Вплив рентгенівського випромінювання та радіоактивних речовин на розвиток мальків

 

Промені Рентгена надають різке негативне дію на мальків. Як показав дослід Г.В. Самохвалової (1935), доза в 4000r є летальною для рибок. Менші дози викликають зменшення посліду і дегенерацію статевих залоз. Опромінення статевонезрілих самців викликає у них недорозвинення вторинних статевих ознак.

Радіоактивне випромінювання впливає сильніше на ікру і ембріонів ніж на дорослих організмів.

Розвиток атомної промисловості, а також випробування атомних і водневих бомб призвели до значного зростання радіоактивності повітря і води та акумуляції радіоактивних елементів у водних організмах. Основним радіоактивним елементом, що має значення в житті риб, є стронцій 90 (Sr90). Стронцій проникає в організм малька головним чином через шлунково-кишковий тракт, а також через зябра і шкіру. Основна маса стронцію (50-65%) концентрується в кістках, значно менше в нутрощах (10-25%) і зябрах (8-25%) і зовсім небагато - у м'язах (2-8%). Але накопичений головним чином в кістках стронцій, викликає появу в м'язах радіоактивного ітрія - I 90.

Мальки акумулюють радіоактивність як з води, так і з інших організмів, які служать їм їжею. Акумуляція радіоактивних речовин у молодих риб йде більш швидко, ніж у дорослих, що пов'язано з більшою інтенсивністю обміну речовин у перших.

Накопичення стронцію в кістках риб викликає розвиток так званої Уровської хвороби, пов'язаного з порушенням кальцієвого обміну. [5]

Вплив пестицидів на розвиток мальків коропових риб.

 

В даний час в сільському господарстві та інших галузях використовують велику кількість пестицидів, асортимент і об'єм виробництва яких постійно збільшується. До складу пестицидів найчастіше входять такі хімічні сполуки як: сірчана кислота, нітрат натрію, ціанамід кальцію, ціанамід натрію, ціанамід калію, хлорат натрію, арсеніт натрію, борати та багато ін. Ці речовини, потрапляючи у воду, а потім в організм гідробіонтів, включаються в метаболізм, можуть викликати порушення процесів життєдіяльності та пластичного обміну риб. [16]

Під дією пестицидного навантаження у мальків та молодих коропових риб можуть спостерігатися наступні порушення: геморагії, виразки на зовнішніх покривах тіла, набряки тканин, точкові крововиливи, жовтувате забарвлення поверхні в області анального отвору, сітчасті крововиливи на грудних і черевних плавцях, зниження тургору м язів. [10]

Найбільш поширені аномалії розвитку мальків коропових риб

Пухлина в одному очному яблуці відноситься до групи порушень морфології очей. Одне з очних яблук збільшено в розмірі і має неправильну форму з-за того, що в ньому присутня пухлиноподібне утворення. Як правило, пухлина складається з пухкої тканини позбавленої пігменту або в деяких випадках слабо пігментованою. Розміри таких новоутворень варіюються від 0,1 до 1,1 мм.

Відсутність одного черевного плавця. Даний тип аномалії відноситься до групи порушень морфології плавників і виражається в повній відсутності одного черевного плавця при наявності нормального другого

Порушення пігментації очного яблука віднесено до групи порушень пігментації тіла. Дана морфологічна аномалія проявляється в тому, що очне яблуко частково або повністю позбавлене пігменту; іноді воно зовсім прозоре. По всім іншим параметрам очне яблуко, як правило, не має відхилень від норми.

Непігментовані пухлини на голові відносяться до групи непігментованих новоутворень на тілі. Даний тип порушення виражається в присутності безбарвного, або слабопігментованого, новоутворення або пухлини, локалізовані зазвичай за очними яблуками в тім'яній області голови, рідше - між очима. Розміри таких новоутворень можуть варіювати від 1,2 до 1,7 мм. [15]

Висновок

 

Найбільшу частку серед виявлених морфологічних порушень у мальків коропових риб під дією антропогенних факторів складають аномалії, що входять у групу порушень пігментації тіла. До даних потворностей відносяться поодинокі або множинні пігментовані новоутворення в області очних яблук, пігментовані новоутворення в міотомах тулуба і в основі хвостового плавця, поверхневі пігментоми тулуба. Ці аномалії є не тільки найбільш масовими серед порушень даної групи, а й становлять найбільшу частину серед усіх виявлених аномалій у молоді риб. В групу порушень пігментації тіла входять також відсутність пігментних клітин в стандартних місцях локалізації, що призводить до порушення видоспецифічного пігментного малюнка, але ці порушення зустрічаються у молоді риб відносно рідко.

Перераховані вище морфологічні аномалії віднесені до малолетальних або нелетальних потворностей, так як вони виявляються навіть на пізніх стадіях личиночного розвитку і у мальків. Переважну частину аномалій, виявлених у риб такого віку, становлять саме порушення пігментації тіла. Втім, і на більш ранніх стадіях розвитку переважають аномалії цієї групи.

Непігментровані новоутворення, об'єднані в окрему групу, складають приблизно 5% від загальної кількості морфологічних порушень. До аномалій даної групи відносяться непігментовані або слабопігментовані пухлини в області очних яблук (всередині і зовні ока), а також непігментовані або слабопігментовані новоутворення в міотомах тулуба. Ці відхилення в морфології можна віднести до вад внутрішньої будови, ступінь їх летальності для риб набагато вище, ніж ступінь летальності пігментованих новоутворень. Всі каліцтва даної групи віднесені до розряду напівлетальних аномалій. Як правило, молодь риб, що є носієм даних порушень, перестає зустрічатися серед риб вже на стадіях розвитку пізніх мальків. [13]

Порушення фізіологічних процесів і, як наслідок, поява новоутворень у риб є прямим доказом канцерогенного впливу окремих компонентів забруднення водного середовища. Крім дегенеративних змін в bulbus arteriosus, аневризм, мінералізації тканин і глануломатозного запалення, відзначені також різні неоплазми: лепідоцитоми, нейробластоми нюхових органів, карциноми стравоходу.

Зустрічальність великої кількості молоді коропових з перерахованими вище аномаліями є прямим наслідком і доказом присутності у воді цілого комплексу забруднюючих речовин, які потрапили туди в результаті діяльності людини.

 

Перелік посилань

 

1. Тертишний О.С., Товстик В.Ф., "Рибництво з основами гідрології". - 2009. - 288 с.

. Хімко Р.В. Мережко В.І. Бабко Р.В. "Малі річки. Дослідження, охорона, відновлення". Київ, 2003-238с.

. С.Н. Александров. "Садковое рыбоводство" М.: ACT; Донецк: Сталкер, 2005. - 270 с.

. Макєєва А.П. "Ембріологія риб", видавництво Московського університету, Москва, 1992 р.

. Никольский Г.В. "Экология рыб", Высшая школа, Москва 1963г.

. Жукинский В.Н. "Влияние абиотических факторов среды на разнокачественность и жизнеспособность рыб в раннем онтогенезе" М.: Агропромиздат, 1986.248 с.

7. <http://www.coolreferat.com>

. http://uk. wikipedia.org

. <http://uarybka.com>

. http://vestnik. udsu.ru

. http://www.ssc. smr.ru <http://www.ssc.smr.ru>

. <http://www.cnshb.ru>

. http://archive. nbuv.gov.ua

. http://www.unn.ru