Управлінські чинники становлення інтелектуально-розвивального середовища освітнього закладу

На сьогодні відкритим залишається питання формування середовища професійно-технічного навчального закладу як максимально сприятливого для інтелектуального розвитку.

Сприятливим для вирішення навчально-виховних завдань є середовище, що його український дослідник О. Макагон визначає як таке, «у якому взаємодія всіх суб’єктів педагогічного процесу має своїм результатом їхнє духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості; формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми» [1, с.49]. Отже, управлінська практика в загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути зорієнтована саме на такі результати як критерії його ефективної, з психолого-педагогічної точки зору, діяльності.

Основним шляхом формування такого середовища нам уявляється впровадження в закладі системи аксіологічних впливів, зорієнтованих на актуальні цінності сучасного суспільства [2, с.43-44], унаслідок чого усвідомлення важливості інтелектуальних надбань особистості, поваги до них було б сформоване, насамперед, у самих учнів як суб’єктів самовиховання.

До засобів інтелектуального розвитку учнів відносимо три групи таких впливів: мотиваційні, коли інтелектуальні досягнення розглядаються як один з вагомих критеріїв соціальної цінності особистості (причому, кожної, а не лише тієї, що досягла передових позицій щодо якості свого навчання); змістові, коли опанування навчального змісту проходить свідомо, він осмислюється як система, в сукупності свідомо поціновуваних форм роботи над його опанування, а також процесуальні, коли педагогічний колектив відходить від зорієнтованості на репродуктивність навчального процесу і звертає увагу на освоєння учнями засобів інтелектуального розвитку та саморозвитку.

Таким чином, інтелектуальний розвиток учня повинен носити системний характер не лише з огляду на потреби окремого підлітка чи юнака, а як один з напрямків організації навчально-виховного середовища навчального закладу, забезпечення якого бачиться важливим завданням керівників закладу професійної освіти.

Здійснення соціально-економічних перетворень в Україні кардинально змінило напрями і зміст управлінської діяльності керівників професійно-технічних навчальних закладів. Аналіз ситуації в системі ПТО свідчить, що методи роботи, знання, уміння й навички, сформовані у значної кількості керівників ПТНЗ у попередній період управління й господарювання, є недостатніми для виконання управлінських функцій за сучасних умов. Нині гостро відчувається потреба в технологізації їхньої діяльності, формування у них культури управлінської праці, освоєння нових управлінських функцій (проектування, моделювання освітнього процесу, розробка особистісно орієнтованого підходу до управління на різних рівнях). Набутий досвід функціонування системи ПТО за роки демократичного суспільства та ринкових відносин стає методологічною основою формування демократичного механізму управління навчальним закладом. За цих умов демократизація управління передбачає створення нових моделей взаємодії суб’єктів освітньої політики, в основі яких персональна відповідальність кожного учасника навчально - виховного процесу за його результативність. Демократизація функціонального устрою навчального закладу позитивно впливає на розвиток якісно нових трудових відносин у педагогічному колективі. Основними елементами управління ПТНЗ в регіоні залишаються збір інформації, прийняття управлінського рішення та організація його виконання, здійснення контролю; координація і регулювання дій, оцінювання результатів демократизації функціональних засад. Зауважимо, що внутрішньоучилищний контроль в умовах розвитку ПТНЗ на засадах гуманізму і демократії не повинен перетворюватися на безпідставні перевірки, інспекції, ревізії. Внутрішньоучилищний контроль як функція управління - це контроль за реалізацією мети управління в межах того чи іншого циклу.

Важливість менеджменту та необхідність навчатися управління визнає кожний керівник професійно-технічного навчального закладу, але далеко не кожний перейшов від демонстративної згоди до справді серйозних зусиль щодо засвоєння законів і технологій менеджменту. На жаль, сьогодні багато заступників директорів професійно-технічних навчальних закладів задовольняються і користуються тими досягненнями, які прийшли до них не за рахунок технологічного менеджменту, а за рахунок особистих досягнень. Але досвід говорить про те, що часто проблема виконання наказів, реалізації завдань, мотивації працівників полягає не у виконавцях, а в керівниках. Навчання педагогічного колективу та адмінперсоналу - одна з безпосередніх функцій заступника директора.

Розглянемо детальніше ефективні управлінські функції заступника директора професійно-технічного навчального закладу.

Планування, проектування, прогнозування. Ця функція будується на підставі перспективного плану та прогнозу розвитку подій, які відбуваються в професійно-технічному навчальному закладі. Враховуючи картину об’єктивного майбутнього розвитку навчального закладу заступник директора планує свій день, тиждень, місяць. План - це в першу чергу аналіз, а краще - самоаналіз майбутніх досягнень заступника директора Мета такого планування - краще пізнати себе і використати свої знання в подальшому прийнятті рішень, в ефективному управлінні професійно-технічним навчальним закладом.

Добір і оцінка кадрів - важлива функція заступника директора. На жаль, заступники директора професійно-технічних навчальних закладів не володіють технологіями оцінки і добору кадрів. Унаслідок цього добір кадрів відбувається частіше спонтанно, ніж технологічно грамотно, втрачається дорогоцінний час на перенавчання підлеглих. Процес добору кадрів повинен мати стратегію. Для заступника директора професійно-технічного закладу знання стратегії - це пошук висококваліфікованих спеціалістів. Тільки такий фахівець може підготувати конкурентоспроможного робітника на ринку праці.

Навчання кадрів і адаптація. У професійно-технічних навчальних закладах де грамотно організовано навчання педагогічних працівників нема плинності кадрів. Більше того в корпоративному навчанні використовуються елементи виховання своїх підлеглих. Але для того, щоб ефективно вчити інших - заступнику директора необхідно опанувати основи менеджменту.

Інформування всіх учасників навчально-виробничого процесу. Як часто буває в професійно-технічному навчальному закладі, коли накази, розпорядження не доходять до виконавців, інформація втрачається, виникає плутанина в роботі всього колективу. Ця функція заслуговує на окрему увагу, враховуючи значну кількість інформаційних технологій, якими, на жаль, сьогодні не володіють заступники директора.

Мотивація і активізація співробітників. Ефективний менеджмент наполовину залежить від здатності заступника директора створити команду, тобто знайти однодумців і таких, що бажають працювати заради досягнення спільних цілей. Потрібно багато часу та зусиль для того, щоб знайти та зберегти кращих працівників, які зможуть підготувати ще кращих висококваліфікованих робітників, випускників навчального закладу.

Організація навчально-виробничого процесу і адміністрування. Організація навчального процесу та адміністрування потребує вміння працювати в різному режимі, здатності швидко приймати оперативні рішення; вміння орієнтуватися в складній ситуації, розуміння, що робити самому, а що треба передати (делегувати) для виконання підлеглим, уміння знаходити ресурси, розподіляти їх і брати відповідальність за їх використання.

Визначення цілей і розподіл завдань. Основна ціль заступника директора професійно-технічного навчального закладу - зробити так, щоб поставлена мета була виконана правильно і вчасно. Професіоналізм керівника залежить від того, як він уміє визначати цілі своїм підлеглим і навпаки.

Контроль за навчально-виробничим процесом. Функція контролю має велике значення у всіх сферах діяльності заступника директора професійно-технічного навчального закладу. Контроль найбільш слабке місце менеджменту. Існує декілька видів контролю: випереджувальний, контроль процесу, контроль результату. Заступник директора повинен так працювати, щоб функція контролю стала основною в його діяльності.

Пошук і прийняття рішень. Найголовніша функція в діяльності заступника директора, адже що він приймає рішення щохвилини, щогодини, щодня... Хоче того заступник директора чи ні, але його рішення визначає життєдіяльності як його, так і його підлеглих, а також навчального закладу.

Управлінський вплив. Скільки способів впливу на підлеглого використовує у своїй практиці заступник директора? Кожному керівникові необхідно провести інвентаризацію власних способів управлінських впливів з метою досягнення результативності індивідуально-орієнтовного управління до всіх учасників навчально-виробничого процесу.

Комунікативна функція. Хибною є думка, що в наш час міжособистісне спілкування втрачає своє значення. Навпаки, внаслідок стрімкого розвитку інформаційних технологій в найближчий час заступнику директора треба навчитися спілкуватися більш ефективно. На думку спеціалістів, у час сучасного розвитку інформаційних технологій навіть дрібні помилки в усних заявах, письмових документах миттєво стають помітнимими і можуть негативно вплинути на результативність роботи заступника директора професійно-технічного навчального закладу.