2020-04-20
101
бдительность пильність, ж.
бдительный пильний.
бег біг, -гу, м.
бега перегони, -нів, мн., гони, мн.
бегать бігати; (носиться) разг. га-
няти.
беглец утікач, -ча, м.
бегло нареч. 1. (наскоро) разг. на-
швидкуруч; (мимоходом, поверх-
ностно) побіжно; 2. (свободно)
вільно, швидко.
беглый 1. (убежавший) уст. збіглий,
утёклий; 2. (поверхностный) по-
біжний, поверховий; 3. (свобод-
ный) вільний, швидкий; О
~ лый гласный звук грамм, ви-
падний голосний звук; О ~ лый
огонь воєн, швидкий вогонь.
беговой біговий; (для бвеов — ещё)
перегоновий.
бегом нареч. бігом, бігцем.
бегство ср. утёча, ж., (неоконч. д.—
обычно) тікіиня, ср., утікання,
ср.; О обращать в в. примушува-
ти тікати (втекти); обратиться
в б. кинутися тікати (навтіки).
бегун бігун, -ні, м.
бедность ж. бідність, ж., уббгість, ж.,
убозтво, ср., злидеяність, ж.
беднота ж. біднота, ж., разг. злидні,
-нів, мн., уст. голота, ж., сіро-
ма, ж.
бедный бідний, убогий, злиденний.
бедняк бідняк, -ка, м.; (неимущий
|
|
|
крестьянин — ещё) не»ам6жник,
-ка, м.
бедственный тяжкий.
бедствие ср. лихо, ср., біда, ж., не-
щастя, ер., злигодні, -нів, ми.;
стихийное б. стихійне лихо;
О година ~ вий лихоліття, лиха
година, лихі часи.
бедствовать бідувати, поневірятися.
бежать І. бігти (біжу, біжиш);
(течь — ещі) техті (тече);
2. (спасаться, спастись бегст-
вом) тікати, утікати, утекти (уте-
чу, утечеш).
беженец біженець, -нця, м., утікач,
-ча, м.
без првдл. с р. без к о г о, чого; без
потерь без втрат.
безбожник безвірник, -ка, м.. без-
божник, -ка, м.
безболезненный безболісний.
безбрежный безбережний, безбере-
гий; (бескрайний) безкраїй, без-
крайній, поэт, неокраїй.
безвкусный 1. (о пище) несмачний,
позбавлений смаку, без смаку;
2. перен. позбавлений смаку, без
смак$; (о вещи) зроблений без
смаку.
безводный безводний, безводий.
безвозвратно нареч. безповоротно;
(без возврата) без вороття.
безвозвратный безповоротний.
безвоздушный безповітряний.
безвозмездный безплатний; (неопла-
чиваемый) безвідплатний, безо-
платний.
безволие ср. безвілля, ср., безвіль-
ність, 9В.
безвольный безвільний, безвладний.
безвредный нешкідливий; (невин-
ный) невинний, безневинний.
безвременный дочасний, передчас-
ний.
безвыходный безвихідний; (беспо-
мощный) безпорадний.
безграмотный безграмотний, негра-
мотний; (не умеющий читать и
писать — обычно) неписьменний
безграничный безмежний, необме-
жений; (бескрайний — ещё) без-
країй, безкрайній; (безбреж-
ный — ещё) безбережний, безбе-
регий.
бездарный бездарний, нездарний.
|
|
|
бездействие ср. бездіяльність, ж., не-
діяльність, ж., безчинність, ж.
бездействовать не діяти; (не рабо-
тать) не працювати; (не делать)
(нічого] не робити.
безделье неробство, ср., ледарство,
ср.; О от ~ лья з нічого робити,
знічев'я.
бездельник, м. разг. нероба, -би, м.
и ж., лёдар, -ря, м., разг. ледащо,
ср., ледацюга, -ги, м. и ж.
бездельничать ледарювати, байди-
кувати, байдики (байди) бити
(б'ю, б'єш).
бездна ж. безодня, ж.; (пропасть —
ещё) провалля, ср., прірва, ж.
бездомный бездомний, безхатній;
(бесприютный — ещё) безпри-
тульний.
бездушный (лишённый чуткости)
бездушний, нечулий; (бессердеч-
ный — ещё) безсердечний; (без-
жалостный) безжалісний, без-
жальний.
безжалостный безжалісний, без-
жальний, немилосердний, немило-
сердий.
беззаботный безтурботний, безжур-
ний.
беззаветный беззавітний, самовідда-
ний.
беззащитный беззахисний, безборон-
ний.
безличный грамм, безособовий.
безлюдный безлюдний; (укром-
ный — ещё) відлюдний.
безмолвный безмовний; (молчали-
вый — ещё) мовчазний, мовчаз-
ливий; (тихий, беззвучный —
ещё) безгомінний; (немой —
ещё) німий, німотний.
безмятежный безтурботний, спокій-
ний.
безнадёжный безнадійний.
безнравственный аморальний, немо-
ральний.
безобидный І. необразливий, не-
вразливий; (невинный — ещё)
невинний, безневинний; 2. не-
здатний образити; (смирный)
смирний.
безоблачный безхмарний, ясний, по-
гідний, погідливий.
безобразне ер. 1. (о внешности)
бридкість, ж.; (уродство) потвор-
ність, ж.; 2. (беспорядок, бес-
чинство) неподобство, ср.
безобразный I. бридкий; (уродли-
вый) потворний; 2. (возмутитель-
ный) неподобний, обурливий;
(отвратительный) огидний, огид-
ливий.
безоговорочный беззастережний.
безопасность безпека, ж.
безопасный безпечний.
безоружный беззбройний; (невоору-
жённый — ещё) неозброєний.
безответственность безвідповідаль-
ність, ж.
безответственный безвідповідаль-
безошйбочный безпомилковий, непо-
мильний, непохибний, нехибний,
несхибний.
безработица ж. безробіття, ер.
безработный І. прил. безробітний;
2. сущ. безробітний, -ного, м.
безразличие ср. байдужість, ж., бай-
дужність, ж.
безразлично нареч. байдуже, бай-
дужно; (в знач. сказ.— ещё) од-
наково, дарма.
безразличный байдужий, байдуж-
ний.
безрассудный безрозсудний, нероз-
судливіш, нерозважливий, нероз-
важний.
безродный безрідний.
безударный ненаголошений.
безукоризненный бездоганний.
безумие и безумство ср. І. (безрас-
судство)-безумство, ср., божевіл-
ля, ср.; (неистовство) шаленість,
-ності, ж., шал, -лу, м.; до ~ мня
до нестями, до божевілля; 2. (су-
масшествие) божевілля.
безумный (безрассудный) безумний,
божевільний; (неистовый) шале-
ний.
безупречный бездоганний.
безусловный безумовний.
безуспешно нареч. невдало, дарем-
но, даремне, марно, марне.
безуспешный невдалий, даремний,
марний.
безучастный байдужий, байдужний.
безыдейный безідейний.
безымянный безіменний.
белеть біліти; (становиться более бе-
лым — обычно) білішати.
белизна білість, ж., білизна, ж.
белйла ми. білило, ер.
беличий білячий.
белка білка, ж.
беллетристика белетристика, ж.
белок білок, -лка, м.
белокурый білявий.
белорус білорус, -са, м.
белорусский білоруський.
белый білий.
бельё ср. білизна, ж.
бензин бензин, -ну, м.
бензоколонка бензоколонка, ж.
берег берег, -га, м.
береговой береговий.
бережливый ощадливий, ощадний,
бережливий.
бережный 1. (заботливый) дбайли-
вий, бережний; 2. (осторожный)
обережний, обачний, обачливий.
|
|
|
берёза берёза, ж.
берёзовый березовий.
беречь берегти, -режу, -режёш; (сте-
речь — ещё) стерегти, пильнува-
ти; (хранить — ещё) зберігати,
ховати; (оберегать, предохра-
нять — ещё) глядіти, -джу,
-дйш, шанувати.
беречься берегтися, -режуся, -ре-
жёшся; (остерегаться, обере-
гаться — ещё) глядітися, -джу-
ся, -дйшся, стерегтися, шанува-
тися.
берлога ж. барліг, -лога и -логу, м.
беседа бесіда, ж.; (разговор — ещё)
розмова, ж.
беседка альтанка, ж.
беседовать розмовляти, говорити,
бесідувати.
бесклассовый безкласовий.
бесконечный нескінченний, безконеч-
ний; (бескрайний) безкраїй, без-
крайній; (безмерный) безмірний;
(неограниченный) безмежний.
бескорыстный безкорисливий, неко-
рисливий.
беспамятный безпам'ятний, не-
пам'ятливий; (забывчивый —
ещё) забудькуватий.
беспартийный \.прил. безпартійний;
2. сущ. безпартійний, -ного, м.
беспечность безтурботність, ж.; не-
дбалість, ж.
беспечный безтурботний; (небреж-
ный) недбалий.
бесплатный безплатний, безоплат-
ний, безкоштовний.
бесплодный І. безплідний, неплід-
ний; (о почве, растениях — ещё)
неродючий; 2. (тщетный) перен.
марний, даремний, безплідний.
беспокоить турбувати, непокоїти,
тривожити; (волновать — ещё)
хвилювати, бентежити.
беспокоиться 1. тривожитися, турбу-
ватися, непокоїтися, побиватися,
журитися; (волноваться) хвилю-
ватися; 2. (утруждать себя, забо-
титься) турбуватися, клопотати-
ся, -почуся, -печешся, непокоїти-
ся, піклуватися, дбати.
беспокойный неспокійний; (тревож-
ный — ещё) тривожний, турбот-
ний; (обеспокоенный) занепоко-
єний.
беспокойство ср. неспокій, -кою, м.,
занепокоєння, ср., тривога, ж.,
хвилювання, ср.; (заботы, хлопо-
ты) турбота, ж., клбпіт, -по-
ту, м.
бесполезный некорисний; (ненуж-
ный) непотрібний; (напрасный)
марний, даремний.
беспомощный безпорадний, безпомі-
чний, безвладний.
беспорядок м. безлад, -ду, м., без-
ладдя, ср., нёлад, -ду, м., разг.
розгардіяш, -шу, м.
беспощадный нещадний, безпощад-
ний
бесправие безправ'я, ер.
|
|
|
бесправный безправний.
беспредельный безмежний, безкраїй,
безкрайній.
беспрерывный безперервний, без-
упинний, невпинний, неспинний,
безугавний.
беспризорный 1. (лишённый при-
смотра) бездоглядний; 2. (без-
домный) безпритульний.
беспристрастный безсторонній; (не-
предубеждённый) неуперёдже-
ний.
беспроигрышный безпрограшний.
бессвязный незв'язний; (о речи, из-
ложении — обычно) нескладний,
безладний, недоладний.
бессильный безсилий, безсильний,
немічний; (обессиленный) знеси-
лений.
бесследный безслідний.
бессмертие ср. безсмертя, ср., без-
смертність, ж., невмирущість, ж.
бессмертный безсмертний; (неуми-
рающий) невмирущий.
бессмысленный безглуздий, нісеніт-
ний.
бессмыслица ж. разг. безглуздя, ср.,
нісенітниця, ж.
бессовестный безсовісний, несовіс-
ний.
бессодержательный беззмістовний.
бессознательный I. непритомний; в
~ ном состоянии у непритомно-
му стані, непритомний; 2. (несоз-
нательный) несвідомий.
бессонница ж. безсоння, ср., нічниці,
-ниць, мн.
бесспбрный безперечний, беззапе-
речний, безсуперечний.
бессрочный безстроковий.
бесстрашный безстрашний.
бесстыдный безсоромний, безстид-
ний.
бестактный нетактовний, безтакт-
ний, безтактовний.
бестолковый 1. (непонятливый) не-
тямущий, безтолковий; 2. (бес-
связный, беспорядочный) без-
ладний, недоладний.
бесхозяйственный безгосподарний.
бесцельный безцільний.
бесценный (неоценимый} неоцінен-
ний, неоцінний, безцінний.
бесчеловечный нелюдський, нелюдя-
ний; (жестокий) жорстокий, лю-
тий.
бесчисленный незліченний, незлічи-
мий, незчисленний.
бесчувственный 1. (лишённый чувст-
вительности) нечутливий, безчут-
тєвий; (без сознания) непритбм-
ний; 2. (безучастный, равнодуш-
ный) байдужий, байдужний, без-
душний, нечулий.
бесшумный безшумний; (тихий) ти-
хий.
бетбн бетон, -ну, м.
бетонировать бетонувати.
библиотека бібліотека, ж., книгозбі-
рня, ж.
библиотекарь бібліотекар, -ря, м.
библиотечный бібліотечний.
биение биття, ер.
билет квиток, -тка, м., разг. білет,
-та, м.; комсомольский б. комсо-
мольський квиток; проездной б.
проїзний квиток (білет).
билетный квитковий, разг. білетний.
бильярд більярд, -да, м.
бинокль бінокль, -ля, м.
бинт бинт, -та, м.
бинтовать бинтувати.
биография біографія, ж.
биология біологія, ж.
битва ж. битва, ж., бій, р. бою, м.
битый битий; О ~ тый час цілісінь-
ку годину.
бить 1. (ударять, колотить, наносить
удары; разрушать) бити (б'ю,
б'єш); 2. (убивать} бити; (птицц,
скот — обычно) різати (ріжу, рі-
жеш); (свиней — обычно) коло-
ти; <С> жизнь бьёт ключом життя
буяє (вирус, клекоче, клекотить).
биться 1. битися (б'юся, б'єшся); (о
сердце — ещё) колотитися;
2. (трудиться через силу) бити-
ся, старатися.
бич м. 1. бич, -ча, м.; (кнут) батіг,
-тога, м.; 2. перен. бич, лихо, ер.
благодарить кого, что дякувати
кому, чому.
благодарность І. (о чувстве) вдяч-
ність, ж.; 2. (выражение призна-
тельности) подяка, ж.; объявить
б. оголосити подяку.
благодарный вдячний.
благодаря 1. девприч. дякуючи;
2. предл. с д. завдяки кому,
чому, через кого, що, внаслі-
док чого.
благополучие ср. благополуччя, ср.,
благополучність, ж.; (обеспечен-
ность) добробут, -ту, м.;
(счастье) щастя, ер.
благополучно нареч. благополучно;
(счастливо, удачно) щасливо;
О всё б. где, у кого усе
добре (гаразд) де, у кого.
благоразумный розсудливий, роз-
важливий, розважний.
благорбдный благородний, шляхет-
ний.
благородство ср. благородстве, ср.,
шляхетність, ж.
благосклбяный прихильніш, ласка-
вий, доброзичливий.
благосостояние ср. добробут, -ту,
м.; (достаток — ещё) достаток,
-тку, м.
благотворный благотворний, добро-
дійний.
благоустроенный упорядкований,,
упоряджений.
блаженство ср. блаженство, ср., роз-
кіш, ж.; (наслаждение — ещё)
насолода, ж.
бледнеть бліднути; (о лице — ещё)
полотніти.
бледность блідість, ж.
бледный блідий.
блеск блиск, -ку,м.; 0 с~ ком блис-
куче, чудбво; во всём ~ ке у всій
красі.
блестеть блищати; (сиять — ещё)
сяяти (сяю, сяєш), яріти, яріти-
ся; (переливаясь — ещё) леліти.
блестящий блискучий.
ближе сравнит, ст. 1. прил. ближчий;
2. нареч. ближче.
ближний 1. прил. близький; 2. сущ.
уст. ближній, -нього, м.
близ предл. с р. поблизу, близько,
коло, біля, край кого, чого,
недалёко від кого, від
чого.
близиться наближатися, ближчати,
надходити.
близкий 1. прил. близький; 2. ~ кие
сущ. близькі, -кйх, ми.
близко нареч. близько; (недалеко —
ещё) недалёко.
близнецы близнята, -нят, ми.
близорукий короткозорий.
блин млинець, -нця, м.
блиндаж воєн,, бліндаж, -жа, м.
блок ' (механизм, часть сооружения
и т. п.) блок, -ка, м.
блок 2 (объединение, группировка)
блок, -ку, м.
блокада блокада, ж.
блокнот блокнбт, -та, м.
блуждать блукати; (слоняться —
ещё) бродити, -джу, -диш, ни-
кати.
блуждающий прил. блукаючий,
мандрівний.
блузка блузка, ж.
блюдо ср. 1. (посуда) блюдо, ср.,
таріль, -рёля, м.; 2. (кушанье)
страва, ж.
блюдце блюдце, ср.
боб біб, р. бобу, м.
богатеть багатіти, багатшати, бага-
тішати.
богатство багатство, ср.
богатый багатий; (состоятельный —
ещё) заможний.
богатырь богатир, -ря, м.
бодрость бадьорість, ж.
бодрствовать не спати (йе сплю, не
спиш).
бодрый бадьорий
боевой бойовий.
боеприпасы боєприпаси, -сів, мн.
боеспособный боєздатний, боєспро-
можний.
боец боєць, р. бійця, м.
бой м. 1. бій, р. бою, м.; (сражение)
битва, ж., бойовйще, ср., бойо-
висько, ср.; 2. бій, боротьба, ж.,
3. (звон) бій, биття, ср.
бойкий 1. (проворный, ловкий) жва-
вий, меткий, моторний, спритний;
2. (оживлённый) жвавий; (люд-
ный — обычно) людний, багато-
людний; О ~ кое место людне
місце.
бок бік, р. боку, м.
бокал бокал, -ла, м., кёлих, -ха, м.
боковой бічний, боковий.
бокс бокс, -су, м.
боксёр боксёр, -ра, м.
болгарин болгарин, -на, м.
болгарский болгарський.
более нареч. більше, реже більш.
болезненный I. (склонный к болез-
ням, хилый) хворобливий, хворо-
витий; 2. (причиняющий боль)
болісний, болючий; 3. перен. хво-
робливий; ~ ное самолюбне хво-
робливе самолюбство.
болезнь хвороба, ж., слабість, ж.,
недуга, ж.
болельщик разг. уболівальник, -ка,
м., болільник, -ка, м.
болеть ' I. (быть больным чем) хво-
ріти, слабувати на що, чим,
нездужати, недугувати на що;
2. (беспокоиться, страдать з а
кого, за что, о ком, о
чём) перен. уболівати за ким,
за чим, реже за кого, за
щ о, боліти.
болеть 2 боліти, -лить; рука ~ лйт
рука болить.
болотистый болотистий, багнистий.
болото болото, ср., багно, ср., багни-
ще, ер.
боль ж. біль, р. болю, м.
больница лікарня, ж.
больно нареч. І. боляче; б. ударить-
ся боляче вдаритися; 2. в знач,
сказ, боляче, болить; ему б. йому
боляче (болить).
больной хворий, слабий, недужий;
~ ной вопрос болюче питання,
~ ное место болюче (вразливе)
місце.
больше сравнит, ст 1. прил. біль-
ший; 2. нареч. більше, реже
більш.
большевик більшовик, -ка, м.
большевистский більшовицький.
большинство ср. більшість, ж.
большой великий, разг. здоровий.
бомба бомба, ж.
бомбардировать бомбардувати.
бомбардировка ж. бомбардування,
ср.
бомбардирбвшик бомбардувальник,
-ка, м.
бомбоубежище бомбосховище, -ща,
ср.
бор (хвойный лес) бір, р. бору, м.
борец борець, -рця, м.
борода борода, ж.
борозда борозна, ж.
бороться боротися; (состязаться —
ещё) змагатися.
борт 1. (судна и т. п.) борт, -ту, м.;
О выкинуть (выбросить) за б.
викинути за борт; 2. (одежды,
посуды) борт, -та, м.
борщ борщ, -щу, м.
борьба ж. боротьба, ж.; (состяза-
ние — обычно) змагання, ср..
босиком нареч. босоніж, босо.
босой босий; на ~ су йогу босоніж.
ботаника ботаніка, ж.
ботанический ботанічний.
ботики ботики, -ків, мн.
ботинки черевики, -ків, мн., разг.
ботинки, -ків, мн.; ~ нок ед. че-
ревйк, -ка, м.
боты боти, -тів, мн.
бочка бочка, ж.
бочонок м. бочонок, -нка, м., барйло,
ср.
боязливый боязкий, полохливий, ляк-
ливий.
боязнь ж. боязнь, ж.; (страх) ост-
рах, -ху, м.; (опасение) побою.-
вання, ср.
боярышник бот. глід, р. глоду, м.
бояться боятися; (страшиться)
страхатися, страшитися.
брак м. (женитьба) шлюб, -бу, м.,
одруження, ср.; вступить в б.
одружитися, побратися, узяти
шлюб.
брак 2 (в производстве) брак, -ку, м.
браковать бракувати.
браконьер браконьєр, -ра, м.
бранить лаяти, сварити, картати;
~- ться лаятися, сваритися.
брань (ругань) лайка, ж.
брасе спорт, брас, -су, м.
брат брат, -та, м.
братский братній, братський, бра-
терський; —• тский привет -бра-
терський привіт.
братство братерство, ср., братство,
ср.; б. народов братерство на-
родів.
брать І. брати (беру, береш); (кре-
пость, город — ещё) здобувати;
2. (отнимать, поглощать) заби-
рати; '3. (преодолевать) брати,
долати; б. препятствия долати
перешкоди.
браться з а ч т о братися (беруся,
берешся) до чого, за що;
(приниматься за что) за-
ходжуватися коло чого,
робити що.
бревно ср. колода, ж., деревина, ж.
бред м. марення, ср., маячення, ср.,
маячіння, ср., маячня, ер.
бредить марити, маячити.
брезгать гидувати, бридитися, -джу-
ся, -дишся; (гнушаться) гребу-
вати.
брезгливый гидливий, бридливий.
брезент брезент, -ту, м.
бремя ср. тягар, -ря, м.
брешь ж. пролом, -му, м., вилом;
(прорыв) прорив, -ву, м.; ликви-
дировать б. ліквідувати прорив.
бригада бригада, ж.
бригадир бригадир, -ра, м.
бриллиант и брильянт брильянт, -та,
м., діамант, -та, м.
бритва бритва, ж.
бритый голений, бритий.
брить голити, брити; ~ ться голити-
ся, бритися. '
бровь брова, ж,; О хе в б., а (пря-
мо) в глаз у самісіньке око.
брод брід, р. броду, м.
бродить бродити, -джу, -диш, ника-
ти; (блуждать, странствовать —
ещё) блукати.
бродячий бродячий; (странствую-
щий — ещё) мандрівний.
брожение ср. (волнение) заворушен-
ня, ср., заколот, -ту, м.; (возбуж-
дение — ещё) хвилювання, ср.
броневик броньовик, -ка, м., панцир-
ник, -ка, м.
броненосец броненосець, -сця, м.,
Панцирник, -ка, м.
бронепоезд бронепоїзд, -да, м., пан-
цирник, -ка, м.
брднза бронза, ж.
бронировать (закреплять) бронюва-
ти.
бронировать (покрывать бронёй)
бронювати.
бронхи бронхи, -хів, мн.
бронхит мед. бронхіт, -ту, м.
броня (закрепление) броня, ж.
броня ж. (защитная обшивка) бро-
ня, ж., панцир, -ра, м.
бросать кидати, реже метати, (поки-
дать — ещё) покидати; (вбрасы-
вать — ещё) укидати; ~ саег
в пот кидає в піт; б. свет пролива-
ти світло, кидати світло (про-
мінь).
бросаться кидатися; О б. в глаза
упадати в очі (в око, в вічі).
брбсить кинути, реже метнути; поки-
нути, покидати; укинути, см.. бро-
сать.
броситься кинутися; см. бросаться.
бросок кидок, -дка, м.
брошюра брошура, ж.
брызгать бризкати; (плескать —
ещё) хлюпати.
брызги брйзки, -зок, мн.
брызнуть бризнути; хлюпнути; см.
брызгать.
брюки штанй, -нів, мн., брюки, р.
брюк, мн.
бряцать брязкати, бряжчати; б. ору-
жием брязкати (бряжчати)
зброєю.
бублик бублик, -ка, м.
бугор горб, -ба, м.; (поменьше) па-
горок, -рка, м., пагорб, -ба, м.,
пагорбок, -бка, м.
будильник будильник, -ка, м.
будить будити, -джу, -диш, роз-
буджувати; (пробуждать —
ещё) пробуджувати, збуджува-
ти.
будни мн. 1. будні, -нів, мн., будень,
-дня, м.; 2. (однообразность) пе-
рен. будні, буденщина, ж., буден-
ність, ж.
будничный буденний, будній; ~ ный
день будень.
будто союз, част, наче, неначе, мов,
немов, ніби, нібито.
будущее сущ. ср. майбутнє, ср., май-
бутність, ж., прийдешнє, ср., при-
йдешність, ж., поэт, майбуття, ер.
будущий майбутній, прийдешній;
(следующий — ещё) наступний;
в ~ щем году наступного (май-
бутнього) року, у наступному (у
майбутньому) році, на той рік.
буйный буйний; (о растительнос-
ти — ещё) пишний, розкішний;
(о злаках — ещё) дорідний.
бук бот. бук, -ка, м.
букашка комашка, ж., кузька, ж.
