Означення. Два ненульових вектори
і
називається колінеарними, якщо відповідні їм напрямлені відрізки паралельні або лежать на одній прямій.
Позначення:
||
(мал. 13).
Очевидно, колінеарні вектори або однаково напрямлені (мал. 13а), або протилежно напрямлені (мал. 12b). Нульовий вектор вважається колінеарним будь-якому вектору. Тому, якщо відомо, що деякі два вектори неколінеарні, то жоден з них не є нульовим вектором.
Теорема. (перша ознака колінеарності двох векторів). Два ненульових вектори
і
колінеарні тоді і тільки тоді, коли існує деяке число α таке, що
=α
. /1/
Доведення.
1. Необхідність. Нехай
||
. Тоді або
, або
. Якщо
, то
=
, оскільки ці вектори однаково напрямлені, то вони мають однакові модулі:
=
=
. Позначивши α =
, дістанемо
=α
. Якщо
, то аналогічно доводиться, що
= -
. Нехай α = -
, тоді також
= α
.
2. Достатність. Нехай виконується рівність /1/, тоді
і
або однаково, або протилежно напрямлені, а отже, вони колінеарні. Теорему доведено.
Зауваження 1. Якщо
= 0,
0, то теорема також справджується. У цьому випадку α =0.
Зауваження 2. Оскільки для колінеарних векторів
і
завжди існує тільки одне число α таке, що
= α
, то звідси формально можна написати: α =
, тобто можна розглядати відношення двох колінеарних векторів.
Відношення
:
двох колінеарних векторів розуміють як число, на яке треба помножити вектор
, щоб дістати вектор
. Отже, відношенням двох колінеарних векторів є число, яке дорівнює відношенню їх модулів, взяте зі знаком «плюс», якщо вектори
і
однаково напрямлені, і зі знаком «мінус», якщо вектори протилежно напрямлені.
Компланарність векторів
Означення. Три ненульових вектори називаються компланарними
якщо відповідні їм напрямлені відрізки паралельні одній площині або лежать в одній площині.
Очевидно, що коли компланарні вектори
,
,
відкласти від довільної точки O (
=
,
=
,
=
), то точки О, А, В, С лежатимуть в одній площині (мал. 14).
Отже, якщо вектори компланарні, то існують такі їх представники, які лежать в одній площині.
Очевидно, що якщо серед трьох векторів є два колінеарних, то ці вектори компанарні. І навпаки, якщо три вектори некомпланарні, то серед них немає колінеарних.
Теорема 1. (про розклад вектора за двома не колінеарними векторами). Якщо вектори
,
,
компланарні, а вектори
,
неколінеарні, то існують єдині числа α, βтакі, що:
= α
+ β
. /2/
Інакше кажучи, вектор
можна розкласти за векторами
і
і до того ж єдиним способом.
Доведення. Доведемо спочатку існування чисел α і β, що задовольняють рівність /2/. Відкладемо від деякої точки O вектори
=
,
=
,
=
. Оскільки ці вектори компланарні, то точки О, А, В, С лежать в одній площині. Вектори
і
неколінеарні, тому O, A, B не лежать на одній прямій.
Можливі два випадки:
1. Точка С належить прямій ОВ (мал. 15a). Тоді вектори
і
колінеарні і, отже, за попередньою теоремою,
= β
, де β – деяке число. Отже,
=0*
+ β
, тобто має місце розклад /2/.
2. С
(ОВ). Проведемо
|| OB (мал. 15b). Тоді за правилом трикутника
=
+
. Але ця рівність можлива тільки тоді, коли α =
, β =
. Дійсно, якби, наприклад, α
, то було б,
||
, що суперечить умові теореми. Отже, припущення неправильне. Тому існує єдиний розклад вектора
за векторами
і
. Теорему доведено.
Теорема 2. ( про розклад вектора за трьома некомпланарними векторами). Якщо вектори
,
,
некомпланарні, то для будь-якого вектора
, існують і притому єдині числа α, β, γ такі, що
= α
+β
+γ
.






