Передумови розвитку і розміщення закладів громадського харчування у Подільському економічному районі

 

До основних передумов розвитку і розміщення даної сфери можна віднести наступні:

· Історичні передумови - впливають на фактичне розміщення вже існуючих закладів громадського харчування або ж їх ліквідацію

· Соціальні-економічні передумови - визначають рівень споживчого попиту населення та динаміку рівня цін на послуги сфери. Необхідно відмітити - що попит на послуги сфери - це основний фактор діяльності підприємств громадського харчування.

· Економічні передумови господарського розвитку території - визначають рівень забезпеченості сфери потенційним попитом, оскільки рівень зайнятості, а також його структура впливає теж на грошові доходи населення, що, в свою чергу, впливає на попит. Розвиток сфери також залежить від розвитку сільського господарства та харчової промисловості, які постачають сировину для закладів громадського харчування.

· Демографічні передумови - визначають кількісні параметри можливого попиту в залежності від чисельності та структури населення

Розглянемо вказані передумови.

Історичні передумови

Формування закладів громадського харчування на сучасній території Подільського економічного району розпочалося досить давно - десь з середини ХVІ ст. Спочатку виникають так звані “шинки”, що діяли переважно у міській місцевості. З кінця ХVIII ст. шинки починають діяти і в розвинутих районах сільської місцевості з чисельністю чоловік,що перевищувала 300-400.

В часи перебування Росії в складі СРСР активно створювалися спеціалізовані заклади громадського харчування - їдальні та кафе. Їх діяльність носила строго плановий характер, що дозволяло їм бездоганно задовольняти потреби більшості населення у якісному та дешевому харчування.

З отриманням Україною незалежності, багато вітчизняних закладів громадського харчування припинило свою діяльність. Закрилося багато їдалень, що було спричинено як кризою фінансування, так і зростанням цін на продукти харчування, що значно скоротило споживчий попит. Також закриття закладів громадського харчування було спричинено і ліквідацією багатьох підприємств, при яких вони діяли (так звані робочі їдальні).

Демографічні передумови

Чисельність населення району станом на 1 січня 2010 р. становила 4397,4 тис. осіб, найбільшою вона була у Вінницькій області (1799,1 тис. осіб), а найменшою - у Тернопільській (1151,1 тис. осіб). Пересічна густота населення - 72,2 осіб/км" і є нижчою від середнього показника по країні. Вона зростає у напрямі з півночі на південь і найбільша у Придністров'ї. Також простежується її зміна (зростання) у напрямку зі сходу (Вінницька область - 67,8 осіб/км") на захід (Хмельницька область - 70,2 та Тернопільська - 83,4 осіб/км").

Сільське населення становить 50,9%. Це один із най-неурбанізованіших районів України. Густота сільської людності сягає 36,8 осіб/км2, що майже на 41% більша від пересічно державного показника. Найвищою ця різниця є на заході, на Тернопільщині (на 78%), а найменшою у центрі, на Хмельниччині (на 26%). Пересічна людність сільського поселення в районі 575 осіб, що, зрештою, тільки на 4% перевищує його середньо державні розміри. Причому найменші кількісні розміри села мають у центрі району (у Хмельницькій області - 477 осіб), а на заході та сході вони найбільші і майже однакові (відповідно, у Тернопільській і Вінницькій областях-631 і 629 осіб).

У Подільському економічному районі міська людність складає менше половини (49,1%) і вона розміщена у 47 містах, у тому числі 13 обласного підпорядкування та 72 містечках, більшість із яких знаходяться у Вінницькій області (30). Пересічна людність міського поселення в регіоні склала 18140 осіб, що є однією із найменших величин в Україні (на 27% нижче середньо державного показника). Найбільший пересічний міський населений пункт знаходиться на Хмельниччині (20873 особи), а найменший - на Тернопіллі (14554). У районі знаходиться доволі небагато міст із людністю більше 50 тис. - всього чотири (Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам'янець-Подільський).

Працездатне населення становить 54,4% (на 3,5% менше пересічно українського показника), молодь - 19,9% (на 1,2% більше), особи похилого віку - 25,7% (на 2,3% більше) рис.3.

 

Рис. 3. Структура населення економічного району*

 

За останнім значенням район не знає собі рівних серед інших економічних районів України. Тим більше, що на 1000 осіб населення регіону припадало 315 пенсіонерів, що на 20 осіб більше від пересічно українського рівня.

У статевій структурі людності жінки кількісно переважають осіб чоловічої статі. На 1000 жінок припадало 857 чоловіків, коли в Україні ця величина сягала 870.

Для району властиве поступове зниження темпів природного приросту населення. Наявний високий рівень зайнятості жінок у суспільному виробництві, зростають кількості розлучень. У сільських населених пунктах мають місце висока смертність та інтенсивні процеси старіння. Міграційні потоки спрямовані із села, що є однією із причин депопуляції сільської людності, а також зниженню частки економічно активного населення. Крім того, у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного населення, що призводить до безробіття.

Економічні передумови розвитку

Провідну роль у виробничій сфері посідають сільське господарство і харчова промисловість. Галузеву орієнтацію визначають також машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість, лісова і деревообробна, хімічна. У Подільському районі промислове і сільськогосподарське виробництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працюють Хмельницька АЕС і Ладижинська ДРЕС.

Розміщення основних галузей господарського комплексу району показано на картосхемі 1

 

 

 

Основою господарського комплексу економічного району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових підприємств Поділля. В АПК працює основна частина населення.

Провідна галузь сільського господарства району - рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед яких, насамперед, виділяється озима пшениця, а також ячмінь, кукурудза та зернобобові. Вирощують також овес, просо, гречку. З-поміж кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками, а у Придністров'ї - під виноградниками.

Основна технічна культура району - цукрові буряки. За їхніми валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічних культур тут вирощують соняшник і тютюн.

Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом і переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та інших галузей харчової промисловості використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м'ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво.

Найрозвинутішими галузями харчової промисловості є цукрова, спиртова, м'ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. Перше місце посідає цукрова промисловість. У цій галузі працюють 64 заводи, які виробляють третину цукру в країні. Найбільшими заводами є Гайсинський, Кирнасівський, Бернадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька обл.), Кременецький, Чортківський (Тернопільська обл.).

Спиртова промисловість тісно пов'язана з цукровою, оскільки переробляє її відходи (патоку). Спирт у районі виробляють також із картоплі та зерна. Всього в районі працюють 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є виробництва вітамінів, кормових дріжджів тощо.

Найбільші підприємства м'ясної промисловості розміщені в обласних центрах, а також у Тростянці, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському і Шепетівці (Хмельницька обл.) та Чорткова (Тернопільська обл.). Великі птахокомбінати знаходяться в Барі, Козятині, Кам'янці-Подільському, Шепетівці, с. Великі Гаї (Тернопільська обл.).

Досить рівномірно розташовані в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні підприємства. Основна їхня продукція - масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко. У районі діють 10 підприємств з виробництва сухого знежиреного молока, 7 з яких розташовані у Вінницькій області.

Значну сировинну базу використовує плодоовочева промисловість. Найбільші підприємства цієї галузі знаходяться у Вінниці, Заліщиках, Кам'янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Тульчині, Меджибозі, Сатанові, Підгайцях, Мельниці-Подільській тощо.

Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочиську, Кам'янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.). Підприємства кондитерської галузі знаходяться у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому; олійно-жирової -у Вінниці; пивоварної - у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині, Браїлові (Вінницька обл.), Хмельницькому, Славуті, Зінькові (Хмельницька обл.), Тернополі.

Соціально-економічні передумови

До найважливіших соціально-економічних передумов, що впливають на рівень споживчого попиту на послуги закладів громадського харчування слід віднести показники вартості життя населення.

Вартість життя населення в економічному районі безпосередньо пов’язана з такими поняттями як:

· Індекс споживчих цін

· Вартість мінімального продовольчого кошика

Індекс цін характеризує постійне зростання загального рівня цін впродовж певного періоду часу.

Іншими словами, зростають ціни на на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов'язково підвищуються ціни на всі товари й послуги. У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів.

Споживчий кошик характеризується номінальною вартістю товарів та послуг, які є необхідними для задоволення певних життєвих потреб населення на певну дату.

Вартість мінімального продовольчого кошика визначається як номінальна вартість найбільш життєво необхідно наборів продовольчих товарів на певну дату

Зростання рівня цін призводить до зростання вартості мінімального продовольчого кошика і водночас призводить до зменшення рівня попиту населення на послуги сфери громадського харчування, за умови, що доходи не зростатимуть в кратному розмірі відповідно до зростання рівня споживчих цін.

По району середню динаміку рівня споживчих цін та динаміку мінімальної вартості споживчого кошика подано на рис. 4.

Рис. 4. Динаміка вартості життя населення економічного району*

 

В останні роки, як видно зі статистичних даних, вартість життя в економічному районі має тенденцію до зростання, що зумовлено зростання рівня споживчих цін. Основними причинами цього процесу можна вважати зростання цін на енергоносії, що значно підвищило середній рівень цін в усіх галузях промисловості.