2020-04-20
191
Відповідно до ст.20 Закону "Про тваринний світ" в Україні можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу: мисливство; рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин; використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі. Законодавством можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу.
Мисливство - це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання. Його метою є задоволення матеріальних, рекреаційних потреб громадян та інших суспільних потреб. Відповідно до Закону "Про мисливське господарство та полювання" мисливське господарство як галузь - це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва.
Для організації та ведення мисливського господарства у користування надаються спеціально визначені для цього мисливські угіддя, якими визначаються ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Мисливство здійснюється спеціалізованими мисливськими господарствами, підприємствами, установами та організаціями, в яких створенні спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.
Однією з основних форм користування державним мисливським фондом є полювання, тобто сукупність дій людини, спрямованих на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Право на полювання мають громадяни України, які досягли 18 річного віку і одержали відповідні документи, що посвідчують право на полювання. Згідно із законодавством такими документами посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю); паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання. Ці документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання. Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини (вона діє протягом одного мисливського сезону) і порушень правил полювання видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або його територіальними органами.
Полювання здійснюється у встановлені законодавством терміни.
Продукція полювання - перната дичина, зайці-русаки, кролі дикі, єнотовидні собаки, лисиці, вовки і ведмеді, добуті мисливцями - любителями та мисливцями-спортсменами, а також м'ясо їстівних хутрових звірів - залишаються мисливцю і можуть бути самостійно ним реалізовані з дозволу органів державної ветеринарної медицини. Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних, добутих у процесі полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь. Обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь підлягають зібрані скинуті роги лані, оленя, косулі, лося, загиблі тварини або їх частини. Хутрова сировина, інша продукція, добута мисливцями за укладеними договорами, обов'язково здається користувачеві мисливських угідь за передбаченою договором ціною. Незаконно добута продукція полювання підлягає вилученню з конфіскацією і передачею її відповідним органам за спеціальними даними. Порушники законодавства в галузі ведення мисливського господарства та полювання притягаються до відповідальності, визначеної законодавством.
Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. Відповідно до законодавства на території України може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
Отже, за видами рибальство можна поділити на загальне та спеціальне. Використання водних живих ресурсів громадянам дозволяється її безоплатне, любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
У порядку використання водних живих ресурсів підприємствам, установам, організаціям і громадянам надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України, а також любительське і спортивне рибальство, що здійснюється поза межами визначених для цих цілей водойм загального користування. З метою вивчення, охорони, використання і відтворення на наукові основі водних живих ресурсів, отримання різних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції здійснюється ведення самостійної галузі народного господарства.
До рибогосподарських водних об'єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України. Право на користування рибогосподарськими водоймами надається користувачам водних живих ресурсів шляхом видачі дозволу на їх спеціальне використання в місцях і у терміни, зазначені в дозволі. Користувачі водних живих ресурсів зобов'язані отримати дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів у межах затверджених лімітів (виділених квот), а також внести плату за спеціальне використання водних живих ресурсів.
Дозволи на спеціальне використання водних ресурсів видаються центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та його органами на місцях. Підприємства, установи, організації і громадяни, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), для ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних, зобов'язані дотримуватися обов'язків користувачів об'єктами тваринного світу, передбачених Законом "Про тваринний світ". За порушення встановлених вимог і правил, а також недодержання обов'язків користувачів водних живих ресурсів до винних осіб застосовується відповідальність, визначена чинним законодавством. Стаття 28 Закону "Про тваринний світ передбачає використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях. Цей вид використання тваринного світу може поділятися на користування без вилучення та з вилученням тварин з природного середовища.
Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають у стані природної волі, в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами безоплатно і без відповідних дозволів чи інших документів, якщо при цьому об'єкти тваринного світу не вилучаються (в тому числі тимчасово) із природного середовища, тваринам та середовищу їх існування не завдається шкоди, не порушуються права власників та користувачів природних ресурсів. Таке користування може здійснюватися способами спостереження, мічення, фотографування тощо. В окремих випадках таке користування тваринним світом може бути заборонено або обмежено.
Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають у напіввільних умовах чи в неволі, для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілей може здійснюватися за плату без вилучення тварин із середовища їх існування. Користування тваринним світом у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях з вилученням їх з природного середовища може здійснюватися методами мисливства та рибальства тільки, за відповідними дозволами чи іншими документами, які видаються згідно з правилами, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
У разі необхідності спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу та їх територіальні органи можуть встановлювати обмеження, а також постійну чи тимчасову заборону використання об'єктів тваринного світу або вилучення об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях. На підприємства, установи, організації та на громадян, які здійснюють таке використання тваринного світу, покладається обов'язок забезпечення комплексного використання і збереження для подальших наукових досліджень добутого зоологічного матеріалу.
Одним із видів використання тваринного світу, передбачених Законом "Про тваринний світ", є використання корисних властивостей життєдіяльності тварин. Об'єктами цього виду використання є тварини - природні санітари середовища, запилювачі рослин, інші тварини. Це можуть бути бджоли, жуки, комахи, метелики та інші. Цей вид використання здійснюється у природних умовах без вилучення тварин та їх знищення, без погіршення середовища їх перебування та без заподіяння тваринам іншої шкоди. Користувачами можуть бути лісові і сільськогосподарські підприємства, інші підприємства і організації, а також громадяни, які ведуть фермерське господарство, особисте селянське господарство тощо.
Використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності це самостійний вид використання тваринного світу, передбачений ст. ЗО Закону "Про тваринний світ". Таким використанням може бути: отримання меду і воску від диких бджіл, пуху - від гірських баранів під час линьки, рогів - від оленів, пуху - від птахів, отрути - від гадюк та ін.
В ст.31 Закону "Про тваринний світ" передбачено такий вид використання тваринного світу, як добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах. Суб'єктами цього виду використання можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни. Об'єктами можуть бути тварини, крім занесених до Червоної книги України, вилучені з природного середовища за спеціальними Дозволами та за визначену у встановленому порядку плату. Такі тварини є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, яким цей дозвіл або інший документ було видано.
Спеціальні дозволи видаються після погодження питань щодо можливості утримання і розведення диких тварин у неволі чи напіввільних умовах з органами санітарно-епідеміологічного, ветеринарного контролю, місцевими радами та іншими органами. Такі дозволи видають органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України.
Дикі тварини, що утримуються у напіввільних умовах чи в неволі без відповідного дозволу або інших документів на право вилучення їх з природного середовища, що посвідчують законність їх набуття, вважаються незаконно набутими [6].
