Кров'яний тиск в нормі

Величина кров’яного тиску у здорових осіб має суттєві індивідуальні відмінності і схильна до помітних коливань під впливом змін положення тіла, температури навколишнього середовища, емоційного і фізичного напруження, а для артеріального кров’яного тиску відзначена його залежність також від статі, віку, способу життя, маси тіла, ступеня фізичної тренованості.

Кров'яний тиск в малому колі кровообігу вимірюють при спеціальних діагностичних дослідженнях прямим способом шляхом зондування серця та легеневого стовбура. У правому шлуночку серця, як у дітей, так і у дорослих, величина систолічного кров’яного тиску в нормі варіює від 20 до 30 а діастолічного - від 1 до 3 мм рт. ст., частіше визначаючись у дорослих на рівні середніх значень, що складають відповідно 25 і 2 мм рт. ст.

В легеневому стовбурі в умовах спокою діапазон нормальних значень систолічного кров’яного тиску знаходиться в межах 15-25 діастолічного - 5-10 середнього - 12-18 мм рт. ст.; у дітей дошкільного віку діастолічний К. д. зазвичай складає 7-9 середня - 12-13 мм рт. ст. При напруженні кров’яного тиску в легеневому стовбурі може зростати в декілька разів.

Кров'яний тиск у легеневих капілярах вважається нормальним при значеннях його в спокої від 6 до 9 мм рт. ст. іноді воно досягає 12 мм рт. ст.; зазвичай його величина у дітей становить 6-7 у дорослих - 7-10 мм рт. ст.

У легеневих венах середнє К. д. має значення в межах 4-8 мм рт. ст., тобто перевищує середнє К. д. в лівому передсерді, що становить 3-5 мм рт. ст. За фазами серцевого циклу тиск в лівому передсерді коливається від 0 до 9 мм рт. ст.

Кров'яний тиск у великому колі кровообігу характеризується найбільшим перепадом - від максимальної величини в лівому шлуночку і в аорті до мінімальної у правому передсерді, де в спокої воно в нормі зазвичай не перевищує 2-3 мм рт. ст., часто приймаючи негативні значення у фазі вдиху. У лівому шлуночку серця кров’яний тиск до кінця діастоли становить 4-5 мм рт. ст., а в період систоли зростає до величини, сумірною з величиною систолічного кров’яного тиску в аорті. Межі нормальних значень систолічного К. д. в лівому шлуночку серця складають у дітей 70-110 у дорослих - 100-150 мм рт. ст.

Артеріальний тиск при вимірюванні його на верхніх кінцівках по Короткову у дорослих в спокої вважається нормальним в діапазоні від 100/60 до 150/90 мм рт. ст. Однак фактично діапазон нормальних індивідуальних значень АТ більш широкий, і АТ близько 90/50 мм рт. ст. нерідко визначається у абсолютно здорових осіб, особливо у займаються фізичною працеюабо спортом. З іншого боку, динаміка АТ у одного і того ж людини в межах величин, що вважаються нормальними, може фактично відображати патологічні зміни артеріального тиску. Останнє необхідно мати на увазі перш за все у випадках, коли така динаміка має характер виняткової на фоні відносно стійких у даної людини значень АТ (наприклад, зниження артеріального тиску до 100/60 зі звичайних для даного індивідуума значень близько 140/90 мм рт. ст. або навпаки).

Відзначено, що в діапазоні нормальних величин у чоловіків АТ вище, ніж у жінок; вищі значення АТ реєструються у огрядних суб'єктів, у жителів міст, осіб розумової праці, більш низькі - у сільських жителів, у займаються постійно фізичною працею, спортом. У одного й того ж людини АТ може чітко змінюватися під впливом емоцій, при зміні положення тіла, відповідно до добовими ритмами (у більшості здорових людей АТ підвищується в після полуденні та вечірні години і знижується після 2 год ночі). Всі ці коливання відбуваються переважно за рахунок змін систолічного артеріального тиску при відносно стабільному діастолічному.

Для оцінки АТ як нормального або патологічного важливо враховувати залежність його величини від віку, хоча ця залежність, чітко виражається статистично, не завжди проявляється в індивідуальних значеннях артеріального тиску.

У дітей до 8 років АТ нижче, ніж удорослих. У новонароджених систолічний АТ близько до 70 мм рт. ст., в найближчі тижні життя воно підвищується і до кінця першого року життя дитини сягає 80-90 при величині діастолічного АТ близько 40 мм рт. ст. У наступні роки життя АТ поступово підвищується, а в 12-14 років у дівчаток і 14-16 років у хлопчиків відзначається прискорений приріст показників величини АТ до значень, порівнянних з величиною АТ у дорослих. У дітей у віці 7 років АТ має значення в межах 80-110/40-70 у дітей8-13 років - 90-120/50-80 мм рт. ст., причому у дівчаток 12 років воно вище, ніж у хлопчиків того ж віку, а в період між 14 і 17 роками АТ досягає величин 90-130/60-80 мм рт. ст., причому у хлопчиків воно в середньому стає вище, ніж у дівчаток. Як і у дорослих, відмічені відмінності АТ у дітей, що проживають в місті та в сільській місцевості, а також коливання його в процесі різних навантажень. АТ помітно (до 20 мм рт. Ст.) Підвищується при порушенні дитини, при ссанні (у грудних дітей), в умовах охолодження тіла; при перегріванні, наприклад в жарку погоду, АТ знижується. У здорових дітей після закінчення дії причини підвищення артеріального тиску (наприклад, акта смоктання) воно швидко (протягом приблизно 3-5 хв) знижується до вихідного рівня.

Підвищення артеріального тиску з віком у дорослих людей відбувається поступово, кілька прискорюючись в літньому віці. Підвищується головним чином систолічний АТ внаслідок зниження в літньому віці еластичності аорти і великих артерій, однак і у старих здорових людей в спокої АТ не перевищує 150/90 мм рт. ст. При фізичній роботі або емоційному напруженні можливе підвищення артеріального тиску до 160/95 мм рт. ст., причому відновлення його початкового рівня після закінчення навантаження відбувається повільніше, ніж у молодих осіб, що пов'язано з віковими змінами апарату регуляції артеріального тиску - зниженням регулюючої функції нервово-рефлекторного ланки і підвищенням ролі гуморальних факторів у регуляції артеріального тиску. Для орієнтовної оцінки норми АТ у дорослих в залежності від статі і віку запропоновані різні формули, наприклад формула обчислення нормальної величини систолічного артеріального тиску як суми двох чисел, одне з яких дорівнює віку обстежуваного в роках, інше становить 65 для чоловіків і 55 для жінок. Однак висока індивідуальна варіабельність нормальних величин АТ робить кращою орієнтацію на ступінь зростання АТ по роках у конкретної людини і оцінку закономірності наближення величини АД до верхнього межі нормальних значень, тобто до 150/90 мм рт. ст. при вимірюванні в спокої.

Капілярний тиск у великому колі кровообігу дещо різниться в басейнах різних артерій. У більшості капілярів на їх артеріальних відрізках до коливається в межах 30-50 на венозних - 15-25 мм рт. ст. У капілярах брижових артерій кров’яний тиск, за даними деяких досліджень, може становити 10-15 а в мережі розгалужень ворітної вени - 6-12 мм рт. ст. У залежності від змін кровотоку відповідно до потреб органів величина К. д. в їх капілярах може змінюватися.

Венозний тиск в істотному ступені залежить від місця його вимірювання, а також від положення тіла. Тому для порівняння показників венозний кров’яний тиск вимірюють в горизонтальному положенні тіла. Протягом венозного русла кров’яного тиску знижується; у венулах воно складає 150-250 мм вод. ст., в центральних венах коливається від + 4 до - 10 мм вод. ст. У ліктьової вени у здорових дорослих людей величина кров’яного тиску зазвичай визначається між 60 і 120 мм вод. ст.; нормальними вважають значення К. д. в діапазоні 40-130 мм вод. ст., але клінічного значення реально мають відхилення величини кров’яного тиску за межі 30-200 мм вод. ст.

Залежність венозного кров’яного тиску від віку обстежуваних виявляється тільки статистично. У дітей воно наростає з віком - в середньому приблизно від 40 до 100 мм вод. ст.; у літніх людей відзначається тенденція до зниження венозного кров’яного тиску, що пов'язують зі збільшенням ємності венозного русла внаслідок вікового зниження тонусу вен і скелетної мускулатури.