Аналіз отриманих результатів розрахунку

Вході виконання розрахунків окремих функціональних елементів цифрової системи передачі інформації були отримані наступні результати:

розрахований інтервал дискретизації становить 500 мкс або частота дискретизації 2 кГц, яка визначається частотним спектром випадкового процесу;

для двійкового кодування 16 рівнями необхідна розрядність АЦП повинна складати не менше 4 розряди;

середня ентропія джерела повідомлень складає 4 біт/повідомлення і є максимально можливою для даного випадку (вважаючи, що повідомлення рівно ймовірні);

розрахована продуктивність кодера становить 8000 символів/секунда;

розрахована тривалість двійкового коду складає 125 мкс;

обраний завадостійкий циклічний код дозволяє виправляти однократні помилки. Значення надмірності коду становить 0,43;

практична ширина енергетичного спектру модульованого сигналу становить 48 кГц;

при обраній амплітуді вхідного сигналу 200 мВ відношення сигнал/шум становить 6,94, пропускна здатність каналу при цьому складає 143,5 кГц, а ефективність його використання – 33%;

значення розрахованих ймовірностей помилки демодулятора становить 0,0037, а ймовірність невиявлення помилки складає 0,0036.

Висновки за результатами аналізу

За результатами аналізу отриманих в ході розрахунків параметрів функціональних елементів системи передачі інформації можна сформулювати наступні висновки:

1. невисоке значення частоти дискретизації та розрядності АЦП знижує вимоги до елементної бази системи;

2. обраний модулятор та демодулятор ЧМ сигналу мають досить просту та легко реалізовану структуру;

3. кодер та декодер циклічного коду можна побудувати повністю на цифрових інтегральних мікросхемах, що значно спрощує схемну реалізацію цих пристроїв;

4. для зменшення ймовірності помилки при демодуляції сигналу необхідно збільшувати енергію сигналу;

5. зменшення ймовірності не виявлення помилки при декодуванні повідомлення можна досягти шляхом збільшення надмірності коду.

 

 

Закінчення

Різноманітність галузей застосування систем передачі інформації і використовуваних у них каналів зв’язку обумовлює дуже широкий діапазон питань, пов’язаних зі специфікою побудови і використання різних типів цих систем. Специфіка конкретних систем повинна враховуватися при оцінці конкретних положень і висновків теорії передачі повідомлень та їх практичному використанні. Наприклад, правильна побудова системи передачі інформації неможлива без урахування досить повних відомостей про структуру і статистичні характеристики перешкод, що діють у застосовуваних каналах зв’язку.

 

 

Список використаної літератури

1.Андрощук Р.А. Основи теорії передачі інформації. Ч2.-Житомир.ЖВІРЕ, 2006.-168 с.

2.СіденкоВ.П. Основи теорії передачі інформації. Ч1-Житомир. ЖВІРЕ, 2002.-316 с.

3. ГОСТ 3008-95.