборотності та ефективності використання запасів ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту | 42 | 73 | 31 |
| Коефіцієнт оборотності | 8,531 | 4,93 | - 3,601 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,117 | 0, 203 | 0,086 |
| Сума вивільнених (залучених) коштів | + 1176,76 | ||
| Абсолютна сума прибутку на 1 грн. | 0,175 | - 0,856 | - 1,031 |
| Рентабельність, % | 17,5 | - 185,6 | - 203,1 |
Порівнюючи з 2008 роком, в 209 році тривалість обороту запасів зросла на 31 день, а коефіцієнт оборотності зменшився на 3,601, що є негативним явищем, оскіль необхідно більше часу для виготовлення продукції.
При цьому в процесі виробництва знадобилось залучення додаткових коштів (1176,76 тис. грн).
Рентабельність використання запасів зменшилась на 203,1% через отриманий збиток в 2009 році.
Таблиця 4.7
Аналіз оборотності та ефективності використання виробничих запасів ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту | 28 | 50 | 22 |
| Коефіцієнт оборотності | 12,493 | 7,138 | - 5,355 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,08 | 0,14 | 0,06 |
| Сума вивільнених (залучених) коштів | + 392,48 | ||
| Абсолютна сума прибутку на 1 грн. | 0,256 | - 2,683 | - 2,939 |
| Рентабельність, % | 25,6 | - 268,3 | - 293,9 |
Зменшилась кількість оборотів, що здійснюють запаси за період на 5,355, при цьому тривалість обороту збільшилась на 22 дні. Рентабельність з відємним знаком говорить про відсутність прибутку в 2009 році від використання запасів. За 2009 рік завод залучив 392,48 тис. грн. через сповільнення оборотності запасів.
Розглянемо наліз оборотності та ефективності використання готової продукції, як виду запасів.
Таблиця 4.8
Аналіз оборотності та ефективності використання готової продукції ЧМОЗ за 2008-2009 роки
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту | 10 | 20 | 10 |
| Коефіцієнт оборотності | 35,919 | 18,328 | - 17,591 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,028 | 0,055 | 0,027 |
| Сума вивільнених (залучених) коштів | + 379,6 | ||
| Абсолютна сума прибутку на 1 грн. | 0,736 | - 6,902 | - 7,638 |
| Рентабельність, % | 73,6 | - 680,2 | - 333,8 |
Протягом 2009 року заводу довелось залучити 379,6 тис. грн. для підтримки процесу виробництва. При цьому зросла тривалість обороту на 10 днів, а також завантаження готовою продукцією на 0,027, що є негативним явищем. Якщо в 2008 році рентабельність готової продукції у складі запасів становила 73,6%, то відхилення за 2009 рік склали 333,8%.
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованостей допоможе детальніше охарактеризувати стан оборотних активів заводу.
Таблиця 4.9
Аналіз дебіторської заборгованості ЧМОЗ за 2008-2009 роки Тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту | 21 | 34 | 13 |
| Коефіцієнт оборотності | 16,915 | 10,523 | - 6,392 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,059 | 0,095 | 0,036 |
| Частка дебіторської заборгованості в поточних активах | 0,282 | 0,102 | - 0,18 |
Тривалість обороту дебіторської заборгованості зросла на 13 днів, при зменшенні коефіцієнта оборотності на 6,392. Частка дебіторської заборгованості в поточних активах зменшилась на 0,18 в зв’язку із зменшенням вартості дебіторської заборгованості в 2009 році на 947 тис. грн.
Таблиця 4.10
Аналіз кредиторської заборгованості ЧМОЗ за 2008-2009 роки Тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Тривалість обороту | 28 | 76 | 48 |
| Коефіцієнт оборотності | 12,672 | 4,724 | - 7,948 |
| Коефіцієнт завантаження | 0,079 | 0,212 | 0,133 |
| Частка кредиторської заборгованості в поточних активах | 0,385 | 0,923 | 0,538 |
Ріст частки кредиторської заборгованості в поточних активах на 53,8% спричинених зменшення суми поточних активів в 2009 році, порівняно з 2008. Значною мірою зменшився коефіцієнт оборотності - 7,948, і тривалість обороту на 48 днів, що говорить про збільшення терміну погашення заборгованості перед кредиторами.
Порівняємо зміни дебіторської і кредиторської заборгованостей у вигладі таблиці.
Таблиця 4.11
Стан дебіторської і кредиторської заборгованості ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Дебіторська заборгованість | 1084 | 137 | - 947 |
| Кредиторська заборгованість | 1297 | 1122 | - 175 |
Значне зменшення дебіторської заборгованості свідчить про розрахунок з заводом його боржників. Зменшення кредиторської заборгованості лише на 175тис. грн., говорить про те, що підприємству продовжили термін кредитування.
Така ситуація не може оцінюватися однозначно. З одного боку, підприємство активно користується "чужими" коштами у своїй господарській діяльності, а з другого - зростає ризик неплатоспроможності підприємства.
Узагальнюючи аналіз оборотних активів слід зазначити, що ЧМОЗ достатньою марою ними забезпечене, проте дані свідчать про неефективне їх використання в процесі господарської діяльності. Тому основним завданням є прискорити оборот оборотних активів.
На стадії створення виробничих запасів - це раціональне їх використання; ліквідація наднормативних запасів матеріалів; удосконалення нормування; поліпшення організації постачання, у тому числі через установлення чітких договірних умов і забезпечення їх виконання, оптимальний вибір постачальників, налагодження роботи транспорту; поліпшення організації складського господарства.
На стадії незавершеного виробництва - упровадження прогресивної техніки та технології, зокрема безвідхідної та маловідхідної; розвиток стандартизації й уніфікації; удосконалення форм організації виробництва; удосконалення системи економічного стимулювання, економного використання сировинних та паливно-енергетичних ресурсів; удосконалення використання основних фондів, насамперед їх активної частини.
На стадії обігу - це раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків; своєчасне оформлення документації та прискорення її руху; дотримання договірної та платіжної дисципліни.
Прискорення оборотності оборотних коштів дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без додаткових фінансових ресурсів.
