Служба безпеки України

Правовий статус Служби безпеки України визначається Законом України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року, який складається з таких розділів: “Загальні положення”, “Система організація діяльності Служби безпеки України”, “Повноваження Служби безпеки України ”, “Соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України ”, “Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України”, “Відповідальність за правопорушення у сфері діяльності Служби безпеки України”.

Закон закріплює, що Служба безпеки України - це держав-ний правовий охоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.                                                 

На службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції:

1) захист державного суверенітету, захист незалежності України;

2) захист конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково - технічного і оборонного потенціалу України;

3) захист законних інтересів держави та прав і свобод громадян від розвідувально - підривної діяльності іноземних спеціальних служб, з боку певних злочинних організацій, груп людей чи навіть окремих осіб;

4) попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму;

5) боротьба з організованою злочинністю у сфері управління і економіки, мафією і корупцією, які створюють загрозу життєво - важливим інтересам України.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов’язана:

1) здіснювати розвідувальну та інформаційно - аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем охорони, інших питань, пов’язаних з національною безпекою України;

2) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено до компетенції згідно закону;

3) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попе-редження, виявлення, припинення і розкриття будь - яких форм розвідувально - підривної діяльності проти України;

4) брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту державних таємниць України;

5) забезпечувати захист особистої безпеки громадян;

6) сприяти прикордонним військам в охороні державного кордону;

7) забезпечувати засекреченим і шифровим зв’язком державні органи України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється урядом України.

Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмеженні у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.

Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Органи Служби безпеки України в разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов’язків прав чи свобод людини повинні вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.

Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов’язана дати їм письмове пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових осіб та органів Служби безпеки України.

Службі безпеки України, її органам і співробітникам для використання покладених на них обов’язків надається право:

- вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повно-важень Служби безпеки України, перевіряти у зв’язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльністі;   

- подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, в тому числі про припинення роботи, пов’язаної з державними таємницями, яка виконується з порушенням встановлених правил;

- одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки  України від міністерств і устанонов, організацій, військових частин, громадян та їх об’єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю;

- входити у порядку, погодженому з адміністрацією підпри-ємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

- - мати слідчі ізолятори для утримання осіб, взятих під варту та затриманих органами Служби безпеки України;       

- морально і матеріально заохочувати співробітників Служби безпеки України та інших осіб за заслуги по забезпеченню державної безпеки; представляти їх у встановленому порядку до державних нагород;    

- безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, а також попутним транспортом.

Служба безпеки України у своїй діяльності підпоряд-кована Президенту і підконтрольна Верховній Раді України.

Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотримання нею законодавства здійснюється постійною комісією Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки.

Контроль за діяльністю Служби безпеки здійснюється з боку Президента України. Вищий нагляд за додержанням і правильним засуванням законів Службою безпеки України здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Кадри Служби безпеки України складають:

а) співробітники – військовослужбовці;

б) працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України.  

в) військовослужбовці строкової служби.

 

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній, договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я ефективно виконувати службові обов’язки.

Держава забезпечує соціальний, правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України. Вони перебувають під захистом закону. Недоторканість, честь і гідність, життя і здоров’я співробітників Служби безпеки України від злочинних посягань охороняється законодавством.

 

Митні органи.

 

Важливим напрямом державної діяльності є митна справа, яка включає в себе встановлення порядку та організацією пе-реміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладання митом, оформлення, здійснення контролю та інших доходів щодо реалізації митної політики в Україні.

Митні органи України складають єдину систему, яка включає державну митну службу України, регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації.

Законодавством встановлюється компетенція митних органів щодо виконання таких функцій: захисту економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов’язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи, митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил.

Митні органи України при проведенні в життя митної політики розв’язують такі основні завдання:

1) захист економічних інтересів України;

2) контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

3) забезпечення виконання зобов’язань, які випливають з  між-

народних договорів стосовно митної справи;

4) використання засобів митно - тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

5) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів і 

інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

6) комплексний контроль разом з національним банком України за валютними операціями;

7) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків дер-жавних інтересів на зовнішньому ринку;

8) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

9) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

10) співробітництво з митними органами зарубіжних країн, а також міжнародними організаціями з питань митної справи;           

11) ведення митної статистики.

Органи митної служби України виконують такі основні функції: фіскальну, інформаційну та правоохоронну.

Завдання фіскальної полягає в зборі мита за експортно - імпортні операції, а також оформлення документів юридичних та фізичних осіб, яке обкладається митним збором.

Завдання інформаційної функції полягає у зборі інфор- мації обробці та поширення статистики серед відповідних державних структур. Це дає можливість чіткіше прогнозувати і контрулювати стан економічних зв’язків, активно впливати на ці процеси.

Завдання правоохоронної функції полягає у боротьбі із злочинністю передусім   з таким явищем, як контробанда (тоб- то незаконне перевезення зброї, наркотиків, культурних цінностей). З 1991 року діє державний митний комітет України. У своїй діяльності митна служба України керується Митним кодексом  та законами України.

Митні органи України становлять систему органів управ-ління митною справою, яка включає: Державний митний комітет (створюється Президентом України); територіальні митні управління (створюються Кабінетом Міністрів України); інші митні установи (митні пости).

 Митна справа в Україні регулюється: а) Митним кодек-сом України; б) Законом України  “Про Митну справу в Україні 1991 рік ”; в) Закон України “Про єдиний митний тариф ”; г) Декретами Уряду України; д) іншими актами чинного законодавства України.