Для розрахунку регулюючого органу для регулювання води маємо такі вихідні дані: середовище - вода; максимальні об’ємні витрати ; перепад тиску при максимальних розрахованих витратах ; температура ; густина ; абсолютний тиск до регулюючого органу ; абсолютний тис насичених парів при ; кінематична в’язкість при .
Розрахунок.
1. Визначаємо максимальну пропускну здатність:
(4.1)
. Попередньо по каталогу вибираємо двох сідельний регулюючий орган що має: , .
3. Визначаємо число Рейнольдса:
(4.2)
Так як , то вплив в’язкості на витрати не враховуємо і вибраний регулюючий орган перевіряємо на виникнення кавітацій.
4. Визначаємо коефіцієнт опору регулюючого органу:
(4.3)
де Fy = - площа перерізу вхідного отвору РО, см2;
Рисунок 4.1 - Залежність коефіцієнта кавітації kкав і kкав max від
З графіка 3 на рисунку 4.1 знаходимо коефіцієнт кавітації .
5. Визначаємо перепад тиску при якому виникає кавітація:
|
|
(4.4)
. Заданий перепад тиску , звідси, вибраний регулюючий орган буде працювати в кавітаційному режимі і не забезпечить заданих витрат рідини.
Якщо за умовами технологічного процесу неможливо знизити до або збільшити до , то необхідно вибрати ближній більший регулюючий орган, для якого знову визначаємо , , . В даному випадку вибираємо двох сідельний регулюючий орган з , , для якого:
(4.5)
де Fy = - площа перерізу вхідного отвору РО, см2;
По графіку 3 на рисунку 4.1 визначаємо коефіцієнт кавітації що буде відповідати максимальним витратам, .
Тоді:
(4.6)
Визначаємо максимальну пропускну здатність:
(4.7)
Оскільки, менше , то повторно вибраний регулюючий орган забезпечить задані максимальні витрати в умовах кавітації і вибір регулюючого органу вважається закінченим.
Висновок: після проведених розрахунків вибрано двох сідельний регулюючий орган з , .