2020-04-20
94
Ціннісний або аксіологічний підхід все частіше знаходить застосування в різноманітних дослідженнях, в тому числі і педагогічних. Якщо виходити із визначення педагогіки як сукупності теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості, то приходимо до висновку, що одне із головних завдань педагогіки - виховувати і навчати людину відповідно до потреб суспільства. Соціально-економічні трансформації, які відбувалися у 80 - 90-х років двадцятого сторіччя, привели до корінних змін в аксіологічній сфері людини. Деякі дослідники вказують на виникнення „культурного шоку», „ціннісного конфлікту», причини яких шукають у невідповідності елементів нової соціальної системи і традиційних цінностей суспільства, порушенні зв’язків між окремими ціннісними орієнтаціями. Вимоги сьогодення пов’язані із визнанням, що людина є найвищою цінністю суспільства і метою соціального розвитку, тому поступово відбувається перехід на нову парадигму освіти - в центрі якої стоїть людина в усій своїй унікальності, неповторності та своєрідності. Ідеї гуманізму стають основними в психолого-педагогічних дослідженнях саме завдяки застосуванню аксіологічного підходу.
|
|
|
Гуманістична спрямованість освіти базується на вихованні загальнолюдських цінностей, які є пріоритетними над національними, класовими, партійними, релігійними та іншими. Застосування аксіологічного підходу зумовлено тим, що кожному виду діяльності людини, в тому числі і педагогічному, притаманні свої оцінки, критерії і способи оцінювання. Це дає змогу вивчати різні явища і предмети з точки зору їх можливості задовольняти потреби людей та вирішувати завдання гуманізації суспільства. Саме ціннісний підхід зв’язує теоретичні та практичні сторони діяльності. Розвиток і становлення системи цінностей в нових суспільних умовах створили потужний поштовх для проникнення аксіології в різні сфери життєдіяльності. Зокрема, аксіологія стає основою нової філософії освіти і методологією сучасної педагогіки.
Сучасні тенденції розвитку і модернізації професійно-технічної освіти в Україні визначаються вимогами ринку до якості виробничої праці та входженням країни до європейського освітнього простору. Професійна освіта виступає основою соціально-економічного розвитку суспільства та науково-технічного прогресу, а також багатьох сфер життєдіяльності держави. В Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти вказується, що мета сучасної професійно-технічної освіти полягає, зокрема, у створенні належних умов для забезпечення країни якісним трудовим потенціалом шляхом задоволення потреб особистості, суспільства і держави в освітніх послугах, формуванні творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів і здібностей. Ринок праці вимагає саме робітника з високим рівнем освіченості, вихованості та професійної кваліфікації. Тому зростають вимоги до формування ціннісних орієнтацій особистості майбутнього кваліфікованого працівника.
|
|
|
Ціннісні орієнтації як компонент належать і до свідомості (світоглядні структури свідомості), і до поведінки (мотиваційний компонент). Під ціннісними орієнтаціями розуміють вибірковість свідомості та поведінки, їх детермінованість уявленнями особистості про життєві цінності, інакше кажучи - направленість особистості на ті чи інші цінності. Тому ціннісна орієнтація - це поняття, яке дає можливість аналізувати включення індивіда в рух до соціально бажаної поведінки, використовується як спеціальна категорія теорії поведінки. В практичній діяльності ціннісні орієнтації можуть проявлятися в оцінках і діях, які людина обирає в процесі свого життя. Саме ціннісні орієнтації формуються в процесі становлення особистості. Вони пов’язані із поняттям "цінності", але не є тотожними. Цінність не існує без людини, а виникає при взаємодії оточуючого світу і людини. Людина оцінює предмети, явища, їх властивості, ідеї і визначає цінність того чи іншого об’єкта для себе. Цінність завжди об’єктивна і позитивна, тому що виникає в процесі соціального та історичного розвитку суспільства і людства; оцінка - суб’єктивна і може бути як позитивною так і негативною, тому що може або відповідати, або не відповідати цінності.
Цінність для особистості може проявлятися як значення. При цьому людина з врахуванням власних потреб та інтересів виконує оцінювання властивостей предмета або явища. Виявлення значення об’єкта дає змогу віднести його до певної системи цінностей. Тільки після цього, внаслідок збільшення зв’язків між об’єктом та суб’єктом, цінність набуває суб’єктивного, особистісного смислу і може стати ціннісною орієнтацією.
Формування ціннісних орієнтацій - досить складний і тривалий процес. Починається цей процес із пред’явлення цінності, усвідомлення учнем значення цінності. Цьому етапу сприяють емоції, які виступають необхідною умовою для виникнення особистісного смислу цінності. Потім відбувається прийняття або неприйняття цінності. Педагог сприяє розвитку численних зв’язків між об’єктом та учнем у процесі активної діяльності, а багаторазове використання цінності в безпосередніх поведінкових діях формує і закріплює певну ціннісну орієнтацію.
Без формування системи ціннісних орієнтацій в учнівської молоді неможливо вирішити ті завдання, які стоять перед професійно-технічною освітою відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, зокрема: формування національних і загальнолюдських цінностей, постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, виховання людини сучасного демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя.
Ціннісний підхід до формування особистості майбутнього кваліфікованого робітника передбачає, що мета освіти буде, насамперед, полягати у досягненні результативності в загальному та професіональному розвитку особистості. Проте педагогічний колектив повинен добиватися того, аби самоцінністю для учня ставав інтелектуальний розвиток.
Наша дослідницька робота відбувалась на базі Полтавського професійного ліцею транспорту. Він є державним професійно-технічним навчальним закладом, який входить до системи освіти України.
|
|
|
Навчання учнів в ліцеї проводиться для підприємств та установ міста, області, інших регіонів з 16 професій:
· помічник машиніста тепловоза, електровоза, дизель-поїзда;
· провідник пасажирського вагона, касир квитковий, касир багажний, прийомоздавальник вантажу та багажу;
· слюсар з ремонту рухомого складу;
· оглядач-ремонтник вагонів;
· оператор комп’ютерного набору; оператор комп’ютерної верстки;
· електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування;
· токар, оператор верстатів з програмним керуванням;
· електрогазозварник;
· секретар керівника; оператор комп’ютерного набору;
· слюсар з ремонту автомобілів;
· слюсар-ремонтник;
· слюсар-електрик.
За роки існування навчального закладу було випущено більше 12000 кваліфікованих робітників. На сьогоднішній день в ліцеї навчається 401 учень.
В ліцеї працюють: директор, три заступники директора, методист, 18 викладачів, 17 майстрів виробничого навчання, 2 лаборанти, бібліотекар, психолог, керівники гуртків та обслуговуючий персонал.
Матеріально-технічна та навчально-методична база ліцею відповідає переліку типових приміщень та обладнання для середніх професійно - технічних навчальних закладів. В контексті нашого дослідження можемо зазначити, що його матеріальна база є цілком сприятливою для функціонування інтелектуально-розвивального середовища:
· навчальні кабінети загальноосвітнього і професійно-технічного циклів;
· комп’ютерні класи;
· лабораторії;
· навчальні майстерні;
· актовий зал;
· спортивний зал;
· тренажерний зал;
· бібліотеку;
· їдальню.
Комплексно-методичне забезпечення, розроблене педагогами з кожного предмет,а включає в себе навчальні плани та програми, навчальну та методичну літературу, дидактичний та роздатковий матеріал, технічні засоби навчання. Вонно побудоване таким чином, щоб учні отримували не лише належну навчальну інформацію, а й були організовані як суб’єкти інтелектуальної діяльності.
|
|
|
Методичний кабінет, який створений в ліцеї, спрямовує свою діяльність на вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду.
В ліцеї щорічно проводяться олімпіади, обласні конкурси профмайстерності, обласний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Для навчання комп’ютерних технологій в ліцеї є кабінети, оснащені сучасною комп’ютерною технікою, виконано підключення до мережі «Internet».
Матеріально-технічна база навчальних кабінетів загальноосвітнього та профтехциклу дозволяє урізноманітнити типи уроків, 100 % виконати програми з лабораторних та практичних робіт, проводити цікаву позакласну роботу.
Наявність в ліцеї навчальних майстерень та лабораторій створює необхідні умови для фронтального навчання учнів, дозволяє раціонально чергувати теоретичні заняття з виробничим навчанням, забезпечує послідовність вивчення програмного матеріалу.
Особливістю виробничого навчання з деяких професій є те, що частина програмного матеріалу засвоюється учнями безпосередньо на виробництві.
Працюючи в майстернях і виробничих дільницях підприємств, учні набувають навичок раціональної організації робочого місця, ознайомлюються з механізмами та інструментами, технологічними лініями та установами, оволодівають трудовими прийомами з виконання операцій і комплексних робіт у технологічної послідовності, засвоюють виробничу культуру, техніку безпеки, виробничу і технологічну дисципліну.
Основні підприємства з якими ми співпрацюємо по підготовці робітничих кадрів: АТ «ТРЗ», Локомотивне депо Полтава, Вагонне депо Полтава, Полтавська вагонна дільниця., з якими складаються угоди про співробітництво та шефську допомогу між ліцеєм та базовими підприємствами.
В ліцеї працюють різножанрові гуртки та колективи художньої самодіяльності: вокального співу, ансамбль естрадного танцю, фольклорний колектив, а також предметні гуртки, технічної творчості, в яких учні можуть проявити свої здібності, інтереси, вподобання.
В позаурочний час, вихідні та канікулярні дні працюють спортивні секції, проводяться змагання з настільного тенісу, волейболу, баскетболу, футболу.
Бібліотека - скарбниця інформації, де постійно діють книжкові виставки і тематичні полиці. В читальній залі проводяться перегляди літератури, презентації нових книг, усні журнали, зустрічі з письменниками, ветеранами війни і праці.
В ліцеї працює рада профілактики правопорушень, старост ліцею. На сумісних засіданнях ради профілактики правопорушень, старостату училища і батьківського комітету розглядаються питання успішності учнів, їх поведінка.
Складовою частиною виховної роботи є тісний контакт педагогічного колективу з батьками учнів. Працює батьківський комітет, проводяться батьківські збори, на яких розглядаються питання навчання та виховання учнів. Проте можемо стверджувати, що виховній системі ліцею бракує системи заходів, спрямованих на стимуляцію інтелектуального розвитку учнів. Як відгук на цю проблему, нами запропоновано створити в ліцеї інтелектуальний клуб.
В центрі уваги педагогів клубу - особистість, робота із здібними та обдарованими дітьми, які вирізняються насамперед високим інтелектом, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання та навчання. За даними психологів, яскрава обдарованість у більшості випадків виявляється не раніше, ніж у віці 13 - 14 років. Тому заклади освіти повинні скеровувати свою діяльність на перспективу: забезпечувати роботу учнів не лише у гуртках художнього та прикладного спрямування, де діти працюють над розвитком своїх практичних вмінь і навичок, а й на розвиток інтелектуальних, лідерських та організаторських здібностей і обдарувань.
Особистість людини формується під впливом умов життя і виховання. У різних дітей життєвий і виховний вплив надходить з різних джерел і падає в різний ґрунт, тому й має різні результати. Ми знаємо, що формування особистості успішно здійснюється в процесі практичної діяльності. Отже ця діяльність повинна бути так організована, щоб учень виступав її суб’єктом: чим активніша дитина в діяльності, тим більший вплив цієї діяльності на неї.
У підлітковому віці діти найбільше схильні до об’єднань за інтересами, до діяльності, яка має більш нерегламентований характер. Тому в такому віці для дітей більше підійде робота у клубному об’єднанні. Відвідування клубу не може бути обов’язковим. Проте клуб має свій актив, навколо якого гуртуються ті, хто проводять у клубі стільки часу, скільки можуть.
За тематичною спрямованістю інтелектуальний клуб „Ерудит» можна віднести до світоглядного клубу і частково культурологічного. Одним із завдань інтелектуального клубу є забезпечення практичної спрямованості змісту освіти, саморозвиток і самовизначення здібних та інтелектуально обдарованих дітей.
Метою є виявлення та розвиток інтелектуальної обдарованості, розширення світогляду та академічних знань учнів, формування світоглядних цінностей, навичок самоосвіти; розвиток організаторської та лідерської обдарованості у старших підлітків та молоді; виховання морально-вольових якостей; організація альтернативних форм проведення змістовного дозвілля.
План роботи клубу може мати такий вигляд (див. табл.. 2.1)
Таблиця 2.1. Приблизний план роботи інтелектуального клубу
| І. | Вступне заняття |
| ІІ. | Пізнавальна активність - основа інтелектуального розвитку. |
| 2.1. | Інтелектуальний клуб, як творче об’єднання. |
| 2.2. | Розвиток вольових якостей. |
| 2.3. | Інтелектуальна самоосвіта. |
| 2.4. | Джерела інформації: |
| · Робота з книгою (словники, енциклопедії, науково-популярна література). | |
| · Світова мережа Інтернет. | |
| · Засоби масової інформації. | |
| ІІІ. | Інтелектуальні ігри. |
| 3.1. а) | Структура інтелектуальної гри: |
| індивідуальні ігри; | |
| б) | командні ігри: |
| · принципи гри в команді; | |
| · розподіл командних ролей. | |
| 3.2. | Запитання - основа інтелектуальних ігор: |
| · Складання запитань. | |
| · Алгоритм пошуку відповідей. | |
| 3.3. | Традиційні інтелектуальні ігри: |
| · Перший мільйон | |
| · Слабка ланка | |
| · Найрозумніший | |
| · LG-еврика | |
| · Брейн-ринг | |
| · Що? Де? Коли? | |
| 3.4. | Відпрацювання гри у різновікових групах: |
| · Бліц-контроль. | |
| · Інтелектуальний тир. | |
| · Чотири поверхи. | |
| · Логічний ряд. | |
| · Перехват. | |
| · Гра-тест. | |
| ІV. | Інтелектуальна творчість. |
| 4.1. | Створення проектів. |
| 4.2. | Творчий проект „Наша гра»: |
| · Підготовка проекту „Наша гра» (І - ІV етап). | |
| · Застосування проекту „Наша гра» (V етап). | |
| · Післядія. | |
| V. | Відкриті інтелектуальні ігри. |
| VІ. | Підсумкове заняття |
Аби надати роботі клубу більщ особистісно цінних для учнів цілей, нами був розроблений проект чемпіонату серед професійних ліцеїв Полтави з «Брейн-рингу». Проект проведення першого чемпіонату Професійних ліцеїв Полтави з «Брейн-рингу»
1. Вступ
Розвиток суспільства, науково-технічний прогрес, новий суспільно-політичний стан, - все це призвело до того, що багато з методик навчання застаріли. Потрібен якісно новий підхід до освіти. У навчальному закладі учень одержує обсяг знань, визначений рамками освітньої програми. Найпоширеніший метод навчання - метод «шаблонів». При цьому розвитку логічного та творчого мислення учнів приділяється дуже мало уваги, перевага надається практичній професіоналізації. Клуби інтелектуальних ігор дозволяють учням самостійно одержувати більш глибокі знання з окремих, цікавих для них, предметів, демонструвати їх в інтелектуальних змаганнях. Ігрові моделі «Що? Де? Коли?», «Брейн-рингу» та «Своєї гри» не є новими. І якщо до цього часу ці ігрові моделі використовувалися для відповіді на питання «Яка команда сильніша?», то в цьому проекті запропоновані навчальні пакети питань, що направлені на розвиток логічного та творчого мислення, а також на засвоєння нового матеріалу навчальних предметів.
. Мета, основні завдання проекту
Основна мета - це реалізація права кожної людини мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально та психологічно захищеною. Такою ж важливою метою, яка поставлена при написанні посібника є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей, логічного мислення та суспільної комунікативності у дітей та підлітків, естетичне виховання, підвищення рівня ерудиції.
Основним завданням проекту є:
створення сприятливих умов для фізичного, психологічного, соціального і духовного розвитку учнів ліцею з особливою увагою до їхнього інтелектуального розвитку;
реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем навчання в закладі професійно-технічної освіти.
Розвиток суспільства, науково-технічний прогрес, новий суспільно-політичний стан, - все це призвело до того, що багато з методик навчання застаріли. Потрібен якісно новий підхід до освіти.
Досвідчені вихователі неодноразово згадували про набагато кращу засвоюваність інформації в процесі гри. Але ж зараз інтелектуальні ігри існують лише як форма позашкільної освіти. Слід поновлювати в позакласній роботв ігрові моделі „Що? Де? Коли?», „Брейн-рингу», як такі, що здатні підвищити інтелектуальний розвиток учнівського контингенту, залучити до процесу гри якомога більше учнів. Такою ж важливою метою проекту є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей, логічного мислення та суспільної комунікативності у педагогічно занедбаних учнів, яких у професійних ліцеях чимало.
. Новизна: створення системи роботи з розвитку логічного та творчого мислення у учнів професійної школи. На жаль, сучасна школа далеко не завжди здатна навчити мислити нестандартно, не по заданих схемах та алгоритмах, закласти основи творчого мислення, що сьогодні є вкрай необхідним.
. Доступність
Проект може бути використаний при організації навчально-виховного процесу шкіл та установ позашкільної освіти не зважаючи на статус та місце розташування навчального закладу.
. Очікувані результати від реалізації проекту:
розширення соціальної бази інтелектуального руху (розвиток інтелектуального руху в системі освіти, залучення ширших верств населення через клуби, рекламна компанія, реорганізація системи пропаганди інтелектуальних ігор);
подалання кризи безграмотності у підлітків;
збільшення кількості осіб, що займаються інтелектуальними іграми;
започаткування науково-методичного забезпечення системи інтелектуальних ігор;
поява співтовариства педагогів, зацікавлених у поліпшенні викладання, обміні досвідом, методичними рекомендаціями тощо;
підвищення активності учнів на уроках і в позаурочний час, їхньої зацікавленості у вивченні предмета, відповідно, підвищення якості викладання.
. Опис гри «Брейн-ринг»
. Правила гри. Команди (по 6 гравців в кожній) шляхом жеребкування розбиваються на пари (або групи). Одночасно грають дві команди. Максимальний час обговорення питання одна хвилина. Для відповіді на питання команда повинна першою натиснути на кнопку спеціальної кнопкової системи (нижче наводяться технічні характеристики такої системи). Якщо одна з граючих команд дає неправильну відповідь на питання, то у іншої команди є 20 секунд для відповіді.
Далі гра може йти по трьох системах:
олімпійській;
круговій;
змішаній.
При олімпійській системі команди розбиваються на пари. Команда, що програла, вибуває з гри, а команда, що перемогла, продовжує грати. Нічия не допускається. При рівному рахунку після певного (заздалегідь обумовленого) числа питань (звичайно це 5, 7, 9, 11 питань: кількість питань збільшується від початкових боїв до фіналу) задаються додаткові питання, аж поки буде дана перша вірна відповідь. Гра триває доти, поки не залишаться дві команди, які розіграють між собою перше і друге місця. Окремо грається бій за третє місце.
Кругова система потребує розбиття команд на групи по чотири команди (можливі варіанти з числом команд в групі, рівним трьом і п'яти, якщо кількість заявлених на гру команд не ділиться на чотири). У групі кожна команда повинна зіграти по одному бою з рештою всіх команд групи. За перемогу в бою команда отримує 2 ігрових очка, за нічию - 1 і за поразку - 0. З групи в наступний тур виходять 2 команди. Команди, що вийшли в наступний тур, знову розбиваються на групи. Гра продовжується доти, поки не залишиться 4 команди, які розіграють між собою призові місця.
Змішана система використовує на відбіркових етапах кругову систему, а починаючи з ¼ фіналу - олімпійську.
Як і відома телегра «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг» - це командна гра. Але в «Брейн-ринзі» головне - це швидкість мислення. Ігрова модель учить швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, коли часу на обговорення мало, вірно оцінювати свої сили і ступінь ризику. Стратегія гри, на відміну від «Що? Де? Коли?», ускладнюється тим, що відповідь на питання необхідно дати щонайшвидше. Можна ризикнути і відповісти на першій секунді, а можна продовжувати обговорювати питання, ризикуючи бути випередженими суперниками. Для успішної гри необхідна чітка структура команди, коли кожен знає свою роль. Важливим є розміщення команди за ігровим столом. Так, найбільш гучних гравців бажано садити подалі від капітана, оскільки їх все одно почують. Найбільш же тихих бажано, навпаки, садити поряд з капітаном.
У «Брейн-ринзі» особливо гостро виявляється необхідність прораховувати ступінь командної довіри. Часто за ігровим столом є декілька правдоподібних версій. Але чи потрібно ризикувати і затягувати час, вирішуючи, чия версія краща, даючи тим самим можливість обіграти себе команді суперників? Часто в таких випадках капітан вибирає версію того гравця, ступінь командної довіри якого вищий. Ступінь командної довіри - це відношення правильних версій до неправильних. Ступінь командної довіри прораховується постійно і постійно оновлюється.
Досвідчена команда, зазвичай, зводить обговорення команди до мінімуму. Зазвичай, якщо гравець на 70-80% упевнений в своїй версії, він, не озвучуючи її, підіймає догори великий палець. Це сигнал для «кнопківця», який означає, що потрібно «вигравати кнопку», тобто натискати першим. Команда вищого рівня в змозі обговорювати питання ще по ходу читання його ведучим.
Питання «Брейн-рингу» декілька простіші, ніж питання «Що? Де? Коли?». Вони не можуть бути довгими, тому що повинні сприйматися на слух відразу. Як правило, інтуїція відразу правильно підказує відповідь.
. Пристрій кнопкової системи
Кнопкова система складається з 2-х блоків:
. Блок індикації, на якому розміщений великий секундний індикатор, динамік і штепсельні розетки для підключення ламп індикації;
. Пульт ведучого.
Зразки питань, які можна запропонувати, подаємо в додатку.
Без формування системи ціннісних орієнтацій в учнівської молоді неможливо вирішити ті завдання, які стоять перед професійно-технічною освітою відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, зокрема: формування національних і загальнолюдських цінностей, постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, виховання людини сучасного демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя.
Ціннісний підхід до формування особистості майбутнього кваліфікованого робітника передбачає, що мета освіти буде, насамперед, полягати у досягненні результативності в загальному та професіональному розвитку особистості. Проте педагогічний колектив повинен добиватися того, аби самоцінністю для учня ставав інтелектуальний розвиток.
Як засіб систематизації і розширення такої роботи, нами запропоновано створення клубу «Ерудит», складена програма його діяльності, визначені перспективи.
Метою роботи клубу є виявлення та розвиток інтелектуальної обдарованості, розширення світогляду та академічних знань учнів, формування світоглядних цінностей, навичок самоосвіти; розвиток організаторської та лідерської обдарованості у старших підлітків та молоді; виховання морально-вольових якостей; організація альтернативних форм проведення змістовного дозвілля.
Висновки
У сучасному світі жодна країна не може бути не зацікавлена в інтелектуальному розвитку свого населення. Інтелектуальний потенціал, тобто здатність до розумової діяльності та до розвитку творчих нахилів особистості, досягнутий нею, безпосередньо зумовлює рівень матеріального та культурного життя в країні, дозволяє посісти значне місце серед інших країн, забезпечити високий рівень життя народу. У наш час саме від інтелектуального потенціалу залежать близькі та віддалені перспективи економічного, соціального та культурного розвитку країни, тоді як сам він залежить насамперед від рівня організації освіти.
Професійна освіта - сукупність знань, практичних умінь і навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.
Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчення наукових основ і технології обраного виду праці, формування спеціальних практичних умінь та навичок, виховання психологічних, моральних, естетичних якостей, необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності.
На сьогодні проблеми системи професійно-технічної освіти зумовлені економічною й політичною нестабільністю в суспільстві, посиленням розриву між конституційними гарантіями здобуття доступної й безкоштовної професійно-технічної освіти та реальним державним забезпеченням цієї освіти; незбалансованістю потреб особистості в професійних освітніх послугах і суспільства в професійно-кваліфікаційній структурі підготовки робочих кадрів; недостатнім бюджетним фінансуванням, нерозробленістю основних напрямів розвитку системи професійно-технічної освіти.
Аналіз і узагальнення нагромадженого за останнє десятиліття досвіду створює методологічну основу для вироблення основних напрямів модернізації та розвитку професійно-технічної освіти. Визначення основних напрямів розвитку системи професійно-технічної освіти й механізмів їх реалізації має бути забезпечене нормативно-правовою базою, достатнім фінансуванням та спиратися на стратегічні прогнози.
Одним з важливих аспектів психічного розвитку людини в її юнацькому періоді є інтенсивне й інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення.
Молоді люди 15 до 18 рр. здатні замислюватись над своїми власними думками, їх систематизувати, на цій основі доходити до більш загальних теорій.
Підвищення рівня мислительної діяльності учнів ПТНЗ, удосконалення її форм і прийомів виявлення в тому, що вони глибше розуміють природничі й соціально-історичні явища, оволодівають науковим їх поясненням, оцінкою соціальних факторів і подій, уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватись у стрімкому потоці наукової і політичної інформації.
Універсальним засобом поліпшення інтелектуального розвитку учнів ПТНЗ бачимо систему інтелектуальних ігор, які передбачається застосовувати як у самому закладі, так і в міжліцейних турнірах.
