Поняття та значення тваринного світу

Зміст

Вступ

1. Тваринний світ як об'єкт правової охорони та використання

1.1 Поняття та значення тваринного світу

1.2 Правове регулювання охорони та використання тваринного світу

2. Право користування тваринним світом в Україні

2.1 Поняття та види права користування тваринним світом

2.2 Державне управління і державний контроль у галузі використання охорони тваринного світу

3. Відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ

Висновки

Перелік посилань

Вступ

 

Тваринний світ є складовою навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень.

Тваринний світ має велике економічне значення як джерело отримання харчових продуктів, промислової, технічної, лікарської сировини та інших матеріальних цінностей. Тому в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обґрунтованого, невиснажливого використання тваринного світу.

Відносини з використання власності, управління та охорони тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються багатьма нормами права, які розміщені у різних нормативних актах.

Законодавство України про використання тваринного світу становлять положення: Конституції, законів України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища'", від 16 червня 1992 р. "Про природно-заповідний фонд України"2, від 16 травня 1995 р. "Про виключну (морську) економічну зону України"3, від 22 лютого 2000 р. "Про мисливське господарство та полювання"4, від 13 грудня 2001 р. "Про тваринний світ"5, від 7 лютого 2002 р. "Про Червону книгу України"6 та законодавства про континентальний шельф, якими визначається особливий режим тваринного світу в межах цих територій та об'єктів, а також інші законодавчі акти, прийняті у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу [1].

1. Тваринний світ як об'єкт правової охорони та використання

 

Поняття та значення тваринного світу

 

Об'єктами тваринного світу є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та ін.) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо). Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

Відповідно до ст.4 Закону "Про тваринний світ" дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення [2].

Тваринний світ є відновлювальним об'єктом, і це є його особливістю. Але для цього необхідне додержання відповідних умов, які безпосередньо пов'язані з охороною та відновленням тварин. Тваринний світ є об'єктом права власності. Право власності на тваринний світ - це система правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин власності на тваринний світ з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення, захисту та охорони.

Об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Під станом природної волі слід розуміти не обмежений людиною безпосередній природний зв'язок живого з навколишнім середовищем. Втрата дикою твариною стану природної волі або навпаки, набуття твариною, яка була у неволі, цього стану суттєво змінює її режим.

Із змісту статей 4-7 Закону "Про тваринний світ" випливає, що об'єкти тваринного, світу можуть знаходитись у державній, комунальній та приватній власності. Об'єкти тваринного світу знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них. Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах їх компетенції.

Суб'єктами права державної і комунальної власності на об'єкти тваринного світу є підприємства, установи та організації державної і комунальної форми власності, які утримують (зберігають) ці об'єкти. Суб'єктами права приватної власності на об'єкти тваринного світу можуть бути юридичні та фізичні особи. У їхвласності можуть перебувати об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом.

Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу, крім добутих у порядку загального використання, має бути підтверджена відповідними документами, що посвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадщину, які видаються у встановленому законодавством порядку. Такими документами можуть бути спеціальні дозволи на полювання (ліцензії, відстрілочні картки), договори купівлі продажу, дарування, обміну. У передбаченому законодавством порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється у разі жорстокого поводження з дикими тваринами, встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у приватній власності окремих об'єктів тваринного світу. Право приватної власності у цих випадках може бути припинено в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.

Під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, має забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів, як: збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі; недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин; збереження цілісності природних угруповань диких тварин; додержання науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення та раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин; платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу; регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю, господарській та іншій діяльності; урахування висновків екологічної експертизи щодо об'єктів господарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону "Про тваринний світ" кожний громадянин має право користуватися об'єктами тваринного світу об'єктами права власності Українського народу. Право використання тваринного світу може бути загальним або спеціальним.

У порядку загального використання об'єктів тваринного світу здійснюється використання корисних властивостей життєдіяльності тварин природних санітарів середовища, запилювачів рослин, а також використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, не заборонених законом. При цьому користувачам забороняється знищувати тварин, руйнувати їхнє житло та інші споруди (нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати тощо), порушувати середовище існування тварин і погіршувати умови їх розмноження.

У порядку права спеціального використання тваринного світу здійснюються усі види використання тваринного світу (за винятком безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування). Спеціальне право використання тваринного світу має свої особливості: по-перше це - використання тваринного світу з вилученням тварин (добуванням, збиранням) з природного середовища; по-друге це - користування, що здійснюється лише за спеціальними дозволами (ліцензіями, відстрілочними картками), які видаються на підставі затверджених лімітів (квот) використання об'єктів тваринного світу. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельних ділянок, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу; по-третє, спеціальне використання тваринного світу відповідно до ст.18 Закону "Про тваринний світ" за спеціальне використання об'єктів тваринного світу справляється збір. Розмір збору встановлюється залежно від виду чи групи видів тварин, мети та обсягів їх використання, поширення та цінності, з урахуванням місцезнаходження, якості, продуктивності території та інших екологічних і економічних чинників. Без справлення збору здійснюється спеціальне використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях (якщо це не пов'язано з отриманням прибутку), з метою відтворення тваринного світу, порятунку диких тварин, які зазнають лиха, регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і відвернення заподіяння шкоди природному середовищу, господарській та іншій діяльності, а також регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у порядку ведення мисливського і рибного господарства.

Однією з важливих умов є: термін користування тваринним світом. Вони можуть, бути різними, наприклад: лише один сезон, або тільки на час гніздування, або тільки в періоди, коли дозволяється полювання тощо. Можуть мати місце випадки безстрокового користування тваринним світом, наприклад вивчення тварин і середовища їх перебування в усі пори року на території заповідників тощо.

Право спеціального використання об'єктів тваринного світу може бути припинене на умовах і підставах, зазначених у ст. 19 Закону "Про тваринний світ". Воно припиняється у разі: закінчення строку, на який було надано відповідний дозвіл чи інший документ на право їх використання; добровільної відмови підприємств, установ, організацій та громадян від використання об'єктів тваринного світу; припинення діяльності підприємств, установ, організацій та громадян, які використовували об'єкти тваринного світу; порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об'єктів тваринного світу, а також на підставі рішення суду в разі систематичного невиконання підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлених законодавством правил, норм та інших вимог або договірних обов'язків щодо охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу.

Припинення права спеціального використання тваринного світу не звільняє підприємства, установи, організації та громадян від зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Важливими є положення Закону, які визначають права та обов'язки користувачів тваринного світу. Вони закріплюють гарантії правильного, раціонального, науково обґрунтованого користування тваринним світом та всебічної його охорони. Так, користувачі мають право у встановленому порядку здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу, при цьому здійснювати лише ті види користування, які їм дозволені. Вони мають право власності на добуті (придбані) в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації. У випадках порушення їх прав на використання об'єктів тваринного світу користувачі вправі оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що допустили ці порушення.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського і рибного господарства, мають також право брати участь у вирішенні питань щодо охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, що перебувають на території закріплених за ними мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів. Права підприємств, установ, організацій та громадян щодо використання тваринного світу можуть бути обмежені. Це може бути здійснено в інтересах держави, інших користувачів. Наприклад, можуть бути обмежені науково-дослідна діяльність у заповідниках, переселення тварин, якщо це шкодить державним інтересам чи інтересам охорони тварин.

Закон "Про тваринний світ покладає на користувачів об'єктами тваринного світу певні обов'язки. Так, користувачі зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ способами, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати; безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження; своєчасно вносити збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Ряд обов'язків покладається лише на підприємства, установи і організації, а також громадян, які ведуть мисливське або рибне господарство. Вони зобов'язані: раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити первинний облік чисельності і використання диких тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх існування; вживати заходів щодо виконання загальнодержавних, регіональних республіканських та інших територіальних екологічних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх існування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; в межах закріпленої території здійснювати охорону об'єктів тваринного світу, дотримуватися режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів щодо усунення негативного впливу на тварин і середовище їх існування [3].

тваринний світ законодавство україна