Інноваційні технології реалізації навчально-виховного процесу

Конструювання навчального процесу в сучасній педагогічній літературі розглядається з двох сторін: навчання через інформацію і навчання через діяльність.

Особливу роль у контекстному навчанні грають активні форми і методи навчання чи технології активного навчання, що спираються не тільки на процеси сприйняття, пам'яті, уваги, а перш за все на творче, продуктивне мислення, поводження, спілкування.

Технології називають активними, тому що в них істотно міняються і роль навчальних (замість ролі інформатора роль менеджера), і роль тих, яких навчають, (інформація не ціль, а засіб для освоєння дій і операцій професійної діяльності).

В основу класифікації нами було покладено дві ознаки: наявність моделі (предмета чи процесу діяльності) і наявність ролей (характер спілкування тих, кого навчають).

По ознаці відтворення (імітації) контексту професійної діяльності, її модельного представлення в навчанні всі технології активного навчання поділяються на не імітаційні та імітаційні.

Не імітаційні технології не припускають побудови моделей досліджуваного явища чи процесу діяльності. Активізація досягається тут за рахунок добору проблемного змісту навчання, використання особливим образом організаційної процедури проведення заняття, застосування технічних засобів організаційної процедури ведення заняття, а також технічних засобів і забезпечення діалогічних взаємодій викладача і слухачів. До не імітаційних форм і методів можна віднести проблемну лекцію, семінар-дискусію з ”мозковою атакою” чи без її, виїзне практичне заняття, програмоване навчання, курсову, дипломну роботу, стажування без виконання посадової ролі. Очевидно, що перераховані технології навчання створюють можливості не тільки передавати визначену інформацію тим, кого навчають, але і створювати передумови для розвитку деяких загальних і професійних навичок і умінь.

В основі імітаційних технологій лежить імітаційне чи імітаційно-ігрове моделювання, тобто відтворення в умовах навчання з тією чи іншою мірою адекватності процесів, що відбуваються в реальній системі. Побудова моделей і організація роботи слухачів з ними дають можливість відбити в навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід в умовах професіональної діяльності.

У відповідності з другою ознакою класифікації - наявність ролей - передбачається ігрова процедура в роботі з моделлю, тобто спілкування тих, кого навчають між собою і з викладачами в процесі імітації. За цією ознакою всі імітаційні технології поділяються на ігрові і неігрові. Розглянемо спочатку неігрові форми і методи, що представлені великою групою конкретних ситуацій.