Законодавча база щодо створення ВЕЗ в Україні

Для України необхідність створення локальних зон сприятливого інвестиційного клімату, зокрема через створення різних типів ВЕЗ, обумовлена.

вичерпністю потенціалу преференційного режиму для україсько-зарубіжних підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних інвесторів в цілому, відсутністю прямої кореляції між посиленням стимулюючих заходів та масштабами і, особливо, результативністю іноземної інвестиційної діяльності,

негативним впливом на мотивацію іноземних інвесторів практики багаторазових змін у загальному нормативно-правовому регулюванні,

необхідністю ефективнішого використання реально залученого в економіку України іноземного підприємницького капіталу;

наявністю першочергових і критично важливих національних пріоритетів реалізації іноземних інвестицій.

В Україні формується правова база для створення ВЕЗ. У відповідності із чинним законодавством, спеціальна (вільна) економічна зона визначається як частина території України, на якій створюються та діють спеціальний правовий режим економічної діяльності й спеціальний порядок застосування та дії законодавства України Такі зони мають створюватись для залучення іноземних інвестицій та розвитку спільної підприємницької діяльності для збільшення експорту товарів і послуг, а також поставок високоякісних товарів на внутрішній ринок, залучення та впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природо ресурсного потенціалу; вирішення завдань соціального розвитку

Статус та територія ВЕЗ, а також строки її функціонування визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної зони

В 1994 р. Кабінет Міністрів затвердив Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні з обґрунтуванням цілей, завдань і основних принципів БЕЗ, стратегії їх розвитку, поетапності формування в контексті національних інтересів. Сформовано також Міжвідомчу комісію з розгляду та підготовки документів про створення БЕЗ із терміном розгляду відповідних заяв у 60-ти денний строк.

У цілому сформувавши правову та інституціональну основи для створення БЕЗ і маючи конкретні ініціативи й пропозиції регіонів, підприємств та організацій, український уряд і законодавці можуть приймати відповідні рішення. Доцільно комплексно використовувати всі відомі підходи до створення БЕЗ: функціональний, територіальний та функціонально-територіальний. Серед функціональних зон пріоритетними є технопарки та технополіси, комплексні виробничі та експортні зони, а також зони, які сприяють розвиткові ринкової інфраструктури. Територіальні БЕЗ найбільш актуальні в районах, що межують з Росією, Білорусією, східноєвропейськими країнами.

Серед відомих проектів слід згадати Міжнародний портово-промисловий комплекс у Оденський області; зону вільного підприємництва у Придунайському регіоні з експортно-промисловою зоною в Ізмаїлі; Миколаївську зону вільного підприємництва; вільну туристичну зону в Криму; "Інтерпорт-Захід-Чоп";

вільний економічний район "Чернігів-Північ", вільні економічні зони за ініціативами Закарпатської, Чернівецької, Донецької, Дніпропетровської областей; технопарки і технополіси на базі науково-технічного потенціальну Києва, Харкова, Львова, Одеси, Донецька, Дніпропетровська.

Суперечливий характер БЕЗ не знижує їх стимулюючої ролі у формуванні політико-правових, економічних, соціально-культурних та інфраструктурних передумов міжнародної інвестиційної діяльності. В Україні створення сприятливого інвестиційного і підприємницького клімату найбільш реальне сьогодні саме у чітко орієнтованих на пріоритети національної економіки ВЕЗ.

Таким чином, суб'єкти міжнародної інвестиційної діяльності постійно оцінюють середовища тієї країни, куди в тій чи іншій формі вкладається капітал. Інвестиційне привабливою може бути лише країна із відповідними (привабливими) параметрами, насамперед, параметрами загального політико-правового, економічного, інфраструктурно-інституціонального і соціально-культурного середовища. Важливе значення мають також інвестиційна привабливість окремих регіонів, галузей, підприємств (об'єктів) інвестування. Для стимулювання іноземного інвестування в пріоритетні для національної екоміки регіону, галузі чи конкретні об'єкти, а також у випадках, коли не вдається створити в країні в цілому сприятливий для інвестування загальний клімат, досить ефективним е ВЕЗ.X"

Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах установлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони. Правовий режим, що встановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах щодо іноземних інвесторів, не може створювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності, які є менш сприятливими, ніж установлені Законом України від 19 березня 1996 р. N 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування".

Законом України "Про загальні засади і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 р. визначається порядок створення спеціальних (вільних) економічних зон, управління спеціальними (вільними) економічними зонами, митні, податкові та валютно-фінансові умови їх функціонування, система державних гарантій інвесторам, регулювання економічних відносин з суб'єктами за межами спеціальних (вільних) економічних зон і громадян на території спеціальних (вільних) економічних зон, порядок в'їзду і виїзду з них, порядок ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон та інше. Крім названого закону, було також прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні" N 167 від 14 березня 1994 року.X

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Відповідно до Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" на території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів, а саме: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські зони тощо. При цьому деякі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.

На території спеціальної (вільної) економічної зони діє законодавство України з урахуванням особливостей передбачених Законом "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" або законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

Закон про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони не може суперечити Закону "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

У спеціальних (вільних) економічних зонах створюються сприятливі митні умови та режим митного оподаткування.

На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачених законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Державою гарантується суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі спеціальної (вільної) економічної зони і України.

Відповідно до законодавства України держава гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони при й ліквідації

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 року було затверджено Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні. В ній викладено цілі, правові основи, загальні принципи та передумови створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні, подано класифікацію таких зон та їх загальну характеристику. Значна увага приділена визначенню стратегії розвитку спеціальних (вільних) економічних зон в Україні.

Концепція містить класифікацію спеціальних (вільних) економічних зон, дещо відмінну від тієї, що міститься у Законі України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". Проте ця відмінність має лише редакційний характер. Так, відповідно до зазначеної концепції в Україні можуть створюватися зовнішньоторговельні, комплексні виробничі, науково-технічні, туристсько-рекреаційні, банківсько-страхові (офшорні) зони, зони прикордонної торгівлі. Крім вищезазначених, в Україні можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у собі риси та елементи зон різних типів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а також строк, на який вона створюється, визначає Верховна Рада України, що приймає окремий закон для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. X

Організаційні питання створення БЕЗ в Україні.

Сучасні вітчизняні розробки проектів створення вільних економічних зон виконані різними науково-проектними установами і більш або менш повно використовують "Типові методичні рекомендації щодо розробки техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон торговельно-виробничого типу".

Ці методичні рекомендації розроблені з метою створення єдиних методичних підходів та принципів обґрунтування доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і призначені для використання ініціаторами заснування БЕЗ, розробниками ТЕО проекту БЕЗ, а також всіма державними органами управління, які вповноважені проводити експертизу, приймати рішення щодо створення БЕЗ.

Техніко-економічне обґрунтування доцільності створення і функціонування вільних економічних зон - це організаційно-економічний і проектний документ, що визначає основні цілі і задачі створення БЕЗ, напрямки, можливі механізми реалізації, ресурсне забезпечення та ефективність формування і діяльності зони заданих типу та спрямування.

Розробка ТЕО БЕЗ має здійснюватись на основі Методичних рекомендацій, але з урахуванням специфічних умов об'єкту зонування та типу БЕЗ.

В основу розробки техніко-економічного обґрунтування БЕЗ мають бути покладені наступні принципи:

цільової спрямованості - відповідності проекту проведеному відбору основних проблем розвитку території або економічних суб'єктів із строгою координацією цілей, заходів щодо їх досягнення та передбачуваних результатів;

комплексності - урахування системного ефекту у соціальному, економічному, екологічному, інноваційному та інших аспектах;

альтернативності - мають розроблятись і оцінюватись з позицій ресурсного забезпечення і результативності функціонування не один, а декілька альтернативних варіантів заснування БЕЗ, як мінімум - варіанти сприятливого та несприятливого розвитку подій;

ефективності - тобто досягнення позитивних економічних, соціальних та інших результатів у відношенні до держави, регіону розміщення БЕЗ та населення, непогіршення існуючої на момент прийняття рішення про утворення вільної зони ситуації;

безпеки - дотримання умов безпеки держави, суб’єктів господарювання та окремих громадян в разі створення БЕЗ та формування її спеціального режиму діяльності;

екологічної безпеки, здійснення охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, безпеки життя, здоров’я людей, нормального функціонування структурних підрозділів та інституцій державної влади і управління;

передбачуваності соціально-економічних результатів;

відповідності пріоритетних напрямів розвитку БЕЗ та очікуваних результатів стратегічним напрямкам та програмам розвитку регіону розміщення ВЕЗ і держави в цілому.

До структури ТЕО створення конкретної ВЕЗ обов'язково входять (з можливою зміною послідовності та інтерпретацією) наступні розділи

"Аналіз вихідного рівня соціально-економічного розвитку базового об’єкту або території розташування ВЕЗ";

"Оцінка та пріоритетний відбір соціально-економічних проблем, які передбачається вирішувати створенням ВЕЗ";

"формування системи цілей";

"Обґрунтування вибору території, типу, функціональної та галузевої спрямованості ВЕЗ";

"Характеристика основних розділів та положень проекту ВЕЗ";

"Обґрунтування спеціального митного, податкового, валютно-фінансового та іншого режиму діяльності ВЕЗ, структури і повноважень органу господарського розвитку та управління зони", "Оцінка витрат на створення відповідної виробничої та соціальної інфраструктури, обґрунтування ресурсних потреб ВЕЗ та можливостей їх забезпечення", "Прогноз результативності та соціально-економічної ефективності створення і функціонування ВЕЗ". Основні оціночні показники, що входять до складу аналітичного розділу ТЕО ВЕЗ, характеризують стан розвитку виробничої сфери на території розташування ВЕЗ.

§ 5. Проведення експерименту у Північнокримській експериментальній економічній зоні "Сиваш".

Якщо підходити до питання створення та функціонування ВЕЗ в Україні з точки зору класичного юридичного оформлення меж зони, визначення питань митного оформлення тощо, то можна сказати, що на даний час в Україні не існує вільних економічних зон, схожих з тими, які існують у світі, але в той же час в Україні проводиться експеримент, основна мета якого - так звана "полігонна обкатка" законодавства та покращення економічної та соціальної ситуації в регіоні.

Указом Президента України від 17.11.95 р. № 1062 "Про заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експериментальній економічній зоні "Сиваш" розпочато проведення економічного експерименту у Північнокримському регіоні. Законом України від 23.02.96 р. № 65 "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" визначені пільгові умови ведення господарської діяльності для суб'єктів ПБЕЗ "Сиваш". Зокрема наступні:

-сировина, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться в Україну для потреб власного виробництва суб'єктами ПЕБЗ "Сиваш", не підлягають обкладанню ввізним митом та податком на добавлену вартість;

- сума податку на прибуток, нарахована відповідно до законодавства підприємствами-суб'єктами ПЕЕЗ "Сиваш", зменшується на 50 процентів у разі використання суми, на яку зменшується податок на прибуток, на реалізацію інвестиційних проектів у межах цієї зони;

- надходження в іноземній валюті на користь суб'єктів ПЕЕЗ "Сиваш" не підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у разі використання вивільнених валютних коштів на потреби розвитку цієї зони.

Цим же Законом визначено, що суб'єктами ПЕЕЗ "Сиваш" є зареєстровані згідно з законодавством на території ПЕЕЗ "Сиваш" суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти, затверджені Кабінетом Міністрів України, у межах цієї зони під час проведення локального економічного експерименту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.96 р № 455 затверджено положення про Північнокримську експериментальну економічну зону "Сиваш". Це Положення визначає економічні, організаційні, та правові засади проведення експерименту у ПЕЕЗ "Сиваш". Зокрема:

1. Північнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш" включає територію Красноперекопського району, міст Красноперекопська та Армянська Автономної Республіки Крим, у межах якої  проводиться економічний експеримент щодо розроблення моделі управління та господарювання в умовах переходу до ринкової економіки.

2. Керівним органом зони "Сиваш" є Адміністрація зони "Сиваш", що провадить свою діяльність у формі державної компанії, Статут якої затверджує Кабінет Міністрів України.

3. Експеримент проводиться з метою реалізації заходів:

- експериментального відпрацювання на практиці сучасних економічних механізмів та методів господарювання,

- впровадження передових вітчизняних і зарубіжних науково-технологічних розробок та винаходів;

- розвитку експортного потенціалу на основі ефективного комплексного використання сировинних, промислових та сільськогосподарських можливостей території;

- підготовки кадрового потенціалу, який відповідає вимогам організації високотехнологічного виробництва конкурентоспроможної продукції в умовах переходу до ринкової економіки;

- розв’язання проблеми зайнятості населення та інших соціальних проблем на території зони "Сиваш";

- створення і забезпечення умов для реалізації інвестиційних проектів;

- залучення зовнішніх та внутрішніх ресурсів для реалізації інвестиційних проектів розвитку підприємств регіону;

- створення та розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури

4. Реєстрація суб'єктів зони "Сиваш" здійснюється адміністрацією зони "Сиваш" в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України За реєстрацію суб'єктів зони "Сиваш" справляється плата, розмір якої встановлюється Адміністрацією зони "Сиваш" за погодженням з Мінфіном України. Кошти, отримані за реєстрацію суб'єктів зони "Сиваш", спрямовуються Адміністрації зони "Сиваш" та використовуються нею відповідно до поточних програм розвитку зони "Сиваш".

5. Інвестиційні проекти, реалізація яких пов'язана з наданням пільг суб'єктам зони "Сиваш", затверджується Кабінетом Міністрів України після розгляду та схвалення їх Спостережною радою по контролю за проведенням експерименту у Північнокримській експериментальній економічній зоні Сиваш, Контроль за проведенням експериментув Північнокримській експериментальній економічній зоні "Сиваш" здійснює Спостережна рада

б. Перелік товарів власного виробництва, експорт яких суб'єктами зони "Сиваш" підлягає квотуванню та ліцензуванню, установлюється Кабінетом Міністрів України. Товари власного виробництва суб'єктів зони "Сиваш" -товари, які повністю вироблені ними або піддані достатній обробці чи переробці на території зони "Сиваш" і які відповідають вимогам статті 18 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та мають відповідний сертифікат.

7 Кошти, отримані за рахунок надання суб'єктам зони "Сиваш" пільги щодо сплати податку на прибуток, спрямовуються ними на реалізацію інвестиційних проектів у межах зони "Сиваш".

8 Надходження в іноземній валюті на користь суб'єктів зони "Сиваш" не підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у разі використання вивільнених валютних коштів на потреби розвитку цієї зони.

9. Фінансування інвестиційних проектів у зоні "Сиваш" здійснюється відповідно до законодавства України за рахунок коштів суб'єктів підприємницької діяльності, бюджетних та позичкових коштів, іноземних інвестицій і кредитів, інших коштів

10. Основними завданнями Адміністрації зони "Сиваш" є

- розроблення стратегії і поточних програм розвитку зони "Сиваш", спрямованих   на здійснення напрямів проведення експерименту та забезпечення їх реалізації;

- сприяння залученню та раціональному використанню зовнішніх і внутрішніх фінансових та матеріальних ресурсів для забезпечення проведення економічного експерименту,

- розроблення разом з відповідними міністерствами та відомствами нормативних документів і заходів, спрямованих на забезпечення досягнення позитивних результатів експерименту,

- забезпечення ефективного управління майном (акціями, паями, частками), що перебуває у загальнодержавній власності та знаходиться на території зони "Сиваш", яке передається на час проведення експерименту Адміністрації зони "Сиваш";

- розроблення за позитивними наслідками експерименту проектів відповідних законодавчих актів про створення спеціальних (вільних) економічних зон.

На даний час Кабінетом Міністрів України вже прийнято розпорядження ЗО січня 1997 року № 52-р, яким затверджено перелік інвестиційних проектів, які реалізуються у Північнокримській експериментальній економічній зоні "Сиваш". Це:

1. "Виробництво хлібобулочних виробів", виконавцем якого є дочірнє підприємство фірми "Віалаки" (засновник - Фірма "Віалаки" м. Симферополь);

2. "Установка по виробництву туалетного мила "Джипсі" (ТОВ -виробничо-комерційна фірма "Башкурт");

3. "Виробництво газованої води" (ТОВ з іноземними інвестиціями "Інкос");

4. "Установка пакувального устаткування "ТЕТКА-РАК" на Красноперекопському міськмолзаводі (ЗАК з іноземними інвестиціями -українсько-турецька фірма "Тураеро").

Також планується затвердження нових інвестиційних проектів, які зараз знаходяться на узгодженні у відповідних міністерствах та відомствах України.

Необхідно відмітити, що ПЕБЗ "Сиваш" тільки почала працювати і про наслідки її роботи вести розмову ще рано. Але необхідно відмітити, що одну з основних цілей її створення вона вже виконала. Як передбачалося цей експеримент мав стати "полігонною обкаткою" законодавчої та нормативної бази щодо створення та функціонування БЕЗ в Україні. На даний час, як ми вже побачили вже створені та затверджені документи, на підставі яких проводиться робота в зоні проведення експерименту.