2020-01-14
103
23 грудня 1993 року було прийнято Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”. Цей Закон встановлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів від перешкоджання виконання поставлених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров’я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв’язку із службовою діяльністю цих працівників.
Відповідно до цього Закону захисту підлягають працівники суду і правоохоронних органів, а також працівники Антимонопольного комітету України, які беруть безпосередню участь відповідно у:
а) розгляд судових справ у всіх інстанціях;
б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення;
в) оперативно - розшуковій діяльності;
г) охороні громадського порядку і громадської безпеки;
д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, поста-нов органів дізнання і попереднього слідства та прокурорів;
е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України;
є) нагляді і контролі за виконанням законів.
Близькі родичі, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, посягання на життя, здоров’я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і првоохоронних органів покладених на них обов’язків і здійсненню наданих прав.
Відповідно до законодавства України працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право:
а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброю з метою забезпечення правомірних наказів і усних вимог, що добровільно не виконуються, для захисту особистої безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна;
б) вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов’язків, а в разі необхідності - для особистого за-хисту, а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів;
в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки;
г) отримувати материальну компенсацію в разі загибелі працівника, або іншого ушкодження здров’я, знищення чи пошкодженння його житла і майна у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Життя і здоров’я працівників суду і правоохоронних органів підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів. Для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, недоторканності житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися віповідно до законодавства такі заходи:
а) особиста охорона, охорона житла і майна;
б) видача зброї, засобів індивідуального захисту і спові-щення про небезпеку;
в) встановлення телефону за місцем проживання;
г) використання технічних засобів контролю і прослу-ховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
д) тимчасово розміщення у місцях, що забезпечують безпеку;
е) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту
є) переведення на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце проживання.
Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівника суду або правоохороного органу та його близьких родичів може бути:
а) заява працівника або його близького родича;
б) звернення керівника відповідного державного органу;
в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози здоров’ю, житлу і майну осіб, які підлягають захисту.
Рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки приймають:
а) керівники органів внутрішніх справ – щодо захисту пра-цівників відповідного органу внутрішніх справ, державної лісової охорони, рибоохорони, митних органів та їх близьких родичів;
б) керівники органів служби безпеки – щодо захисту пра-цівників служби безпеки та органів системи Управління державної охорони, їх близьких родичів;
в) керівники прокуратури – щодо захисту працівників про-куратури та їх близьких родичів;
г) голова суду – щодо захисту працівників віповідного суду та інших органів та їх близьких родичів;
д) керівник органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів та їх близьких родичів.
Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів покладається:
а) щодо працівників служби безпеки і органів системи Управління державної охорони – на органи служби безпеки;
б) щодо працівників органів охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України;
в) щодо інших працівників – на органи внутрішніх справ.
З цією метою у структурі зазначених органів створюються спеціальні підрозділи.
Для захисту військовослужбовців командири військових частин вживають таких заходів:
а) відрядження до іншої частини або військової установи;
б) переведення на нове місце служби.
Органи, які приймають рішення про забезпечення безпеки, одержавши заяву (повідомлення) про загрозу безпеці вище-перелічених осіб зобов язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невід-кладних випадках – негайно, прийняти рішення про засто-сування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. Про прийняте рішення виноситься мотивована постанова з зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки і строків їх здійснення, про що письмово повідомляється заявник. Якщо заходи безпеки застосовуються не на прохання особи, яка береться під захист, то на це має бути одержана її згода. У разі, коли є достатньо даних, що вказують на ознаки злочину, в порядку, передбаченому кримінально – процесуальним законодавством, приймається рішення про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи або передачу заяви (повідомлення) про злочин за підслідністю чи підсудністю.
Рішення органів про вжиття спеціальних заходів щодо працівників суду, правоохоронних органів та їх близьких ро-дичів є обов язковими для виконання відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.
Контроль за забезпеченням захисту працівників суду, пра-воохоронних органів та їх близьких родичів здійснюють відповідно Міністр внутрішніх справ України, Голова служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Верховного Суду України, Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України.
Нагляд за дотриманням законності при забезпеченні захисту працівників суду, правоохоронних органів та їх близь-ких родичів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Висновок.
Провідне місце в державному механізмі України займають правоохоронні органи - державні органи, основною функцією є забезпечення законності та охорони правопорядку, боротьби з правопорушеннями, охорони законних прав та інтересів громадян і держави в цілому.
Розглянувши систему правоохоронних органів України до числа якої входять: суд, прокуратура, органи юстиції, внутрішніх справ, державної безпеки та інші органи, можна сказати що кожен з цих органів виконують різні функції але вони всі стоять на захисті прав і свобод громадян України і контроль за дотриманням законів України.
Держава створює такі органи, діяльність яких називається правоохоронною. Ця правоохоронна діяльність є владою, яка здійснюється за допомогою правового впливу, наділена правомочностями застосовувати заходи державного примусу, які відбуваються тільки на основі закону і у встановленому ним порядку.
До системи правоохоронних органів як ми знаємо відносяться інші державні установи і громадські організації, які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності, хоча в цілому їхні функції не зводяться до останьої, а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій слід звернути увагу на органи юстиції та адвокатуру, які теж відіграють важливу роль в механізмі держави.
Література.
1. “Основи держави і права”, Ф.Ф. Брецко, Ужгород – 1995 р.
2. “Коментар до Конституції України”, Київ - 1996 р.
3. “Основи конституційного права України”, Юрінком - 1997 р
4. “Хрестоматія з правознавства”, І.П. Козінцев, Л.Я. Бойко –“Юрінком”, Київ - 1996 р.
5. Закон України “Про прокуратуру” – від 5.11. 91 р.
6. Закон України “Про міліцію” – від 20.12.90 р.
7. Закон України “Про Службу безпеки України” - від 25.03.92 р.
8. Журнал “Віче” – березень 1992 р.
