2020-04-20
91
Опис основних видів спостереження як методу збирання первинних емпіричних даних дозволяє визначитися з доцільністю використання певного з них. Аналіз наукових джерел, а також досвід роботи показують, що чим складніший, з багатьма елементами пізнання об'єкт, чим більш специфічними є завдання дослідження, тим інтенсивнішим повинно бути спостереження, тим чіткіше необхідно дотримуватись правил проведення процедури, тим ретельніше повинні контролюватись одержані результати.
Метод спостереження у дидактиці має ряд особливостей, якими відрізняється від цього ж виду дослідження у інших галузях наукового пізнання. Специфіка спостереження педагогічних процесів полягає у тому, що спостерігач має справу з живим і дуже сприйнятливим до сторонніх джерел інформації об'єктом, до того ж неорганізованим.
Разом з тим, метод спостереження дуже близький до буденного педагогічного спостерігання, що охоплює невід'ємну частину навчально-виховного процесу.
Аналіз дидактичного спостерігання висвітлений у працях М.А.Данилова, Л.В.Занкова, Н.В.Кузьміної, М.М.Скаткіна, Г.І.Щукіної та ін. Так, наприклад, Г.І.Щукіна досліджувала окремі дії вчителя у навчальному процесі, зокрема: рухи рук, позу, міміку (широко відкриті очі, посмішку та ін.).
У дослідженнях, які базуються на спостереженні, виявляються певні процеси, що вимагають більш уважного вивчення. Об'єктом дослідження можуть бути, наприклад, причинно-наслідкові зв'язки.
Розглянемо деякі елементи проведення спостереження, які необхідно проаналізувати для чіткої організації дослідження.
1) Формулювання дослідницьких цілей є наслідком аналізу проблемної ситуації, яка зацікавила дослідника і здалась йому вартою уваги, вартою більш докладного вивчення. Аналіз ситуації і виявлення в ній відомого та невідомого, як правило, проводяться на основі вивчення літератури з теми та досвіду компетентних осіб і сприяють формулюванню головної дослідницької проблеми та додаткових проблем.
2) Виявлення та аналіз змінних - теж важлива категорія досліджень. Змінні - це чинники, які можуть набувати різних значень у досліджуваному об'єкті. Вони інформують про те, з якого боку нас цікавлять дані об'єкти, а також характеризують правила впорядкування фактів і подій, що розглядаються під певним кутом зору.
Аналіз змінних завжди розпочинається із вивчення їх залежностей. При дослідженні процесу чи змісту освіти самою змінною можуть бути зміни, що проходять з учнями, в сфері їх знань та умінь, в емоційній та руховій сфері.
3) Перетворення проблеми у гіпотезу є наступним етапом у процесі дослідження. На цьому етапі дослідник шукає відповіді на головні та допоміжні питання, що в результаті когнітивної обробки та одержання додаткової інформації набувають конкретного характеру. Таким чином вони перетворюються у гіпотези, які при визначенні напрямків подальших пошуків набувають характеру робочих гіпотез.
4) Вибір техніки та інструментів дослідження - це важливий етап дослідницької роботи, який залежить від об'єктів дослідження, їх популяції та вибірки.
Що таке "техніка дослідження"? У наукових джерелах, які стосуються визначення цього питання, використовуються різноманітні терміни, зокрема: "дослідницька техніка", "методика дослідження", "метод спостереження", "процедура спостереження" та ін. Тут поки що немає єдиного підходу. Ми подаємо свою інтерпретацію розуміння цього питання.
Так, наприклад, дослідницьку техніку можна розглядати як методи спостереження або як процедуру спостереження. Необхідно вважати, що метод спостереження - спосіб пізнання педагогічного факту, а методика спостереження - це система дій для реалізації цього способу, і техніка дослідження є інструментуванням процедури використання того чи іншого методу. Метод спостереження може втілюватися в різноманітних техніках досліджень: анкеті, усному опитуванні, тестуванні. Оперування поняттям процедури дослідження можливе через її розуміння як системи дослідницьких дій, скерованих на розв'язання поставленого питання. У цьому значенні поняття техніки дослідження та процедури дослідження є дещо близькими.
5) Важливим елементом у спостереженні є визначення популяції та вибірки. Залежно від характеру дослідження спостерігач може вивчати всю популяцію, наприклад, учнів певної школи, класу чи групи, або її частину. Ця частина і є вибіркою. Вибірка може бути як цілеспрямованою, визначеною з певною метою дослідження, так і випадковою. Випадкова вибірка отримується шляхом відбору певного відсотка досліджуваних осіб (об'єктів), причому оптимальний його відбір, обчислений за допомогою відповідних статистичних методів, дозволяє на основі вивчення відібраної групи зробити висновок про характеристику всієї популяції.
Коли враховано всі перелічені обставини, продумано всі реальні та ймовірні можливості спостереження, відібрано певні його види, складається план роботи. У ньому визначається об'єкт, цілі, час, тривалість спостереження, передбачуваний результат. Розробляється програма дій, яка включає питання, що їх треба з'ясувати за допомогою цього методу дослідження.
До наукового спостереження педагогічних процесів пред'являється ряд вимог, з яких найбільш важливими є:
1. Навмисність. Спостереження проводиться для вирішення певного, змістовного та чітко поставленого завдання. Навмисність підказує дослідникові, які об'єкти слід вибрати для спостереження і що в них треба вивчати. Вона виключає безпредметний підхід, неточність, розпливчастість у дослідженні.
2. Планомірність. Дослідник повинен чітко уявляти послідовність роботи, щоб виключити безладність, випадковість спостереження. Необхідно скласти план дослідження, що відображає питання, на які він хоче знайти відповіді, їх послідовність (програму спостереження), місце і час здійснення, способи фіксації матеріалу.
3. Цілеспрямованість. Ця вимога випливає із навмисності і зобов'язує дослідника так вести спостереження, щоб забезпечити збір даних, необхідних і достатніх для перевірки гіпотези.
4. Об'єктивність. Це - одна із найважливіших і принципових вимог до наукового спостереження. Вона зобов'язує дослідника фіксувати всі факти, що стосуються предмета дослідження.
