У чому полягають відмінності між психологічним консультуванням і психотерапією?

 

Розв’язання:

Консультативна діяльність соціально-психологічної служби за своїми завданнями стоїть близько до просвітницької та профілактичної і є однією з важливих форм їх проведення. Разом із тим консультування - це специфічний вид практичної роботи психолога, що характеризується особливими формальними і змістовими ознаками.

Поняття психологічного консультування. Розгляд цих ознак почнемо з визначення самого поняття "психологічне консультування". Це поняття є чи не найбільш уживаним в літературі, присвяченій питанням психологічної допомога, і, на перший погляд, видається цілком чітким і зрозумілим. Проте в його трактуванні різними авторами існують певні розбіжності.

Можна сказати, що у вітчизняній психології загальноприйнятим є розуміння психологічного консультування як психологічної допомоги здоровим людям у складній життєвій ситуації. Однак при цьому в деяких працях термін "психологічне консультування" вживається як синонім понять "психотерапія" (позамедична модель) і "психологічна корекція", оскільки вказані поняття, на думку авторів, тотожні як за змістом (використання групової динаміки, особливостей контакту консультанта і клієнта, спеціальних технік), так і за кінцевою метою - створення сприятливих умов для повноцінного особистісного розвитку, спілкування, життя в цілому тих, хто звертається по допомогу.

Інші автори, не заперечуючи близькість за змістом понять "психологічне консультування" і "психотерапія", вважають доцільним усе ж закріпити поняття "психологічне консультування" за сферою допомоги здоровим людям, залишивши поняття "психотерапія" сфері допомоги психічно хворим, оскільки, по-перше, консультативна робота із здоровими людьми не є терапією (лікуванням) у точному значенні цього слова, по-друге, професійні дії психолога-консультанта і психотерапевта у цих різних сферах допомоги людям мають суттєві відмінності, що зумовлюються передусім мірою відповідальності спеціаліста за стан клієнта (Е. Ейдеміллер, В. Юстицький, Г. Абрамова).

Існує позиція, згідно з якою консультування зорієнтоване переважно на допомогу клієнтові в реорганізації його міжособистісних стосунків, у той час як психотерапевтичний вплив спрямований насамперед на розв'язання глибинних особистісних проблем людини, що лежать в основі більшості життєвих труднощів і конфліктів (Ю. Альошина). Отже, розмежування понять "психологічне консультування" і "психотерапія" тут здійснюється на основі розведення змісту роботи, яку виконують психолог-консультант і психотерапевт, що зумовлює різні вимоги до ступеня їхньої психологічної підготовки.

У галузі вікової та педагогічної психології поняття "психологічне консультування" найчастіше трактується як вид психологічної допомоги, який має діагностично-рекомендаційний характер і є засобом підвищення психологічної компетентності педагогів і батьків (І. Дубровіна, Р. Овчарова).

Інколи до числа завдань психологічного консультування включають не лише діагностичні та рекомендаційні, а й корекційні (Г. Бурменська, О. Карабанова, О. Лідере).

Поняття "психологічне консультування" вживають і в тих випадках, коли йдеться про інформування психологом різних спеціалістів (лікарів, юристів, політиків і т.д.) з тих чи інших питань, що потребують його компетенції. Нарешті, говорячи про психологічне консультування, нерідко мають на увазі будь-яку послугу або комплекс послуг, що надаються у психологічній консультації.

Як бачимо, у вітчизняній психології поняття "психологічне консультування" вживається то в більш широкому, то в менш широкому значенні. При цьому кожний з цих аспектів у різних авторів представлений неоднаковим змістом.

Список використаних джерел

 

1. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.

2. Психология семьи: Сборник статей. - М.: ООО "Вопросы психологии", 2002. - 160 с.

3. Федоренко Р.П. Психологія молодої сім`ї і сімейна криза. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 168с.

4. Целуйко В.М. Психология современной семьи: Книга для педагогов и родителей. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 287 с.

5. Шнейдер Л.Б. Основы семейной психологии. - М.: МПСИ, 2003. - 927 с.

Додатки

 

Додаток 1. Програма педагогічного тренінгу для батьків “Культура взаємин батьків і дітей"

 

Загальна кількість занять - 14

Кількість тем - 7

Пояснювальна записка

Педагогічний тренінг для батьків “Культура взаємин батьків і дітей" - комплексно-інтегративний курс, заняття якого спрямовані на підвищення культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку, вдосконалення умінь та навичок культури спілкування з дітьми. Зміст програми тренінгу складають завдання на формування в дорослих членів сімей потреби створювати та будувати авторську модель “щасливих батьківсько-дитячих взаємин”, за яких панують злагода, взаємоповага, щирість, поступливість, утверджується гуманна моральна сімейна атмосфера.

Головна мета тренінгу - забезпечити поетапне набуття батьками знань про основні правила та принципи культури міжособистісних взаємин у сім’ї, розвинути практичні вміння реалізації культури взаємин з дитиною молодшого шкільного віку.

Основні завдання тренінгу: поглиблення знань батьків про особливості розвитку дитини молодшого шкільного віку, формування гуманних моральних якостей особистості дитини (бажання чинити добро, прояв чуйності, уважності, співчуття іншим людям, чесності та щирості у взаєминах з рідними); набуття практичних умінь і навичок застосовувати гуманні методи сімейного виховання.

За особистісно орієнтованого підходу до роботи з батьками школярів варіюється час на опанування батьками тренінговим матеріалом, враховується рівень готовності батьків до виховання культури взаємин з дитиною, створюються оптимальні умови підвищення культури міжособистісних взаємин.

Заняття з підготовки батьків до виховання культури взаємин з дітьми спрямовані на вивчення сімейного кодексу культури взаємин батьків і дітей; визначення ефективних способів виховання культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку; вдосконалення системи виховання у молодших школярів доброзичливості, чуйності, щирості як основи реалізації культури взаємин між дорослими і дітьми.

Застосування різних форм і методів організації тренінгу (лекція-діалог, розповідь-діалог, лекція-дискусія, “круглі столи", ділові та рольові ігри, інсценізації тощо) забезпечує системність і безперервність активізації процесу виховання культури взаємин батьків і дітей в сім’ї і початковій школі.

Зміст програми

Тема 1. Дитина - дзеркало життя своїх батьків.

Лекція-діалог “Сім’я в житті молодшого школяра". Ознайомлення з поняттями “культура взаємин", “культура спілкування", “культура поведінки”. Укладання словника батьківської педагогіки. Опрацювання правил культури міжособистісних взаємин у сім’ї і початковій школі. Написання творів “Моя дитина", “Я - вихователь”, “Моя сім’я”.

Тема 2. Батьківська позиція - розуміння, визнання і прийняття дитини.

Бесіда ”Особисті якості батьків у вихованні культури взаємин з дитиною".

Дискусія “Визнання дитини. Право дитини бути індивідуальністю”. Вправи на виявлення безкорисливих спонукань до взаєморозуміння і взаємодопомоги в сім’ї. Круглий стіл “Типи батьківської турботи про дитину, форми прояву".

Тема 3. Батьки очима своїх дітей.

Лекція-діалог “Сім’я як гарант безпеки дитини. Чинники впливу батьків на учня ”. Добір характерних умінь і навичок дитини для реалізації культури взаємин з батьками. Ознайомлення батьків із творами дітей на тему “Я і мій тато” “Я і моя мама", “Я і мої рідні". Інсценування найтиповіших ситуацій спілкування батьків і дітей у сім’ї.

Тема 4. Сімейний кодекс культури взаємин батьків і дітей.

Розповідь-діалог “Виховний ідеал української сім’ї - людина високої культури". Складання характеристики ідеалу сучасної сім’ї (цінності, правила і норми культури поведінки, спілкування, культури взаємин батьків і дітей).

Педагогічні заповіді сімейного кодексу. Розробка пам’ятки заповідей. Конкурс сімейних девізів, педагогічних кредо у вихованні культури взаємин батьків і дітей у сім’ї. Обговорення книжки В.О. Сухомлинського “Батьківська педагогіка". Написання листа дитині (за зразком твору В.О. Сухомлинського “Листи до сина”).

Тема 5. Культура взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку.

Бесіда “Етнопедагогіка про культуру батьківсько-дитячих взаємин”. Дискусія “Національні традиції культури спілкування батьків з дітьми".

Складання історичної карти-характеристики культури міжособистісних взаємин за географічним, урбаністичним, культурно-релігійним, юридичним принципами: місто, село, регіон, область, місцевість, освітянсько-культурні надбання, традиції, обряди. Виставка педагогічної і методичної літератури, літературної творчості батьків і дітей на тему “Батьки і діти - культура взаємин у сім’ї". Обмін досвідом виховання культури батьківсько-дитячих взаємин. Складання порад батькам і дітям: “Робіть! ” “Не робіть!"

Тема 6. Сім’я на планеті Земля.

Лекція-дискусія “Українська сім’я у європейському і світовому просторі". Обговорення пріоритетів розвитку інституту сім’ї різних країн і народів. Концепція “Сім’я і родинне виховання" - перехід до нового типу гуманістичної взаємодії школи і сім’ї (огляд нормативно-правових документів, програм, сучасних концепцій сімейного виховання). Складання пам’ятки “Суспільство про законний статус дитини".

Тема 7. Батьки і діти: дефекти спілкування в сім’ї.

Круглий стіл “Культури сімейного життя молодшого школяра. Причини і наслідки конфліктів поколінь". Обмін досвідом про особливості взаємодії материнських і батьківських оцінок у ставленні до сина чи доньки; культуру розв’язання проблемних ситуацій у сім’ї та школі.

Складання карти головних причин і порушень культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку. Обговорення відеосюжетів реального сімейного життя: “Мама і дитина вдома", “Тато і дитина вдома", “Батьки і діти в гостях", “Батьки і дитина в школі", “Дитина і батьки на дачі".

Додаток 2. Церемонія засвідчення педагогічної конфіденційності у колі батьків

 

Клятва педагога - експериментатора

Я присягаюся берегти таємниці дитини та її сім’ї.

Я обіцяю повідомляти інформацію, яка стосується розвитку дитини, лише тим людям, яким потрібно краще зрозуміти дитину, щоб підтримувати і допомагати їй.

Я обіцяю берегти таємницю і ніколи не розголошувати нічого, що пов’язано з дитиною та її батьками нікому, крім фахівців, чия діяльність спрямована на благо дитини та сім’ї.

Підпис педагога _____________________________________

Число, місяць і рік ___________________________________