Функції дитячої літератури

 

Функцій дитячої літератури різні дослідники різного часу виділяли багато. Розглянемо деякі функції дитячої літератури на сучасному етапі.

Педагоги, керівники дитячого читання на перше місце ставлять виховну та освітню функції, що є першоосновою будь-якого навчання.

Актуалізація комунікативної функції привертає юного читача до книги, допомагає краще зрозуміти себе, навчає висловлювати свої думки та почуття.

Безперечно, виховання естетичного смаку, почуття прекрасного, розуміння істинного в художній словесності - завдання класичної дитячої літератури. Надзвичайно важливо це за умови насичення інформаційного простору псевдохудожньою літературою. Тому першорядного значення набуває естетична функція літератури як мистецтва слова.

Посилює кожну з вище зазначених функцій гедоністична (функція насолодження, задоволення). Виділення її як самостійної дозволяє і керівників читання фіксувати в художньому творі "складові", що дозволяють досягти евристичного ефекту. Без урахування цієї функції дитина з часом втратить інтерес до читання.

Ще одна функція дитячої літератури - риторична. Дитина під час читання насолоджується твором і мимохіть стає співавтором письменника. Історія літератури має багато прикладів, як враження від читання, отримані в дитинстві, ставали поштовхом до власної творчості. Не випадково видатні педагоги знаходили взаємну залежність між процесом навчання грамоті та дитячою творчістю.

Основою головної виховної функції дитячої літератури - виховувати кращі моральні якості дитини, сприяти формуванню цілісної, всесторонньо розвинутої особистості. Це мета будь-якої дитячої книжки. "Для дитячої літератури взагалі притаманна дидактичність, педагогічна наснаженість - це й вирізняє її з-поміж інших текстів".

Висновок. У першому розділі розглянемо теоретичні факти про періодику в дитячій літературі. Багато, хто з українців аналізували таке явище як українську дитячу періодику. Серед таких є дослідник Н. Кіт, який визначив український журнал для дітей - як "по-перше, періодичне видання для української дитини, визначальними рисами у психологічному портреті котрої є національно-детерміновані інтровертованість та ірраціональність із їхніми похідними - індивідуалізмом, емоційністю, рефлексивною настановою до сприйняття світу тощо; і, по-друге, періодичне видання для української дитини, яке характеризується конкретністю, реалістичністю та центризмом мислення, величезною допитливістю у пізнанні світу, анімізмом уяви, нестійкою увагою, мимовільною та досить нетривкою пам`яттю, специфічним відчуттям мови та стрімким розвитком мовлення, оптимістичним світосприйняттям та деякими іншими властивостями дитячої психіки, що на різних етапах дошкільного розвитку дитини - у 3, 4, 5 і 6 років - мають свої особливості".

На даний момент в Україні зареєстровано понад 50 періодичних видань, адресованих дітям. Актуальним є питання змістового наповнення дитячих журналів та газет, їх відповідність вимогам, які ставляться до друкованої продукції, призначеної для дитячого читання.

Дитячі періодичні видання покликані популяризувати провідні пізнавальні та педагогічні ідеї, знайомити юних читачів із творами сучасних українських та зарубіжних письменників, розповідати про нові досягнення та події у житті людства, пропагувати морально-етичні норми суспільства, усталені цінності народу, сприяти формуванню національно свідомої особистості, а разом з тим враховувати читацькі інтереси, можливості та особливості сприйняття інформації дітьми певної вікової категорії.

Розділ 2. Зіставний аналіз світського та християнського журналу з точки зору жанрових особливостей, вимог до оформлення дитячої періодики та виховної функції

 

В дитячій періодиці України представлена майже вся палітра публіцистичних жанрів: нарис, есе, байка, гумореска, фейлетон, замальовка. Як зазначила дослідниця дитячої преси у 70­х роках Г. Абросімова, дитяча публіцистика повинна бути не лише художньою. Інші журналістськи жанри, такі як замітка, інтерв’ю, репортаж, коментар та інші якщо і присутні в дитячих виданнях, лише з рисами публіцистики. Це твердження не є безумовним правилом, тому що дитяча періодика XX сторіччя містила і замітку, і репортаж, і нарис. Треба зазначити, що в дитячій періодиці присутні і аналітичні, і інформаційні жанри, але дещо в іншій формі, ніж ми звикли іх розглядати.

Сучасне українське видання для дітей світського характеру

 

Всеукраїнський літературно-художній та загальноосвітній журнал "Барвінок" для молодших та середніх школярів, що існує уже 80 років, сьогодні прагне набути нового вигляду. Має свого героя (хоча він і не "наповнений життям"), сучасний дизайн (багато колажів), є надзвичайно різностильовим. Він виходить у редакції "Барвінок" дванадцять разів на рік накладом близько 23 150 примірників. Видається і розповсюджується на за договірною ціною.

Жанрові особливості

Журнал "Барвінок" відрізняється розмаїтістю жанрово-видової палітри: казки (народні, літературні; чарівні, наукові, про тварин, соціально-побутові; стилізація, колажі), загадки, повісті-казки, пізнавальні оповідання, легенди та історії, поезії, інтелектуально-розважальні завдання та ігри (головоломки, лабіринти, кросворди, розмальовки, ігри), різного роду завдання.

Тематика рубрик сучасного "Барвінка" різноманітна: "Хто? Що? Як? Де? Коли? й Чому?", "Що в імені твоєму?", "Ми любимо читати", "Марочка від поштарочки", "Банк усіляких цікавинок", "Принцеса", "Наш скарб - рідна мова", "Роботоленд", "З торбинки дядечка запитальника", "Це твоя Україна", "Клуб "Форвард"", "Книга золотих казок", "Місто ідеальних взаємин", "Чи правда, що.", "Літературний конкурс" та інші. Про тематику і спрямування цих рубрик говорять їх назви. Тут можна почерпнути енциклопедичні знання про навколишній світ, природні явища, навчитися слідкувати за собою, ознайомитися із правилами поведінки й етикету спілкування, взяти участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, почитати казки народів світу, авторські художні твори, отримати інформацію про улюблених кумирів - зірок естради і футболу тощо.

Приклад вірша-загадка:

Хто стрімкіші крила має?

Аж дзвенить вгорі від птаства,

Що здолало довгу путь.

Вже нема де й голці впасти!

Кожен прагне першим буть.

Балабан, орел, шуліка,

Буревісник, альбатрос,

Чижик - пташка невелика,

І гігантський кондор ось.

Розтинаю пружно простір

Стриж, як пущена стріла.

Наздогнати його не просто,

Хоч у всіх по два крила.

Та в піднесенні високім

Кинуть виклик небесам

Вже готовий справжній сокіл.

Як героя звуть? Сапсан.

 

Наприклад, поради дівчинкам:

"Смійся і худни!"

Що робити, якщо: хочеш схуднути, а в тебе немає велосипеда; з’іла шоколадку, а завтра шкільний конкурс красунь, і ти можеш не влізти в сукню?

Запроси друзів, пригадайте улюблені жарти. Сміх допоможе тобі схуднути. 1 хвилина сміху рівноцінна 15-хвилинній їзді не велосипеді, а якщо ти посмієшся 10-15 хвилин, спалиш усі калорії, якими "нагородила" шоколадка.

Оформлення видання

"Барвінок" намагається культивувати престиж читання, а одночасно відповідати усім вимогам щодо змісту та поліграфічного оформлення періодичного видання для дітей.

Тексти творів більших за обсягом, ніж оповідання, друкують у кількох номерах, утримуючи таким чином увагу читача, зацікавлюючи і змушуючи його чекати продовження початої історії, а значить - наступного номера журналу. Аналогічно друкуються казки Всеволода Нестайка, об’єднані однією назвою, як, наприклад, "Незвичайні пригоди у лісовій школі". Рисами стилю цього письменника є казковий сюжет з чарівним перетворенням і подорожами в часі, вигадана історія з пізнавальним елементом, комічні ситуації. Твори проілюстровані сюжетними малюнками, "укомплектовані" словничками незнайомих слів, що свідчить про орієнтацію на вікові, психологічні та фізичні можливості реципієнта.

"Барвінок" репрезентує себе як журнал школярів України. Він може здатися дещо заполітизованим (ось назви рубрик і деякі терміни журналу: Барвінкова республіка, Міністерство Мандрівок; Міністерство Солодощів і розваг і т. ін.). Але це просто один із прийомів, що дозволяє дитині відчути більше свободи або значущості опрацьовуваного матеріалу.

Позитивним є те, що редактори намагаються залучити до роботи у журналі найбільшу кількість художників, урізноманітнити стиль малюнків та внутрішнього оформлення. Однак не можна забувати, що принципово нове вимагає використання нетрадиційних технічних засобів. Більш вільним має бути верстання, збільшуватись обсяг видання (насамперед журнального), кольоровість. А цих змін у журналі поки що не помітно.

Недоліки поліграфічного виконання журналу "Барвінок": незважаючи на призначення журналу для молодшого шкільного віку, фрагменти тексту накладають на малюнки, що ускладнює їхнє сприйняття.