Багато лінгвістів указують на той факт, що фразеологічні одиниці варто вважати такими тільки за наявності відповідного окремого слова, що є синонімом стосовно всього сполучення. Серед них Ш. Баллі, що говорив про фразеологічності сполучення у випадку наявності синоніма до нього, названого «словом-ідентифікатором» [ 9, 60 ]. Варто враховувати, що фразеологізми зі структурою речення, тобто прислів'я й приказки, можуть ідентифікуватися тільки за допомогою речень, наприклад, birds of a feather flock together – people who have the same interests, ideas; the blind leading the blind – when a person who is leading others knows as little as they do [31].
Професор Шанский Н. М. указує на те, що слова, що входять у структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що наближається за значенням до окремого слова. Отже, багато фразеологічних зрощень синонімічні словам: kick the bucket – to die; to send smb. to Coventry – to ignore і т.д.[28, 73].
Деякі прихильники теорії повної еквівалентності (Н.Н. Амосова, А.И. Смирницкий й ін.) розглядають фразеологізми як лексичні одиниці, що не бідують у специфічній класифікації, властивої тільки ім. Тому їх варто класифікувати в такий же спосіб, як класифікуються слова. Тому А. И. Смирницкий, включає фразеологію до складу лексикології [25.,15].
|
|
Проте, фразеологізм не може прирівнюватися слову повністю. Він являє собою лексичну одиницю більш складного типу, тому що смислове значення, що представляє фразеологічний зворот, виражається не одним словом, а сполученням двох і більше слів [22,12]. Відмітною рисою фразеологізму, на відміну від слова, є той факт, що слово складається з морфем, а фразеологізм – це сполучення слів, об'єднаних за граматичними законами мови. Головну еквівалентність фразеологічної одиниці слову можна визнати тільки в плані їхньої належності до мови й мовлення: і фразеологізм, і слово є одиницями мови, використовувані в мовленні як одиниці номінації [2,8].
Заслуговує на увагу питання про відмежування складних слів від фразеологічних одиниць. Варто відзначити, що багато мовознавців е враховували розходження між ними, покладаючись на такий критерій складного слова, як ідіоматичність, ігноруючи його структурними особливостями. Але складне слово, як і просте, володіє цельнооформленністю, що не є характерним для фразеологічної одиниці [1, 21].