Нормативно-правові акти
1. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25 червня 1991 року з наступними змінами і доповненнями.
2. Водний кодекс України. — Офіц. вид., Текст із змінами та доп. станом на 20 квітня 2004 р. — К., 2004. — 136с.
3. Конституція України. - Офіц. вид. - К., 200ч. — 111с.
4. Кримінальний кодекс України. — Офіц. вид. — К., 2001. — 144с.
Підручники та моногафії
1. Актуальні проблеми водного господарства: Зб. наук. ст. / Є.М. Бабич (ред.) — Т.1. - Рівне, 1997. – 180 с.
2. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах (Загальна частина). – К., 1996. – 208 с.
3. Андрейцев В.І., Балюк Г.І., Бобкова А.Г., Ковальчук Т.Г., Краснова М.В. Екологічне право. Особлива частина. — К., 2001. — 544с.
4. Баб’як О.С., Біленчук П.Д. Екологічне право України. – К., 2001. – 216 с.
5. Барбашова Н.В.. Екологічне право України. — Донецьк, 2003. — 392с.
6. Великанова М.М. Аграрне та екологічне право України. – Ніжин., 2001. – 48 с.
7. Водне господарство в Україні / А.В. Яцик (ред.), В.М. Хорєв (ред.). — К., 2000. — 456с.
|
|
8. Давыдов С.П., Селезнева Н.Н. Экономика водного транспорта. / С.П. Давыдов, Н.Н. Селезнева. — М., 1991. — 276, с.
9. Дмитренко І.А. Екологічне право України. – К., 2001. – 352 с.
10. Долина Л.Ф. Російсько-український словник термінів з водовідведення, очистки стічних вод та охорони навколишнього середовища. — Д., 2001. — 72с.
11. Екологічне право: теорія, історія, практика. / Ред. М.І. Малишко. – К., 2004. – 60 с.
12. Забарный Г.Н., Шурчков А.В., Задорожная А.А. Технико- экономическое исследование целесообразности промышленного освоения для целей теплоснабжения термальных вод миоценового термоводоносного комплекса Закарпатского региона. — К., 1999. — 247с.
13. Збірник матеріалів конференції "Сучасні проблеми охорони і раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод" / Київський національний ун-т будівництва і архітектури; Український НДІ екологічних проблем / П.Д. Хоружий (ред.). — К, 2002. — 108с.
14. Малишко М.І. Екологічне право України. / Ред. В.З. Ярчук. – К., 2001. – 389 с.
15. Охрана трансграничных вод: Руководящие принципы для разработки политики и принятия решений / Европейская Экономическая комиссия. — Нью-Йорк; Женева: ООН, 1996. — 100 с.
16. Пінчук Н.М.. Підвищення економічної ефективності розвідки та використання прісних підземних вод України: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 / Національна гірнича академія України. — Д., 2000. — 204 с.
17. Попов В.К., Гетьман А.П., Размєтаєв С.В., Шахов В.С., Кулініч П.Ф. Екологічне право України. — Х., 2001. — 480с.
18. Рациональное использование и охрана поверхностных вод / Н.Д. Сорокин. — СПб., 2001. — 456с.
19. Тищенко Г.В. Екологічне право України. К., 2003. – 256 с.
|
|
Наукові статті
1. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну небезпеку: превентивні гарантії реалізації на захист // Право України – 2001. - №212. – С. 15-20.
2. Гриненко В. Екологія під охороною закону: кримінальна відповідальність за “Злочини проти довкілля” // Юридичний вісник України. – 2001.3-9 листопада.
3. Костицький В. Екологічна функція держави та економіко – правовий механізм охорони довкілля // Право України. – 2003.-№1- С. 147-148.
4. Трофанчук Т. система правового забезпечення стандартизації в сфері охорони довкілля і перспективи її розвитку // Право України. – 2003.-№6- С. 29-32.
5. Гримайло В. Поняття екологічного злочину: новий кримінальний кодекс України // Юридичний вісник України. – 2001.-19 грудня.
6. Трофанчук Т. система правового забезпечення стандартизації в сфері охорони довкілля і перспективи її розвитку // Право України. – 2003.-№6- С. 29-32.
Додаток 1
ПОРЯДОК
користування землями водного фонду
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 502
1. Цей Порядок визначає механізм користування землями водного фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання цих земель. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
2. До земель водного фонду належать землі, зайняті:
морями, річками, озерами, іншими водоймами, болотами, а також островами;
прибережними захисними смугами уздовж морів, річок і навколо водойм;
гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
береговими смугами водних шляхів.
3. У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтримання їх у належному стані.
4. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам (далі юридичні та фізичні особи) для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
5. Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.
Право постійного користування землями водного фонду посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними і міськими Радами.
Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною Радою і юридичною або фізичною особою.
6. Користувачі земель водного фонду зобов'язані: виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення,
забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування;
суворо дотримуватися встановленого режиму для зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів;
запобігати проникненню у водні об'єкти стічних вод, пестицидів і добрив через прибережні захисні смуги.
7. На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
|
|
Дозволи на проведення зазначених робіт видаються в установленому законодавством порядку.
8. Користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності.
На зазначених землях забороняється діяльність, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їхньому призначенню:
розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
зберігання та застосування пестицидів і добрив;
влаштування літніх таборів для худоби;
будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
миття і обслуговування транспортних засобів та техніки;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
9. Під час користування землями прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток, лиманів і на островах забороняється:
застосування стійких і сильнодіючих пестицидів;
влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більш як один кубічний метр на добу;
влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.
10. Користувачі, що експлуатують гідротехнічні (водопідпірні, водопропускні, водозахисні або водозабірні) споруди водогосподарських систем, зобов'язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи та правил експлуатації, здійснювати посадку, догляд і охорону лісів у смугах відведення каналів, гідротехнічних та інших споруд міжгосподарського значення.
|
|
На ділянках із штучно створеними лісонасадженнями та природними лісами у смугах відведення каналів, гідротехнічних споруд та інших споруд міжгосподарського значення допускаються рубки догляду та санітарні рубки, що проводяться згідно з рекомендаціями органів лісового господарства.
11. За використанням та охороною земель водного фонду здійснюється Державний контроль у встановленому законодавством порядку.
Додаток 2
ПОРЯДОК
справляння плати за спеціальне використання
водних ресурсів
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 1994 р. № 75
(Із змінами і доповненнями)
(Зібрання постанов Уряду України. 1994. № 5. Ст. 134;
№ 12. Ст. 300; 1995. № 6. Ст. 138; 1996. № 5. Ст. 175;
1996. № 12. Ст. 332)
1. Цей Порядок визначає єдині правила справляння плати за спеціальне використання водних ресурсів.
2. До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, яке може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
3. Плата відповідно до цього Порядку справляється за спеціальне використання водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення.
До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки всіх порядків;
б) підземні води.
До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення.
Перелік водних ресурсів місцевого значення визначається Державним комітетом по водному господарству за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
4. Плату за спеціальне використання водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності, крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб; підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи. (Дію пункту 4 зупинено)
5. Плата за спеціальне використання водних ресурсів справляється незалежно від того, надходили вони з водогосподарських систем (поверхневих, підземних) безпосередньо, від інших водокористувачів чи від підприємств комунального господарства.
При цьому крім плати за спеціальне використання водних ресурсів суб'єкти підприємницької діяльності сплачують постачальникам вартість послуг, пов'язаних з їх подачею.
6. Плата за спеціальне використання водних ресурсів не справляється:
за воду, що використовується для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
за підземну воду, яка є сировиною для технологічного процесу вилучення корисних копалин;
за підземну воду, яка вилучається з надр разом з корисними копалинами;
за підземну воду, яка вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забрудення, підтоплення, засолення, заболочення, зсуви тощо);
за воду, що пропускається через турбіни гідроакумулюючих станцій (ГАЕС), які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;
за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;
за воду, що використовується для протипожежних потреб;
за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст і населених пунктів;
за воду, що забирається для перекидання її у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Перелік підприємств (організацій), які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету по водному господарству, Державного комітету по житлово-комунальному господарству та Міністерства промисловості;
за морську воду.
Плата за спеціальне використання водних ресурсів для потреб водного транспорту не справляється з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходу з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування).
7. Внесення плати за спеціальне використання водних ресурсів не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти та штрафів за порушення природоохоронного законодавства, що стягуються в установленому порядку згідно з чинним законодавством.
Справляння плати за спеціальне використання водних ресурсів, установленої цим Порядком, не звільняє водокористувачів підземних вод від відшкодування витрат на проведення геологорозвідувальних робіт.
8. Розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, встановлюються відповідно до нормативів плати, обсягів використання води та лімітів її використання.
Зазначені платежі у межах установлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання стягуються з доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні первинних суб'єктів підприємницької діяльності.
9. Підприємствам гідроенергетики та водного транспорту розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів установлюються на основі нормативів плати:
для підприємств водного транспорту — залежно від вантажопідйомності або пасажиромісткості транспортних засобів;
для підприємств гідроенергетики — залежно від повного обсягу.води, що пропускається через турбінні агрегати, в тому числі за води, які використовуються для змазування і охолодження вузлів гідроагрегатів.
10. Окремим категоріям суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів.
11. Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення здійснюється в порядку, що визначається Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів.
12. За понадлімітне використання водних ресурсів плата обчислюється відповідно до пункту 8 цього Порядку та справляється у п'ятикратному розмірі.
13. Кількість використаної води суб'єктами підприємницької діяльності визначається за показниками вимірювальних приладів.
У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використання води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з урахуванням установлених постачальникові лімітів використання води з різних джерел і відповідних нормативів плати.
14. Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.
15. Термін сплати платежів визначається інструкцією про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів.
16. Суб'єкти підприємницької діяльності та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів згідно з чинним законодавством.
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів здійснюється державними податковими інспекціями.
17. Контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використання води здійснюють органи, Мінстату, Держводгоспу, Держжитлокомунгоспу.
Додаток 3
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок видачі дозволів на видобування
підземних вод
Затверджено наказом Мінекобезпеки України
від 28 липня 1994 р. № 79
(Витяг)
1. Загальні положення
Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Указу Президента України "Про управління в галузі використання і охорони надр України" від 30 квітня 1992 року № 287/92 і визначає порядок видачі дозволів на проведення робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод в Україні.
1.1. Дозвіл на проведення робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод — це офіційний документ, що засвідчує право підприємств, установ, організацій та громадян на виконання робіт по проектуванню, бурінню, ремонту експлуатаційних свердловин на воду, проведення тампонажних робіт.
1.2. Дозвіл, пов'язаний з видобуванням підземних вод, видається на:
- проектування водозаборів підземних вод;
- буріння експлуатаційних свердловин по видобуванню підземних вод;
- ремонт експлуатаційних на воду свердловин;
- проведення тампонажних робіт.
1.3. Дозвіл на експлуатацію водозаборів та експлуатаційних на воду свердловин видаються водокористувачам органами Мін природи України у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.92 р. № 459 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 1994 р. № 268.
1.4. Видачу дозволу на проведення пошуку і розвідки родовищ корисних копалин покладено на Держкомгеології України.
1.5. Основною метою видачі дозволу є:
- упорядкування робіт по бурінню експлуатаційних свердловин на воду;
- проведення бурових, ремонтних робіт та робіт по тампонажу свердловин на високому професійному рівні з використанням сучасних засобів виробництва, які забезпечують довгострокову та екологічно безпечну експлуатацію свердловин на воду;
- попередження забруднення підземних вод.
1.6. Право на одержання дозволу на проведення робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод мають підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування та форм власності, а також громадяни, у тому числі іноземні юридичні та фізичні особи.
2. Умови видачі дозволів
2.1. Суб'єктам підприємницької діяльності, що звернулись за дозволом на виконання декількох видів робіт при відповідному обгрунтуванні видається один дозвіл на комплексне виконання робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод в Україні.
2.2. Діяльність по видобуванню підземних вод до глибини 20 м для господарських та побутових потреб власниками земельних ділянок здійснюється без дозволів.
2.3. Погодження умов видачі дозволу або рішення про його відмову приймається в термін до 30 календарних діб від дня одержання документів.
2.4. Термін дії дозволу 5 років.
3. Порядок видачі дозволів
3.1. Дозвіл на право проведення робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод видається Мінприроди України при наявності відповідних документів.
3.2. Документи, що подаються до Мінприроди України, повинні бути погоджені з територіальними державними геологічними підприємствами при виконанні робіт на території конкретної області — згідно додатку 2.
3.3. Юридичні та фізичні особи, які бажають виконувати роботи по проектуванню, бурінню, тампонажні роботи, ремонт експлуатаційних свердловин на воду несуть відповідальність за об'єктивність поданих даних.
3.4. Видача дозволу здійснюється по формі згідно додатку 3.
3.5. У випадках відмови від розгляду матеріалів органом, який погоджує або недотримання ним встановлених термінів їх розгляду, питання про можливість видачі дозволу приймається Мінприроди України самостійно.
3.6. Ведення обліку видачі дозволу здійснюється органом, який його видає.
4. Зміна умов та характеру проведення робіт по видобуванню підземних вод та скасування дозволу
4.1. При необхідності у зміні умов та характеру проведення робіт користувач дозволу повинен одержати новий дозвіл.
Користувач повинен дати обгрунтування по переоформленні дозволу та подати документи передбачені додатком 1.
4.2. Дозвіл може бути анульовано у випадках:
- ліквідації підприємства, установи, організації — власника дозволу;
- перепрофілювання виробничої діяльності;
- прострочення терміну дії дозволу;
- невиконання умов дозволу.
4.3. Переоформлення дозволу та його скасування здійснюються органом, який його видав.
4.4. Спірні питання, які пов'язані з видачею, використанням та скасуванням дозволу на усі види діяльності в галузі видобування підземних вод, можуть бути передані на розгляд до суду або арбітражного суду.