Для розрахунку регулюючого органу для регулювання води маємо такі вихідні дані: середовище - вода; максимальні об’ємні витрати
; перепад тиску при максимальних розрахованих витратах
; температура
; густина
; абсолютний тиск до регулюючого органу
; абсолютний тис насичених парів при
; кінематична в’язкість при
.
Розрахунок.
1. Визначаємо максимальну пропускну здатність:
(4.1)

. Попередньо по каталогу вибираємо двох сідельний регулюючий орган що має:
,
.
3. Визначаємо число Рейнольдса:
(4.2)

Так як
, то вплив в’язкості на витрати не враховуємо і вибраний регулюючий орган перевіряємо на виникнення кавітацій.
4. Визначаємо коефіцієнт опору регулюючого органу:
(4.3)
де Fy =
- площа перерізу вхідного отвору РО, см2;


Рисунок 4.1 - Залежність коефіцієнта кавітації kкав і kкав max від 
З графіка 3 на рисунку 4.1 знаходимо коефіцієнт кавітації
.
5. Визначаємо перепад тиску при якому виникає кавітація:
(4.4)

. Заданий перепад тиску
, звідси, вибраний регулюючий орган буде працювати в кавітаційному режимі і не забезпечить заданих витрат рідини.
Якщо за умовами технологічного процесу неможливо знизити
до
або збільшити
до
, то необхідно вибрати ближній більший регулюючий орган, для якого знову визначаємо
,
,
. В даному випадку вибираємо двох сідельний регулюючий орган з
,
, для якого:
(4.5)
де Fy =
- площа перерізу вхідного отвору РО, см2;

По графіку 3 на рисунку 4.1 визначаємо коефіцієнт кавітації що буде відповідати максимальним витратам,
.
Тоді:
(4.6)

Визначаємо максимальну пропускну здатність:
(4.7)

Оскільки,
менше
, то повторно вибраний регулюючий орган забезпечить задані максимальні витрати в умовах кавітації і вибір регулюючого органу вважається закінченим.
Висновок: після проведених розрахунків вибрано двох сідельний регулюючий орган з
,
.






