Хвороби, обумовлені впливом низьких температур

 

Переохолодження організму може виникати при роботі на відкритому повітрі в холодні пори року у будівельників, робітників гірничодобувної, вугільної, лісової промисловості, рибалок, геологів, сплавників лісу, нафтовиків, а також у виробничих приміщеннях з низькими температурами і при обслуговуванні обладнання із застосуванням охолоджуючої рідини.

Патогенез

У відповідь на вплив низьких температур зовнішнього середовища організм реагує пониженням тепловіддачі і підвищенням теплоутворення.

Перші реакції на вплив низьких температур проявляються посиленням функції центрального і вегетативного відділів нервової системи, активації ендокринних залоз, що сприяє підвищенню обміну речовин і теплоутворення з одночасним зниженням тепловіддачі. Спостерігається спазм судин шкіри, уповільнення кровотоку в них, скорочення пілоромоторних м'язів, яке супроводжується дрожами і утворенням "гусячої шкіри".

Подальше зниження температури призводить до згущення крові в судинах тканин, що охолоджуються, стазу, агрегації формених елементів крові і утворення тромбів, розвитку циркуляторної гіпоксії, глибоких дистрофічних змін, некрозу.

Клініка

Вплив низьких температур може спричиняти як місцеві ураження незахищених ділянок тіла, так і загальні ураження деяких органів та систем.

Загальне охолодження організму (гіпотермія) клінічно проявляється загальною слабкістю, сонливістю, синюшним забарвленням шкіри, зниженням температури тіла і AT. Свідомість порушена. У тяжких випадках - судоми.

В залежності від глибини ураження тканин виділяють чотири ступені відмороження:

- ураження поверхневого прошарку епідермісу, яке проявляється блідістю шкіри, потім - її почервонінням, набряком, парестезіями, болем;

- ураження базального прошарку епідерміса, що клінічно характеризується наявністю пухирів, значним болем;

- характеризується некрозом шкіри і підшкірної клітковини;

- проявляється ураженням м'яких тканин і кісток.

Тривале переохолодження кінцівок у вологому середовищі (робітники холодильників, торфопідприємств, рибалки) може бути причиною облітеруючого ендартеріїту. Клінічно хвороба проявляється побілінням шкіри пальців, зниженням шкірної чутливості, парестезіями, утрудненням активних рухів кінцівок і ослабленням пульсу на периферичних судинах.

Виділяють чотири стадії облітеруючого ендартеріїту:

1. стадія (спастична) характеризується функціональним ангіо-спастичним порушенням і проявляється болем, відчуттям занімілості, похолодання в кінцівках;

2. стадія (ішемічна) проявляється стійким ангіодистонічним синдромом з утворенням мікроангіотромбів;

3. стадія (некротична) клінічно характеризується появою виразок на кінцівках;

4. стадія (гангренозна), при якій має місце суха або волога гангрена кінцівок.

Лікування проводиться з урахуванням форми і тяжкості ураження. При загальному охолодженні організму постраждалі потребують зігрівання і спокою. Призначаються препарати, які покращують роботу серцево-судинної системи і дихання. Лікування облітеруючого ендартеріїту 1-2 стадії проводиться комплексно з призначенням фізіотерапевтичних процедур, спазмолітиків і аналгетиків, при 3—4-й - нерідко виникає потреба в хірургічному лікуванні.

Рекомендується, зокрема, призначення препаратів, які покращують мозковий і периферичний кровообіг (серміон, цинаризин), гангліоблокаторів (бензогексоній, пентацин, димекалін), ангіопротекторів (парамедін, етамзилат, анаверол та ін.). Доцільне призначення курсу вітамінотерапії.

Лікарсько-трудова експертиза

Особи, котрі перенесли легкі форми переохолодження, підлягають комплексному лікуванню, після повного видужання можуть продовжувати роботу за фахом.

Хворим з холодовим нейроваскулітом кінцівок, стійким больовим синдромом, підвищеною втомою кінцівок, їх набряком, зниженням чутливості і температури шкірних покривів визначається ступінь зниження працездатності.

Профілактика

В основі профілактики нервово-судинних захворювань кінцівок осіб, які тривалий час працюють в умовах низьких температур, лежить раціональна організація праці з регламентованими перервами для обігрівання в спеціальних пунктах, обладнаних сушилками для рукавиць, одягу і взуття, електрокип'ятильниками, термостатами для збереження гарячих страв.

Згідно з санітарними нормами усі робітники забезпечуються теплим одягом і взуттям.

 

Список використаної літератури

 

1. Артамонова В. Г., Зуев Г. И., Хаймович М. Л. Врачебно-трудовая экспертиза при профессиональных заболеваниях. - Л.: Медицина, 1975.-279 с.

2. Артамонова В. Г., Шаталов Н. Н. Профессиональные болезни: Учебник. - 2-е издание, перераб., доп. - М.: Медицина, 1988. - 416с.

3. Багнова М. А. Профессиональные дерматозы. - М.: Медицина, 1984.-304 с.

4. Дейнега В. Г. Професійні хвороби: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993.-232 с.

5. Костюк I. Ф., Капустник В. А. Професійні хвороби: Підручник.-2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Здоров'я, 2003. - 636 с.

6. Профессиональные болезни / Под ред. Е. М. Тарасова, А. А. Безродных. -М.: Медицина, 1976. -408 с.

7. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства: 2-е издание, перераб. и доп. Ю. И. Кундиев, Е. Н. Краснюк, В. Г. Бойко и др. / Под ред. Ю. Н. Кундиева, Е. Н. Краснюка. - К.: Здоров'я, 1989.-272 с.